Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Проблеми страхової справи у Росії

Реферат: Проблеми страхової справи у Росії

План роботи.

1. Запровадження. Розвиток страхової справи. 3

2. Страхування.

2.1. Економічна сутність страхування. 4

2.2. Функції страхування. 6

2.3. Основні поняття на страховій справі. 7

2.4. Поняття страхування. 9

2.5. Галузі страхування, їх роль життя суспільства. 11

3. Андеррайтерская політика страхових компаній. 13

4. Перспективи і проблеми лібералізації російського страхового ринку. 17

5. Укладання. 19

6. Список літератури 20

ЗАПРОВАДЖЕННЯ.

Розвиток страхової справи.

Приватне страхування є кілька століття тому. Так, всесвітньо відома страхової компанії “Ллойдс”, найбільша і найстарша у світі, виникла Англії більш 350 років тому я. Нині “Ллойдс” об'єднує приватні страхові нашого суспільства та окремих осіб, які персонально визначають будь-які страхові операції, зокрема страхування міст від землетрусу, страхування ноги знаменитого футболіста тощо.

Система державного страхування виникла пізніше – у Німеччині кінці ХІХ століття.

Націоналізація основних засобів виробництва та звернення до Росії (після Жовтня 1917 р.) уразила й страхову справу. Уперше у світовій практиці вона стала державної монополією на конституційної основі. Спочатку це виправдовувало себе, але тільки згодом монопольне становище Держстраху СРСР господарському механізмі країни стало виявляти негативні сторони. Це спричинило дискредитації сформованій системи страхування, до потреби її перебудови і шляхом створення альтернативних форм страхування.

Процес запровадження нових і удосконалення умов діючих видів страхування істотно активізувався у роки перебудови економіки, особливо наприкінці 80-х. У цей самий період почалося розширення сфери застосування державного страхування. Введено добровільне страхування майна державних підприємств, кооперативів з виробництва товарів народного споживання і надання послуг населенню, майна громадян, котрі займаються індивідуальною трудовою діяльністю, майна орендарів й інших видів страхування.

Відбувається демонополізація страхової справи у країні й становлення страхового ринку. Страховий ринок передбачає функціонування різних страхових організацій, які конкурують між собою. Широке розвиток мало отримати перестрахування як інструмент забезпечення фінансової стійкості сукупного страхового фонду всіх страхових організацій, що у перестраховании. За підсумками перестрахування перспективним є створення страхових об'єд-нань і асоціацій. Повноправними учасниками страхового ринку бути і державні страхові організації, які у багатьох країнах.

Формування страхового ринку виходить з спеціальному страховому законодавстві, яке передусім покликане захищати інтереси страхувальників. Це законодавство має творити рівні умови всіх учасників страхового ринку України і виключати можливості прояви авантюризму, особливо небезпечного в страховій справі.

В усіх країнах з розвиненою страховим ринком здійснюється досить жорстка страхової нагляд з боку держави над виконанням зазначеного страхового законодавства.

СТРАХУВАННЯ.

Економічна сутність страхування.

Економічна категорія страхування є складовою категорії фінансів. Проте, якщо фінанси загалом пов'язані із розподілом і перерозподілом доходів населення і накопичень, то страхування охоплює лише сфери перераспределительных відносин.

Можна виокремити такі сутнісні ознаки, що характеризують специфічність цієї міжнародної економічної категорії страхування:

1. При страхуванні виникають грошові перерозподільчі відносини, зумовлені наявністю ймовірності наступу раптових, непередбачених і нездоланних подій, тобто. страхових випадків, манливих у себе можливість нанесення матеріального чи іншого шкоди народному господарству і населенню.

2. При страхуванні здійснюється розкладка завданих збитків між учасниками страхування – страховиками, що завжди носить замкнутий характер. Виникнення таких перераспределительных (раскладочных) відносин обумовлена тим, що випадковий заподіяння шкоди тягне у себе матеріальні чи інші втрати, які, зазвичай, охоплюють в усіх господарства, не всю територію цієї країни чи регіону, а їх частина. Це створює умови для відшкодування збитків шляхом солідарної розкладки втрат одних господарств поміж усіма застрахованими господарствами. У цьому, що ширша коло учасників страхування, тим менша частка у розкладці шкоди посідає кожного страхувальника. Страхування стає найефективнішим методом відшкодування збитків, як у ньому беруть участь мільйони страхувальників і застраховані сотні мільйонів об'єктів. Тим самим було забезпечується достатня концентрація коштів у єдиному фонді, званому страховим. Тоді стає можливим відшкодування максимального шкоди при мінімальних витратах кожного страхувальника.

3. Страхування передбачає перерозподіл шкоди, як між територіальними одиницями, і у часі. У цьому для ефективного територіального перерозподілу коштів страхового фонду у межах один рік потрібно досить значна частина землі та значну число які підлягають страхуванню об'єктів. Раскладка шкоди у часі пов'язана з випадковим характером виникнення надзвичайних подій: кілька років поспіль надзвичайних подій може і не і точний час їх наступу невідомо. Ця обставина породжує необхідність резервування до сприятливих роки частини які поступили страхових платежів до створення запасного фонду про те, що він служив джерелом відшкодування надзвичайного шкоди в несприятливому року.

4. Замкнена розкладка шкоди обумовлює повернення коштів, мобілізованих в страхової фонд. Страхові платежі кожного страхувальника, що до страхової фонд, мають лише одна значення – відшкодування імовірною суми шкоди у певному територіальному масштабі і протягом певного періоду. Тож уся сума страхових платежів (не враховуючи накладних витрат тієї організації, яка проводить страхування) повертається у формі відшкодування збитків протягом прийнятого у розрахунок тимчасового періоду у тому територіальному масштабі.

Наведені особливості перераспределительных відносин, які виникають за страхуванні, дозволяють дати їй таке визначення:

Страхування – це сукупність особливих замкнутих перераспределительных відносин між його учасниками щодо формування з допомогою грошових внесків цільового страхового фонду, покликаного забезпечити відшкодування можливої шкоди, завданого суб'єктами господарювання, чи вирівнювання втрат надходжень у сімейних доходах в зв'язки України із наслідками що відбулися страхових випадків.

Економічна категорія страхування проявляється у практиці господарювання як один з методів формування та використання страхового фонду. Можливі й інші методи – централізований і децентралізований. Централізований метод пов'язані з прямим законодавчим виділенням з національного прибутку і національного багатства країни певних фінансових резервних, зокрема і страхових, фондів. Саме з допомогою зазначеного методу формуються резервні фонди державних бюджетів, валютні резерви і золотою запас держави. Децентрализованные фінансові резерви створюють у об'єднаннях та підприємствах сфери матеріального виробництва, насамперед сільському господарстві, для відшкодування локального збитків та покриття різних збитків.

Економічна необхідність використання саме категорії страхування на формування та збільшення використання страхового фонду з'являється тоді, коли держава позбавлене можливості широкого маневрування фінансових ресурсів господарських ланок (підприємств, організацій, товариств, кооперативів) і більше засобами окремих особистостей. Майнова відособленість господарств і неблагополучних родин громадян створює об'єктивні умови для страхової захисту відповідних об'єктів із допомогою такого методу, як страхування.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7