Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Владу та насильство

Реферат: Владу та насильство

ПЛАН.

1.Введение.

2.Что таке влада.

3.Соотношение влади й насильства.

4.Заключение.

5.Список виносок.

6.Список використовуваної літератури.

1. ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Обрана тема реферату цікава й складна. Багато вчинках людей лежить мотив придбання влади над подібними собі. У результаті розвитку людського суспільства влада стала невід'ємною частиною людські стосунки. У процесі історії як соціальна інституція влада зазнала певні зміни. Від внутриродового укладу, обряду вшанування старших, шляхом безлічі видозмін і розгалужень до методу підтримки порядку на величезні території цілих держав. Незмінним залишилася тільки те, що майже завжди придбання влади сопряжалось із застосуванням насильства. Люди ставили і ставлять за мету — отримання найбільшої влади. В усіх життєвих війнах лежать мотиви захоплення влади, — чи це територія, природні ресурси чи что–либо інше. Але за будь-якого разі це давало б владу людьми. Людям нецікаво мати владу чем–то неживим, їм необхідні, щоб їхня визнали ним подібні. Чудовим прикладом служить “Казка про рибака і рибку” О.С. Пушкіна. Бабі, що можна ототожнювати державним апаратом влади, забракло і нового корита, ні нової хати, ні безвольну старого. Їй потрібно було панувати з людей, і наприкінці кінців, її неприборкана фантазія розігралася доти, що, перейшовши якусь грань своїх пристрастей, вона залишилася ні із чим.

Також приблизно справи і в панівне з нас. Існує якась грань, до якої застосування насильства ішло на користь, а після неї призвело б до повалення влади. Знайти цю межу справа дуже непроста, т.к. все цьому світі мінливий. Якщо вчора можна було здійснювати какое–либо насильство, то сьогодні використання може бути навіть смертельно небезпечним використовує насильство. Держава, застосовуючи насильство, має бути точно впевнена, що його дії є більшість населення досить моральними і відповідають його інтересам.

Саме тож вважаю, що тему влади й насильства актуальна. До того ж вона актуальна у століття. Будь-який, хоч трохи грамотний політик мав ставити собі питання — наскільки можна використовувати ті чи інші міри покарання і кого за його обсязі влади. Проте з цією питанням задавалися як політики. Наприклад, М. Макіавеллі — італійський політичний філософ і письменник — присвятив цього питання кілька своєї праці, найвідомішим із яких є “Государ”. У творах цієї теми стосувалися і вітчизняних літератори. Вище вже згадувала “Казку про рибака і рибку” О.С. Пушкіна, а її погляд, міг би бути прообразом цієї теми, і якщо провести її науковий аналіз, то цього було досить на розкриття справжнього питання. От і поставила собі іншу мету — розкрити цієї теми, спираючись на матеріали. І почну із те, що спробую найповніше визначення влади.

2. ЩО ТАКЕ ВЛАДА

Центральні місця у політичних науках відведено державі, влади й владним відносинам.

Пояснити однозначно, що таке влада важко, оскільки влада проявляється у нашому житті у різних аспектах. У зв'язку з цим говорять про влади природи, влади людини з людини, влади емоцій, почуттів та т.д.

Дотримуючись в рефераті усе ж таки політичної боку поняття влади, звернімося політичному енциклопедичним словником, куди ми зустрінемо таке визначення: “Влада — центральне, організаційне і регулятивно–контрольное початок політики; одну з найважливіших і найдавніших проблем політичного знання, літературного і образотворчого творчості; проблема культури нашого суспільства та конкретної життя человека”1.

Є кілька трактувань влади. У одній їх під владою розуміють відносини між соціальними суб'єктами. Вона саме там, де є відносини. Ні відносин — немає влади. Тобто влада означає відносини залежності для людей. Таке розуміння влади належить до бихевиористским її трактуванням. Одне з прихильників цього визначення Р. Лассуэлл вважав, що початкові імпульси до виникнення влади дає властиве людям прагнення до влади і володіння “політичної енергією”.

Людина бачить при владі засіб “поліпшення життя”: придбання багатства, престижу, волі народів і т. буд. У той самий час, за словами Лассуэлла, влада — те й самоціль, що дозволяє насолоджуватися її володінням.

У телеологічних трактуваннях влада визначається ширше. Під нею розуміють як відносини для людей, а й взаємодії людини навколишнім світом. У цьому сенсі кажуть, наприклад, про владу людини над природою. Про владу як і справу реалізації запланованих цілей говорив Б. Рассел.

Прибічник системних трактувань Т. Парсонс визначав влада як “здатність системи забезпечувати виконання її елементами прийнятих зобов'язань, вкладених у реалізацію колективних цілей системы”2.

Таке розмаїття визначень влади пояснюється складністю і відмінностями точок зору це явище.

Як бачимо односторонньої спрямованості на політичного боку життя в влади немає. Отже влада спочатку була явищем політичним, як часто почали вважати нашого часу.

Звернувшись до своєї історії, бачимо, що у первобытно–общинном ладі влада мала громадську спрямованість. Вона здійснювалася усіма членами роду чи племені, виходила з авторитеті старійшин. При подальшому розшаруванні нашого суспільства та виникненні держави авторитет старійшин був смещён авторитетом публічної влади. Стали виникати апарат влади, особливі примусові установи, які стали над суспільством, і відокремились від цього.

Не виключено, що прийняла політичного характеру тоді, коли всі розшаровуватися суспільству й так виникати держава. Тепер без влади й владних відносин стало неможливим функціонування держави.

Та й у час влада має лише виявити політичну спрямованість.

Під владою можна розуміти також “соціальні відносини, які у можливості і права однієї людини групи людей приймати рішення, які отримують обов'язкового характеру іншому людини чи группы”3.

Влада — те й певна форма керівництва, управління суспільством, будь-яким колективом, об'єднанням людей. Вона забезпечує узгоджену діяльність людей. Дії її повинен мати підтримку народу. Проте ті, у чиїх руках зосереджена влада, можуть застосувати і примус, т. е. підкоряти собі волю інших, розпоряджатися кем–либо чи чем–либо.

Отже, влада одна із фундаментальних почав людського суспільства. Він існує скрізь, де є стійкі об'єднання: у ній, виробничих колективах, організаціях і в установах, в усьому державі. У разі ми маємо справу з верховною, політичної владою.

Не виключено, влада покликана регулювати стосунки між людьми, з-поміж них, суспільством, і государственно–политическими інститутами. Тут ми наближаємося головній частині даного реферату — до співвідношенню влади й насильства.

3. СООТНОШЕНИЕ ВЛАДИ І НАСИЛЛЯ

Відомо, держава покликане вирішувати “протистояння між необхідністю порядку й розмаїттям інтересів, у суспільстві, сопряжённых з конфликтами”4. У разі, звісно, ніхто покладатися на “свідомість” громадян, ніхто їх умовляти, щоб одні поступалися своїми інтересами заради інших. Тому, за кожному політичному режимі існують якісь міри і механізми запобігання і кари кримінальних правопорушень, виправні установи. Природно, що і влада тісно пов'язані з насильством. Ще Гоббс говорив, що “основну ознаку держави полягає у монополії на примус і насилие”5.

Цікаво, що до насильства належить виключно державі. Звісно, насильство у житті застосовується як державою, а й, наприклад, батьками стосовно своїх дітей, керівниками каких–либо організацій та установ стосовно своїм підлеглим. Але скільки їх дії протизаконні. Понад те, закон забороняє такі дії під страхом застосування до них самих насильства. Треба сказати, що насильство, загрози, примус є єдиним способом встановлення порядку державою, і вони суворо регламентуються законом. Тому говорять про легітимному (узаконеному) праві держави щодо застосування насильства.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3