Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Вплив малих соціальних груп формування світогляду молоді

Реферат: Вплив малих соціальних груп формування світогляду молоді

Оглавление

Запровадження 1

Що у даному рефераті? 1

Світогляд, молодь, субкультури… 1

З чого, на що ж як і будується сучасна молодёжная субкультура у Росії? Помилка! Закладання не визначено.

З чого, на що ж як і будується сучасна молодёжная субкультура у Росії? 5

І що він як всіх людей не живеться? 14

Каталізатори виникнення молодіжних рухів 14

Чому молодь? 15

НЕФОРМАЛЬНЫЕ ОБЪЕДИНЕНИЯ МОЛОДЁЖИ. 18

Не визнані або визнають ? 19

Асоциальные 20

Антисоциальные. 22

Просоциальные 23

Неформалы художньої спрямованості. 24

Як висновок по неформальним об'єднанням молоді. 25

Що дають молоді об'єднання? 27

Укладання 28

Запровадження

Що у даному рефераті?

Сьогодні ціле пасмо суперечливих проблем, неоднозначність процесів, які у молодіжному середовищі і у суспільстві загалом, викликають бурхливі суперечки. На жаль, наш державний апарат (який, власне, породив російський феномен — "неформалів") продовжує дивувати мислячу половину людства своїм незначним увагою до молодёжным проблемам чи спробами вирішувати їх адміністративними методами#. Вплинути з цього ситуації у державному масштабі нам навряд чи, але у наших силах не повторювати подібних помилок, і не сприяти їм, а цього потрібно, принаймні, ознайомитися з тим, що молодь потребує уважного й чим викликане подібні вимоги.

У цьому вся рефераті я спробував розглянути сутність молодіжної культури та механіку виникнення її субкультур. Особливу увагу приділено причин появи і родовим особливостям молодіжних організацій##, їхньої керівної ролі у процесі соціалізації молоді і величезному впливу утворених ними субкультур формування світогляду майбутнього члена суспільства.

Та насамперед, давайте уточнимо деякі поняття.

Світогляд, молодь, субкультури…

«Світогляд – це система поглядів на світ і у ньому людини», куди входять також «ставлення людини до оточуючої його дійсності і перед самим собою, і навіть зумовлені цими поглядами основні життєві позиции».[1] Світогляд грає на вирішальній ролі щодо людини до світу. Визначальним ознакою світогляду не є знання власними силами, а вироблення з урахуванням цих знань ставлення до світу. Глибина ж знань, їх характер, визначають науковість чи ненауковість світогляду, його повноту чи обмеженість тощо. Можна дійти невтішного висновку, що світогляд постає як частина ціннісного ставлення до світу, як система засад відносини.

Неотъемлемый компонент світогляду — переконання, істотна риса яких — відданість ідеї, яку платить людина визнає справедливою і правильною. Наприклад До. Маркс писав, що комуністичні ідеї, які опановують думкою, «підпорядковують собі наші переконання», до них «розум приковує нашу совість,— це узи, у тому числі не можна вирватися, не розірвавши свого сердца…»[2].

Характер світогляду визначається кінцевому счёте рівнем у суспільному розвиткові, станом науки, освіти. Вирішальним умовою розвитку світогляду (до речі, він може формуватися стихійно чи цілеспрямовано) людини його активну участь у життя суспільства.

Під культурою розуміються переконання, цінності й ви разючі кошти, що є загальними для якийсь групи покупців, безліч служать для упорядкування досвіду і регулирова ния поведінки членів цієї группы.[3] Відтворення і переду ча культури наступних поколінь лежать у основі процесу соціалізації — засвоєння цінностей, вірувань, норм, правив і ідеалів попередніх поколінь.

Система і цінностей, які різнять групу від большин ства товариств, називається субкультурної. Вона формується під впливом трьох чинників, як вік, етнічне проис ходіння, релігія, соціальна група чи місце проживання. Цінності субкультури впливають формування особистості члена групи. Не означають відмовитися від культури, прийнятої більшістю, але виявляють лише ті відхилення від нього. Проте оскільки більшість, як пра вило, належить до субкультури несхвально чи недовірою.

Іноді група активно виробляє норми, чи цінності, які суперечать панівну культуру, її з триманню і формам. За підсумками таких і цінностей фор мируется контркультура. Відомий приклад контркультури — хіпі 1960-х років чи «система» у Росії 80-х.

Елементи як субкультури, і контркультури обнаружи ваются у культурі сучасної у Росії.

З чого, на що ж як і будується сучасна молодёжная субкультура у Росії?

Субкультура молоді формується під впливом культури «дорослих» і зумовлена нею навіть у своїх контркультурных проявах. Формальна молодёжная культура (з визначення) виходить з цінностях масової культури, цілях державної соціальної політики та офіційної ідеології. Розглянемо їхній стан на момент й у роль формуванні світогляду молоді, аналізуючи такі специфічних рис російської молодіжної субкультуры.[4]

1. Переважно развлекательно-рекреативная спрямований ность.

Поруч із комунікативної (спілкування з давніми друзями) дозвілля виконує на основному рекреативную функцію (близько однієї тре ти старшокласників відзначають, що й найулюбленіше заняття на до суге — «байдикування»), тоді як пізнавальна, креа тивная і евристична# функції не реалізуються зовсім чи залишати ре ализуются недостатньо. Рекреативные дозвільні ориента ции підкріплюються основним змістом тілі- і радиовеща ния, який поширює цінності переважно масової культури.

2. «Вестернизация» (американізація) культурних потрібно стей та інтересів.

Цінності культури, як класичної, і народної, багато років витісняються схематизированными стереотипами — зразками масової культури, орієнтованими впровадження цінностей, “американського життя” у його примітивному і облегчённом варіанті. Улюбленими героями й у певній ступеня, зразками для наслідування стають, за даними опитування, для дівчат — героїні “мильних опер” і бульварних романів про кохання, а юнаків — непереможні супергерої трилерів.

Проте вестернізація культурних інтересів має і більше широку сферу докладання: художні образи зводяться до рівня групового і індивідуального поведінки молодих людей виявляється у таких рисах соціального поведінки, як прагматизм, жорстокість, надмірне прагнення матеріального добробуту. Ці тенденції присутні й у культурної самореалізації молоді: спостерігається безрозсудне презирство таких “застарілих” цінностей як ввічливість, покірливість і на повагу до оточуючим задля моді.# Зовсім не невинною у плані є і всюдисуща реклама.##

3. Пріоритет споживчих орієнтації над креативні ми.

Споживання проявляється як і соціокультурному, і у евристичних аспектах. За даними опитувань студентів пе тербургских вузів (1989-1991 рр.) споживання на рамках зле жественной культури помітно перевищує креативні установ кі в соціокультурної діяльності. Ще ця тенденція є у культурної самореалізації учнівської молоде жи, який побічно зумовлене і самим потоком переважної культурної інформації (цінності масової культури), спосіб ствующей фоновому сприйняттю і поверхневому закрепле нию її свідомості. Творча самореалізація, зазвичай, виступає в маргінальних формах.

4. Слабка индивидуализированность і вибірність лантух тури.

Вибір тих чи інших цінностей пов'язаний дедалі частіше з груповими стереотипами (“принцип селёдки у діжці”) досить жорсткого характеру — незгодні сильно ризикують поповнити ряди “лохів” — “знедолених”, “не цікавих”, “не престижних” людей погляду “натовпу”, зазвичай равняющейся на якийсь ідеал — “крутого(-ую)” (іноді у особі лідера цієї групи). Групповые стереотипи і престижна ієрархія цінностей обумовлена статевої приналежністю, рівнем освіти, в певній мері місцем проживання і національністю реципієнта, однак у будь-якому разі суть їх одна: культурний конформізм у межах неформальній групи спілкування, і неприйняття інших цінностей і стереотипів, з більш м'якого серед студентської молоді до агресивного серед учнів середньої школи. Крайнім напрямом цієї тенденції молодіжної субкультури є звані “команди” з жорсткої регламентацією ролей і статусів з членів.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7