Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Удосконалення збутової діяльності підприємств у складі НПКХ "Азовський Фермер"

Сторінка 8

Разом про те, кожен із суб'єктів і купує і продає. Щоб виробляти товари та, підприємства вже повинні придбати ресурси. Їх готову продукцію продається споживачеві за споживчі витрати останніх. Кінцевим результатом цих процесів служить реальний потік економічних ресурсів у один бік, а грошові потоки доходів населення і споживчих витрат – до іншої. Потоки є одночасними і повторюваними.

Головною характеристикою, визначальною ставлення попиту й пропозиції, є ринкова ціна продукції. Ціна одна із основних чинників визначення виручки від продукції, отже, впливає на розмір прибутку, який одержують підприємство, та її фінансово-економічне становище.

У разі планової економіки ціна дорівнює середнім недоліків виробництва та регулює держава. У ринкових умов ціна визначається найвищим рівнем граничних витрат, тобто витрат виробництва, визнаних ринком партій товару. При зниження попиту і збільшення пропозиції, ціна знижується; зі збільшенням від попиту й зниження пропозиції – збільшується.

Основними видами цін умовах ринку є:

· оптові ціни – це ціни підприємства, якими предприятие-изготовитель реалізує продукцію оптовим перепродавцам у тій галузі;

· оптові ціни галузі – це ціни реалізації продукції організаціям торгівлі; у разі, коли реалізація реєструють безпосередньо організаціям торгівлі у ціну не включаються витрати й плановий прибуток оптових баз чи складів, дана ціна відсутня;

· роздрібні ціни – це ціни, якими продукція реалізується кінцевому покупцю;

· знизили – це ціни, за якими держава закуповує продукцію власних потреб (Держрезерв тощо.); іноді такі ціни називають гарантованими, оскільки рівень цін, і обсяги реалізації встановлюються заздалегідь і гарантуються державою;

· порівнянні ціни – це ціни, використовувані для виміру динаміки фізичних обсяги виробництва та її реалізації продукції; у будівництві застосовуються з 1994 року, сільському господарстві – з 1994 року й т.п.

У ринкових умов використовуються такі методи ціноутворення:

· встановлення ціни за рівнем середніх витрат, плюс прибуток;

· встановлення ціни за рівнем планової рентабельності продукції (забезпечення беззбитковості й одержання цільової прибутку);

· встановлення ціни з реальну вартість про-дукции;

· встановлення ціни на всі основі рівня середніх цін.

Особливості ціноутворення у сільське господарство обус-ловлены двома чинниками:

1-ї чинник – низька еластичність попиту сельскохо-зяйственную продукцію, тобто зміни ціни на всі продукцію слабко позначається лише на рівні попиту неї;

2-ї чинник – висока витратність сільськогосподарського произ-водства із великим рівнем диференціації структури та рівня витрат у залежність від регіону та виду своєї продукції.

Ці чинники обумовлюють необхідність державного регулювання ціни сільськогосподарську продукцію. Це покликане: з одного боку, захистити населення від необгрунтованого завищення рівня реалізаційних ціни продукти першої необхідності (хліб, молоко, м'ясо), з другого – підтримати (у вигляді виділення субвенцій і дотацій) ті сільськогосподарські підприємства, котрі за природним умовам що неспроможні нормально (рентабельно) функціонувати у умовах ринкових цін.

Попит характеризується готовністю покупця у цей час придбати продукт над ринком за запропонованою ціні. На динаміку попиту впливають цінові і нецінові чинники. Зниження цін збільшує купівельну спроможність покупців. На обсяг закупівель впливають і нецінові чинники: переваги споживача, його смаки, розмір ринку, споживчі очікування, ціни на всі поєднані товари.

Пропозиція характеризується тим, що виробник хоче зробити і у конкретний період.

2.3. Основні шляхів удосконалення збутової діяльності.

Основними передумовами створення і існування централізованого збуту сільськогосподарської продукції конкуренція, право власності, економічна воля і якість продукції.

Конкуренція передбачає існування таких умов, у яких діє закон вартості – тобто покупець повинен мати права вибору необхідного йому товару по споживчої вартості, а чи не за тими цінами, який пропонує самотній продавець. Інший аспект конкуренції є дію цього закону економії ресурсів – це, що виробник, зумівши налагодити ефективніше (економічне) виробництво продукції, якість якої нижче інших учасників сбываемой даний такого роду продукцію, має як вигідні умови подальшого розвитку і переважання над ринком.

Однією з головних причин сучасного економічної кризи і низької конкурентоспроможності вітчизняних, промислових і сільськогосподарських товарів, і навіть надання послуг є невміння виборювати розширення своєї частки як у внутрішньому, і зовнішньому ринках, просувати свої товари, формувати свого споживача і споживача майбутнього, ставити до центру всього виробничого і комерційної діяльності. Нагромаджений у світі досвід не використовувався внаслідок тривалого неприйняття головною «філософії ринку» - маркетингу, що може озброїти підприємців основними правилами поведінки й стратегією боротьби у сучасних умовах.

Підприємництво в індустріально розвинених країн залишає узагальнений досвід своїх перемог України й поразок. Нині вже сучасний маркетинг сформувався як і теорія, як і практика ефективної ринкової діяльності. Він стає однією з найважливіших ділянок роботи фірм.

Система маркетингу у підприємництві передбачає визначення областей бізнесу і можливостей підприємств (фірм) у кожному їх, і навіть цілей бізнесу загалом і шляхів її досягнення. У цьому під основний маркетингової стратегією розуміється комплексне планування заходів для оптимального пристосовування підприємницької діяльності до змінюваним запитам споживачів, що у русі, протекающем і натомість конкурентної боротьби фірм і за конкретного споживача. Це вселяє маркетинговим операціям основну спрямованість, обрану з урахуванням становища підприємства чи фірми на конкретному ринку.

Цілі маркетингу визначаються шляхом конкретизації господарську діяльність підприємства міста і фірм загалом й дозволяють кількісно висловити масштаби і інтенсивність необхідних маркетингових операцій. І ці мети можуть для досягнення таких економічних показників, як норма прибутку (максимальна чи оптимальна для даної сфери комерційної діяльності), частка над ринком, виручка, загальна презентація над ринком підприємства або його продукції, якість і асортимент продукції, розробка і впровадження у ринок нового товару, реалізація каналами дистрибуції тощо.

Міцність становища фірми над ринком визначається конкурентоспроможністю вироблених нею продуктів й потенційними можливостями вести конкурентну боротьбу.

Ринкова конкуренція – це суперництво між фірмами, підприємствами та регіонами, які прагнуть у тому ж цілям. Наприклад, до захоплення ринку чи певної ринкової ніші, контролю за цінами та т.п. Ринку споживача властива вільна і досконала конкуренція. Вона характеризується певними моментами, сукупність яких дає чітке уявлення про ідеальне (але неіснуючому) ринку, що забезпечує умови для свободовиявлення волі у виробників і споживачів, з якого кожен із контрагентів ринку задовольняє свої інтереси. Вільна конкуренція передбачає існування над ринком платоспроможних продавців і покупців, кожен із яких немає має виняткової можливістю проводити весь попит чи все пропозицію. Ринкова ціна у своїй визначається з урахуванням збалансованості попиту покупців і товарної пропозиції продавців. Бар'єри для доступу нових конкурентів у ринок невеликі, тому підприємці можуть вільно, як укладати ринок, і піти з нього. Товари такому ринку, зазвичай, мають високим рівнем стандартизації. Тому єдиним чинником, визначальним попит ними, є. Покупці і продавці над ринком вільної конкуренції поінформовані щодо умов ринку, тому небагатьом вдається купити чи продати товар за нижчою чи високі ціни. Усе це створює сприятливі умови розвитку бізнесу, позаяк кожен виробника є свої резерви, щоб забезпечити більш-менш стійкий економічного зростання.


Схожі реферати

Статистика

1 2 3 4 5 6 7 [8] 9 10 11 12 13 14 15