Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Демографічна ситуація й соціальна політика РФ

Сторінка 2

По наведених цифр видно, що держава повинна прийняти Європу і запустити дію програми, що сприяло підвищенню рівня народжуваності, підвищення ефективності статевого виховання надавати допомогу молодим сім'ям.

2.1 Демографічна політика у Росії: успіхи та поразки

1995 року почалася робота над глобальним проектом "Статеве виховання російських школярів", який фінансував фонд ООН за народонаселенням. 22 квітня 1997 року проект було припинено наказом освіти. Фонд ООН за народонаселенням заморозив фінансування; з обіцяних 750 тисяч доларів був витрачено й двадцятої частини .

Ось деякі тривожні цифри (за даними ООН[3]): 1997 року майже 240 тисяч дівчин-підлітків зробили аборт. Захворюваність сифілісом зросла серед підлітків 15-17 років - в 70 раз, до 14 років - в 89 раз, від 18 до 19 років - в 56 раз. Легализовав в 1955 року аборти, Радянська влада подбала запропонувати своїх громадян якусь альтернативу. Клиник планування сім'ї у СРСР був. У 1972-му році Мінздоров'я СРСР розіслав спеціальне лист про шкоду гормональних таблеток. У результаті до 1990 року менше 19% жінок користувалися гормональними контрацептивами і внутриматочными спіралями, а, по сьогоднішню пору з 34 мільйонів росіянок фертильного віку 5 мільйонів безплідні - переважно через наслідки абортів.

А, щоб змінити щось на краще у Росії, 1991 року виникла Російська асоціація планування сім'ї. Почала РАПС з навчання лікарів сучасної гормональної контрацепції, а до середини 90-х РАПС взяла участь у розробки проекту закону "Про репродуктивних правах громадян" й у реалізації федеральної програми "Планування сім'ї".

Перший фактично мав стати конституцією у сфері репродуктивного здоров'я: у ньому вперше у Росії законодавчо закріплювалися права на дітородіння, планування сім'ї, використання контрацепції, інформацію про її засобах. Документ революційний нашій країні: у ньому вперше пролунало поняття "репродуктивні права", що нині застосовують у весь світ. Однак це уже п'ять років лежить під сукном в Держдумі, і шансів бути прийнятим в нього ніяких.

Федеральної програмі "Планування сім'ї" більше: з 1994 року його йшла на бюджеті окремим рядком. Наголос у ній робився відповідно до назвою створення всій країні мережі центрів планування сім'ї, що й дорослі, і підлітки могли анонімно і безплатно пройти медогляд, поговорити з психологом, отримати усю інформацію про контрацептивах, а головне - самі контрацептиви. Малозабезпечені, багатодітні і студентські сім'ї безплатно забезпечували найсучаснішими гормональними таблетками, зрозуміло, лише з бажанню і після консультації з лікарем. Результати виявилися просто блискучими: за 4 року дії програми кількість абортів у Росії знизилося на 30% - ніж асоціації дорослих, і у підлітків. Провідні фахівці- медики визнали "Планування сім'ї" однієї з найбільш ефективних програм, у галузі охорони здоров'я на десятиліття.

А 2 лютого 1998 року у Держдумі "Планування сім'ї" була виключено зі бюджету абсолютною більшістю голосів.

Певний час центри планування сім'ї працювали на старих запасах і потай сподівалися, що народні депутати схаменуться і повернуть програму наступного року. Потім гримнув криза й програму не повернули.

Як очевидно з наведених даних, демографічна ситуація у Росії вкрай несприятлива. З огляду на нинішній стан економіки, безрезультатну демографічну політику держави можна дійти невтішного висновку про продовження несприятливих тенденцій в демографічної сфері.

3. Соціальна політика Російської Федерації

3.1 Специфіка сучасного російської держави як основного соціального інституту суспільства

Зміст соціальної полі-тики залежить від діяльності держави й інших інститутів із управління розвитком соціальної сфери суспільства. Важливо підкреслити, що соціальна політика є своєрідним концентрацією всіх інших видів політики, оскільки вона спрямовано специфічний об'єкт - соціальні відносини.

Зрозуміло, що соціальна політика в світі здійснюється передусім державою. Держава - це однією з політичних соціальних інститутів як історично сформованих форм організації спільної життєдіяльності людей.

Характеризуючи соціальну політику сучасного російської держави, треба пам'ятати і на такому факті, як розпад єдиної союзної держави й скорочення території російської держави, яку поширюється його юрисдикція.

Ситуація у тому, що у територіях нині держав, освічених на просторах зруйнованого СРСР, залишилися значні за чисельністю родинні росіянам групи (зокрема понад 25 відсотків мільйонів російських), які можуть нині користуватися повної підтримкою російських влад. Їх соціальне становище погіршується націоналістичної політикою правлячих кіл деяких держав. Прикладами цьому може бути як становище росіян та інших груп у Прибалтиці. Ілюстрація цього - ухвалений парламентом Киргизії закону про землі, яка є національним надбанням киргизького населення (нагадаємо, що у республіці киргизи становлять лише 52%). У країнах ухвалено закон про мову, ущемляющий права російськомовного населення тощо.

Звідси висновок, що соціальна політика російської держави має бути спрямована як всередину країни, а й за. Російська держава має докласти максимум докладає зусиль до соціального захисту як своїх громадян (мають російські паспорти) а й усіх російськомовних, що у близьке зарубіжжя, домагаючись дипломатичними й іншими засобами дотримання правами людини у тих державах.

Тепер коротко про основних напрямах соціальної держави.

3.2 Соціальна політику держави

Якщо слушне твердження, політика виступає концентрованим вираженням усіх сторін життя, то ми не менш вірним то, можливо тлумачення соціальної полі-тики як специфічної концентрації всіх видів політики, спрямованої управління існуванням, функціонуванням та розвитком соціальної сфери. У соціальній сфері можна назвати три найважливіші складові. По-перше, це соціальна структура суспільства як диференціація людей з суспільних та соціальним групам і відносин між ними. По-друге, це соціальної інфраструктури як сукупність галузей, обслуговуючих людини, сприяють відтворення його безпосередньої життя. По-третє, це можливості (кожному за конкретної людини, групи, шару) доступу до цінностей, благ і послугам; гарантій і особистостей, умови праці людини, побуту, дозвілля, здоров'я; можливості визначення професій й визначити місця проживання, участі у управлінні, соціального й фахової просування і переміщення.

Саме концентрація на зазначених напрямах має стати основою соціальної держави.

Орієнтацію соціальної держави можна конкретизувати з двох лініях:

1. Облік і ефективна реалізація основних напрямів Школі соціальної роботи, соціальної зашиті людей: соціального забезпечення, соціальне страхування, соціальні допомоги, соціальна опіка, соціальний контроль тощо.

2. Направленности на основні соціальні об'єкти, що потребують соціальний захист: пенсіонери, діти-сироти, біженці, інваліди, безробітні тощо.

З огляду на структурні елементи соціальної сфери необхідно особливу увагу привернути до себе такі аспекти соціальної держави, пов'язані з функціонуванням соціальної структури суспільства. Реально існуюча нині у Росії соціальна диференціація далеко ще не відповідає формальному діленню людей на робочих, селян, інтелігенцію, підприємців та т.д. Пояснюється це порушенням нормально функціонувати економічних відносин, реалізацією закону поділу роботи з урахуванням її якості і кількість, кваліфікацією та фахової підготовки працівників. Це у кризових умовах, на перехідних етапах, що особливо характерно в перехідні періоди життя суспільства, корінних змін існуючих суспільно-політичних і соціально-економічних взаємин чи їх заміни на протилежні за своїм характером та змісту. Саме такою період переживає нині Україна.


Схожі реферати

Статистика

1 [2] 3 4