Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Перестрахование, його суть і стала значення

Реферат: Перестрахование, його суть і стала значення

СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження  

1

Перестрахование, його суть і функції  

5

Перестрахование, в якості основи забезпечення фінансової стійкості страхових організацій  

9

Основні види перестрахувальних договорів  

11

1. Договору пропорційного перестрахування

14

2. Договору непропорційного перестрахування

17

Список використаної літератури

20

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Страхування - одне з найдавніших категорій общественно-производственных відносин.

Страхові відносини відомі по крайнього заходу з епохи пізнього середньовіччя. Тоді, у результаті великих географічних відкриттів помітно розширилися горизонти міжнародної торгівлі, і підприємцям знадобилися великі суми капіталу, щоб використовувати нові можливості. Зростання багатства нашого суспільства та ступінь задоволення його потреб у вирішальної мері від страхування. Перший із відомих у у світовій практиці договорів страхування було оформлено в Генуї в 1347г. Перший письмовий договір страхування життя, до нашого часу, було покладено у Англії XVI в. Страхування виникло і розвивалося, маючи своїм кінцевим призначенням задоволення потреб людини, його усвідомлених запитів в страхової захисту від різних випадків. У страхуванні реалізувалися певні економічних відносин, складаються для людей у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Воно надавало всім господарським суб'єктам гарантії в відшкодування збитків.

І на цій грунті закономірно виникла ідея об'єднання зацікавлених осіб із відшкодуванню матеріального (майнового) шкоди шляхом його солідарної розкладки між учасниками об'єднання. Справді, якби кожен власник майна мав намір відшкодовувати збитки власним коштом, він змушений було б створювати матеріальні резерви, за величиною рівні наявного майну, що дуже невигідне.

У той самий час багаторічний життєвий досвід показує, що, хоча непередбачені і стихійними лихами мають випадковий і нерівномірний характер, число постраждалих завжди менше ніж зацікавлених осіб, або господарств. При такі умови солідарна розкладка можливої шкоди між зацікавленими власниками майна істотно згладжує наслідки стихійних лиха й випадків. Чим більший зацікавлених осіб, або господарств беруть участь у розкладці шкоди, тим менша частка коштів кожного учасника. Так виникло страхування, сутність якої є замкнутої розкладці можливої шкоди між зацікавленими особами.

Найбільш примітивною формою розкладки шкоди було натуральне страхування. З розвитком товарно-грошових відносин, натуральне страхування продала місце страхуванню в грошової форми.

Раскладка шкоди в грошової форми значно розширила і спростила можливості страхування. Страхування перетворилося в загальний універсальний засіб із захисту майнових інтересів фізичних юридичних осіб в разі настання певних подій (страхових випадків) з допомогою грошових фондів, формованих з сплачуваних ними страхових внесків (премій, платежів). Тобто економічна сутність страхування полягає у формуванні страховиком страхового фонду з допомогою страхових внесків страхувальників, покликаного забезпечити виплат страхувальників в разі настання страхових випадків, обговорених у договорі.

Страхування нашій країні минуло кілька етапів в дореволюційний і післяреволюційний періоди. Основний формою страхування в дореволюційному періоді було добровільне страхування, яке здійснювалося акціонерними товариствами, товариствами взаємного страхування і земськими товариствами. У післяреволюційному періоді страхування минуло два етапу: за умов соціалізму (при державній монополії цей вид діяльності) й за умов становлення ринкової економіки.

При державної страхової монополії страхування надавало населенню дуже вузьке спектр послуг, доповнюють систему державного соціального забезпечення (соцстрах).

Розширення самостійності товаровиробників, формування ринкової інфраструктури, різке зниження сфери державного на розвиток виробничих взаємин держави і розподіл матеріальних благ від початку змінили процес створення вітчизняного страхового ринку, його зміст, види страхових послуг, запропонованих фізичним та юридичним особам.

Відправним моментом створення вітчизняного добровільного страхування можна вважати факт реальної демонополізації страхової роботи і, як цього - швидке зростання числа альтернативних страхових організацій. Приміром за станом 1996 р., попри несприятливі фінансові та загальноекономічні умови, Російській Федерації вже були 2 700 страхових компаній, із яких лише 6% перебувають у державній чи муніципальної власності, 36% приватними, а 58% - перебувають у змішаної власності (АТ, СП та інших.). Більшість їх (60%) мали стаж роботи у три роки.

Громадське розвиток Росії зумовлює необхідність початку страхового ринку, функціонування якого спирається на пізнання і економічних законів, як-от закон вартості, закон попиту й пропозиції.

Російський страховий ринок має потужний потенціал розвитку. Про це свідчать те що, що спільна обсяг страхових платежів становить РФ трохи більше 1% річного ВВП, тоді як у розвинених країнах цей показник становить 8-10%.

Предпосылками подальшого розвитку страхової справи нашій країні не є лише подальша фінансова стабілізація і пожвавлення економіки, а й становлення джерел розвитку. По-перше, зміцнення недержавного сектору економіки: приватний підприємець (власник) через свою економічної особливості держави змушений страхувати свої ризики. По-друге, джерелом попиту страхові послуги є зростання обсягів продажів і розмаїття приватної власності фізичних юридичних осіб. У цьому важливе значення має розвиток ринку нерухомості і іпотечного кредитування житлового будівництва, а як і приватизація державного житловий фонд. По-третє, важливим джерелом розвитку страхового ринку є скорочення колись всеосяжних гарантій, наданих системою державного соцстрахування і соцзабезпечення. Сьогодні відсутність гарантій має заповнюватися різними формами особистого страхування.

ПЕРЕСТРАХОВАНИЕ, ЙОГО

СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ

Однією з видів страхування є перестрахування. Перестрахование дозволяє компенсувати хитання й скорочувати потенціал шкоди. Це система економічних відносин, відповідно до якої страховик, приймаючи страхування ризики, частку провини із них (з урахуванням своїх фінансових можливостей) передає на узгоджені умови іншим страховикам з метою створення наскільки можна збалансованого портфеля страхований, забезпечення фінансової стійкості й рентабельності страхових операцій.

У основі перестрахування - договір, за яким один бік - цедент передає в цілому або частково страхової ризик (групу страхових ризиків певного виду) боці - перестраховщику, який у часи чергу приймає він зобов'язання відшкодувати цеденту відповідну частку виплаченого страхове відшкодування. З наведене означення слід, що у договорі перестрахування виступають дві сторони: страхувач, передавальне ризик, який ми називати перестраховочным ризиком, і страхувач, яка набирає ризик свою відповідальність, яку ми називатимемо перестрахувальником. Сам процес, пов'язані з передачею ризику, слід називати цедированием ризику, чи перестрахувальної цессией. У цьому перестрахувальника, отдающего ризик, називають цедентом, а перестрахувальника приймаючої ризик, - цессионарием. Ризик, ухвалений даним перестрахувальником від цедента, частенько піддається наступної передачі в цілому або частково наступному страховому суспільству. Наступна передача перестрахувального ризику називається ретроцессией. Страховое суспільство, котре надає ризик в перестрахування третьому учаснику, називається ретроцедентом, а страхувач, яка набирає ретроцедированный ризик, - ретроцессионарием.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4