Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Види політичних режимів

Реферат: Види політичних режимів

Запровадження.

У навчальної та наукову літературу немає єдиного підхід до терміну «політичний режим». Одні автори ототожнюють його з формою держави, управління та внутрішнього облаштування політичної системи на цілому. Саме такому трактуванні цього поняття давалося у суспільних науках кінця XIX - початку XX в.

Політичний режим означає сукупність прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної структурі державної влади у суспільстві, характеризує ступінь політичної свободи, правове становище особи у суспільстві і певний тип політичною системою, яка у країні.

Режим - управління, сукупність засобів і методів здійснення економічної і політичною влади панівного класу.

У політичному режимі справді проявляється функціональна сторона державної влади інших інституцій політичною системою. Саме через політичний режим держава впливає на суспільство. Але й сам політичний режим стосовно формам функціонування структурі державної влади має самостійністю. З її допомогою можна визначити різні періоди життєдіяльності основних інститутів політичною системою суспільства, розвитку чи ерозії демократії, ступінь участі мас у формуванні органів влади.

Політичний режим кожної країни як впливає політичне людський розвиток, з його социально-классовую ситуацію, але й він визначається передусім соціальної сутністю відповідного держави. У рабовласницькому суспільстві політичний режим кожної держави однак був із розподілом людей на вільних і рабів, що визначало їх статус і в політичній системі й стосунку до них із боку структурі державної влади; при феодалізмі хоча б статус випливав із кріпосницьких, зовнішньоекономічних відносин; за умов демократії політичний режим обумовлюється фактом визнання рівності всіх людей перед законом за одночасного визнання з нерівності стосовно власності; в соціалістичному суспільстві конституировалось формальне рівність усіх її членів у політичної, а й соціально-економічної і приклад духовної сферах.

Історичні типи держав, зазвичай, не збігалися з типами політичних режимів. У межах однієї й тієї типу держави й одному й тому ж форми управління могли існувати політичні режими. Афінське і Римське держави у Давньому світі були рабовласницькими республіками, але з характеру політичних режимів суттєво відрізнялися друг від друга: тоді як Афінах активну участь у політичного життя приймали все вільні громадяни, то Римської республіці фактична влада змушена була зосереджена руках рабовласницької верхівки.

У світі можна казати про 140-160 режимах, які не дуже різняться друг від друга.

Античний філософ Аристотель дає два критерію, якими можна навести класифікацію:

· у тій, у яких влада

· у тій, як влада використовується

Типологія політичних режимів визначається як соціальними чинниками відповідного держави, а й моральними, моральними, світоглядними підвалинами суспільства. Так, ширша та різноманітна моральна природа демократичного режиму передбачає визнання таких общегуманистических цінностей, як свобода совісті, переконань, слова, політичний плюралізм тощо.

Моральна природа авторитарного режиму – це, навпаки, нав'язувана згори единообразная ідеологія, переважна духовну і культурну самостійність особи і плюралізм думок, безроздільно панівна над суспільством, і правом. Ця ідеологія з'єднується силою держави, гарантується його репресивними органами і намагається уніфікувати і контролювати навіть мислення та смаки громадян. Авторитарное, особливо тоталітарна, держава активно і аж вторгається поза яка належить сферу внутрішньої, духовного життя особистості.

Аналіз різними школами політологів попередніх й сьогоденних політичних режимів свідчить, що жодного їх не існував в чистому вигляді. Є й численні «проміжні» політичні режими. У відбувається стала еволюція політичних режимів. Істотне відновлення чи корінна зміна політичних режимів дозволяється або масами у вигляді революційних заходів, або правлячими політичними елітами через проведення реформування і військових переворотів.

Один із досить простих, дуже поширених, класифікацій політичних режимів - розподіл їх у тоталітарні, авторитарні і демократичні.

Типологія політичних режимів:

· демократичний політичний режим

· авторитарний політичний режим

· тоталітарний політичний режим

Демократичний політичний режим.

Він полягає в демократичних методах і засобах владарювання і політичного участі народу прийнятті владних рішень. Характеризується такими рисами:

1. Джерелом влади у державі є перешкодою народ. Він обирає влада і наділяє її правом вирішувати будь-яке запитання, спираючись на власну думку. Закони країни захищають народ від про извола влади і владу від свавілля окремих осіб.

2. Політична влада носить легітимного характеру і осущест вляет своїх функцій відповідно до прийнятими законами. Ос новной принцип політичного життя демократичного общест ва — "громадянам дозволено усе, що не заборонено законом, а представників влади — лише та діяльність, передбачене відповідними підзаконних актів".

3. Для демократичного режиму характерно поділ вла стей (відділення друг від друга законодавчої, ис полнительной і судової влади). Парламент наділений винятковим правом изда вать закони. Выс шая виконавча влада (президент, уряд) проти неї законодавчої, бюджетної, кадрової ініціативи. Вищий судовий орган має право оп ределять відповідність видаваних законів конституції країни. У разі демократії три влади врівноважують одне одного.

4. Демократичний режим характеризується правом народу вли ять розвиток політичних рішень (шляхом схвалення чи критики у засобах масової ін формації, демонстрацій чи лобістської діяльності, участі у передвиборних кампаніях). Політичне участь на роду живуть у виробленні прийнятих рішень гарантується консти туцией країни, і навіть міжнародними правовими нормами.

5. Важливою характеристикою демократичного політичного режиму є політичний плюралізм, що передбачає віз можность освіти двох- чи багатопартійної системи, конкуренція політичних партій та їхнього впливу народ, існування на засадах політичної оп позиції як у парламенті і поза ним.

6. Демократичний політичний режим характеризується высо дідька лисого ступенем реалізації правами людини. До них належать норми, правил і принципи відносин держави й громадян.

У викладеного, розкриваючи поняття політичний режим, можна розгледіти форму державного будівництва з прикладу Іспанії.

Іспанія – останнє держава сучасної об'єднаної Європи, де фашистська диктатура існувала найбільш тривалий час. Це був єдиний країна, у якій ідеологія фашизму пережила Другу Першу світову війну і де авторитарний режим зник природним шляхом спричинена смертю генерала Франко. Сучасна політична організація Іспанії створена по смерті цього диктатора, що виникла у листопаді 1975 р. Тоді протягом кілька років продовжував діяти ряд інститутів старого режиму.

Два послідовно існували уряду А. Новарро і особливо А. Суареса взяли чіткий курс - на демократизацію країни. Підготовлений урядом А. Суареса законопроект про політичну реформу було ухвалено національним референдумом у грудні 1976 р. Цей Закон встановлював на перехідний час деякі демократичні початку; на національному рівні було засновано практично нову структуру органів структурі державної влади, зокрема, освічений до двопалатного парламенту – Кортесы, формований загальними і прямими виборами при таємне голосування.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5