Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Психофизиологические основи навчального праці та інтелектуальної діяльності студентів

Реферат: Психофизиологические основи навчального праці та інтелектуальної діяльності студентів

1. Психофизиологическая характеристика інтелектуальної роботи і навчального праці студентів

Результати досліджень свідчать, що інколи людини безпосередньо з його працездатністю і втомлюваності. Від стану здоров'я великою мірою залежить успішність навчальної та виробничої діяльності студента. Вочевидь, що має тенденцію до зростання утрачивание резервних можливостей, опірності організму людини до зовнішніх та внутрішньою, негативним чинникам, і навіть наявність широкого переліку негативних діагнозів ведуть до значного зниження ефективності навчання дітей і подальшої професійної діяльності. У студентські роки така негативну тенденцію небезпечна.

Зниження розумової працездатності спостерігається при психічних хворобах, органічних захворюваннях мозку, і навіть при прикордонних станах захворювань. Навіть якби прикордонних нервово-психічних розладах продуктивність праці практикується в 70% людей.

Навчання у вищій школі жадає від студентів значних інтелектуальних і нервно-профессиональных напруг, що сягають під час екзаменаційних сесій до меж можливого.

Найважливішим чинником забезпечення високої якості професіональною підготовкою випускників вузів є активна учебно-трудовая і пізнавальна діяльність студентів. Ця діяльність є складного процесу за умов об'єктивно наявних суперечливостей, до яких належать:

1) протистояння між більший обсяг навчальної та інформації, і, дефіцитом часу їхньому освоєння;

2) між об'єктивно поточним поступовим, багаторічним процесом становлення соціальної зрілості майбутнього фахівця і бажанням якнайшвидше самоствердитися та проявити себе;

3) Між прагненням до самостійності у доборі знань з урахуванням особистих інтересів і жорсткими рамками навчального плану і навчальні програми

Ці протиріччя створюють високе нервово-емоційна напруга, яке негативно віддзеркалюється в здоров'я та фізичному стані студентів.

Студентський вік характеризується інтенсивної роботою над формуванням своєї постаті, виробленням стилю поведінки. Це час пошуку молодиками відповіді різноманітні морально-етичні, естетичні, наукові, загальнокультурні, політичні та інші питання. Студентський вік є й заключним етапом поступального вікового розвитку психофізіологічних і рухових можливостей організму. Молодих людей у період мають більші можливості для напруженого навчального праці.

Труднощі навчання у вузі пов'язані лише з необхідністю творчого засвоєння великого об'єму знань, виробленням потрібних для майбутню професію умінь і навиків, їх практичне застосування. Ці труднощі явні. Але ще й приховані труднощі, які позначаються інколи дуже істотно навчанні психоемоційному стані студентів.

До них належать низку обставин студентське життя, що здаються чомусь малозначними, що вони взято у окремішності, але сукупно дають негативний ефект, що можна назвати нездатністю студентів до навчання у ВНЗ. Серед такої явища такі:

1) Різко які від шкільних методи лікування й організація навчання, потребують значного підйому самостійності в оволодінні навчальним матеріалом

2) Відсутність добре налагоджених міжособистісних відносин, що вирізняло будь-якого несформованого колективу

3) Ламання старого, сформованого упродовж свого навчання життєвого стереотипу, і формування нового «вузівського».

4) Сопутствующее вступу у вуз нові турботи, які частіше виникають студентам, що у гуртожитку.

Особливо у скрутному становищі опиняються студенти молодших курсів. З одного боку вони мають відразу входитимуть у напружену роботу, що вимагає застосування всіх зусиль і здібностей. З іншого – саме собою подолання новизни умов навчальної роботи вимагає значної витрати сил організму. Включення студентів у нової судової системи життєдіяльності може супроводжуватися нервовим напругою зайвої дратівливістю, млявістю, зниженням вольовий активності, занепокоєнням тощо.

На психофизическом стані студентів відбиваються також суб'єктивні і об'єктивні чинники. До об'єктивним чинникам ставляться вік, підлогу, стан здоров'я, величина навчальної навантаження, характері і тривалість відпочинку та інших. Суб'єктивні чинники містять у собі мотивацію вчення, рівень знань, здатність адаптуватися до нових умов навчання у вузі, психофізичні можливості, нервно-психическую стійкість, особисті якості (характер, темперамент, комунікабельність), працездатність, стомлюваність тощо.

Серйозним випробуванням організму є інформаційна перевантаження студентів, що виникає щодо численних навчальних дисциплін, науковий рівень кваліфікації і інформаційний обсяг, яких усе час зростає.

Критичним і складнішим чинником перенапруги студентів є екзаменаційний період 0 одне із варіантів стресовій ситуації, протекающий здебільшого за умов дефіциту часу й характеризується підвищеної відпо-відальності з елементом напруженості. Негативне вплив на організм посилюється при сумарно вплив кількох чинників ризику, що вони впливають це й приймають хронічного характеру.

2. Динаміка працездатності студентів у навчального року і психологічні чинники, її що визначають

Працездатність окреслюється здатність людини до виконання конкретної розумової діяльність у рамках заданих тимчасових лімітів і параметрів ефективності. Основу працездатності становлять спеціальні знання, вміння, навички, і навіть певні психофізичні особливості, наприклад, пам'ять, увагу, мислення та т.д.; фізіологічні – стан серцево-судинної, дихальної, м'язової, ендокринної та інших систем; фізичні – рівень розвитку витривалості, сили, швидкості рухів та інших.: сукупність спеціальних якостей, необхідних у певній діяльності. Працездатність залежить від можливостей людини, адекватних рівню мотивації і поставленою мети.

Працездатність у навчальній діяльність у певної міри залежить від властивостей особистості, типологічною особливості нервової системи, темпераменту. Поруч із, її у впливають новизна виконуваної роботи, інтерес до неї, розпорядження про виконання певного кокретного завдання, інформація, і оцінка результатів у процесі виконання роботи, посидючість, акуратність тощо.

Під упливом учбово-трудовий діяльності працездатність студентів зазнає змін, які чітко спостерігаються протягом дня, тижня, півріччя (семестру), учбового року.

Навчальний день

Навчальний день студенти, зазвичай, не починають відразу із високим продуктивності навчального праці. Після дзвінка вони можуть відразу зосередитися і активна включитися у заняття. Минає 10-20, котрий іноді понад 34 хвилин, як працездатність сягає оптимальний рівень. Цей період врабатывания характеризується поступовим підвищенням працездатності з деякими коливаннями.

Період оптимальної (стійкою) працездатності має тривалість 1,5 – 3 години, у процесі чого функціональне стан студентів характеризується змінами функцій організму, адекватних тієї навчальної діяльності, яка виконується.

Третій період – період повну компенсацію, характеризується появою початкових ознак втоми, які компенсуються вольовим зусиллям і позитивної мотивацією.

У четвертому періоді настає нестійка компенсація, наростає стомлення, спостерігаються коливання вольового зусилля, і навіть коливання продуктивності навчальної діяльності.

У п'ятому періоді починається прогресивне зниження працездатності, яка перед закінченням роботи може змінитися короткочасним її підвищенням з допомогою мобілізації резервів організму (кінцевий порив).

При подальшому продовженні роботи у шостому періоді, відбувається різке зменшення її продуктивності. Внаслідок зниження працездатності й згасання робочої домінанти.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4