Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Удосконалення збутової діяльності підприємств у складі НПКХ "Азовський Фермер"

Сторінка 14

Розробити плани вкладення коштів корпорації у малі підприємства, щоб одержувати продукції більше, дешевше та найкращого якості.

Гарантований збут через корпорацію всього, виробленого селянами, створить умови для ведення науково обгрунтованого сівозміни. І це дозволить істотно підвищити врожайність, знизити собівартість.

Корпорація – як забезпечить необмежений ринок збуту і своєчасні розрахунки з постачальниками, а й зможе займатися пільговим кредитуванням заходів із підвищення родючості землі, наукових досліджень області рослинництва, допоможе відродженню тваринництва.

6. Організувати товариства на вірі. Таке підприємство створюється групою сільських підприємців – зазвичай три-вісім людина. Вони беруть він повну солідарну відповідальність за зобов'язаннями підприємства. Це означає, що у рахунок боргів підприємства, можуть забрати як його внесок у статутний капітал, а й особисте майно.

Оплата засновників здійснюється за складнішою схемою, котра враховує роль кожного під управлінням товариством і виконувану роботу, обсяги реалізації продукції, отримувану прибуток. Вони отримують користь як вкладники за внесені паї.

Товариства на вірі можуть запустити пекарню, вести торгівлю по точкам, відкривати в українських селах свої магазини, придбати млин і маслозавод і закуповувати в населення молоко і переробляти його. Заводити громадське дійне стадо немає сенсу. Краще – міні-ферми (5 – 10 корів) на селянській садибі, але з примітивні, із ручною доїнням і вилами як головне інструмента, а механізовані.

7. Дрібним господарствам самотужки не вижити. Потрібна кооперація – виробнича, збутова, кредитна, сервісна тощо. Господарство, де збережені виробничі зв'язку й залишився цілим інфраструктура, - ідеальне місце для налагодження кооперації.

Досвід реформованих господарств показав: однією виробництві сільськогосподарської сировини не виживе за умов навіть саме високоорганізоване підприємство, очолюване талановитим людиною. Звідси висновок: хочеш реформуватися і далі успішно господарювати – заводі переробку, организовывай оптову і роздрібну торгівлю.

8. Відродження виставок – ярмарків.

Цілі виставки – ярмарки такі:

а) сприяти безпосередньому збуту вироблену продукцію, припущенням таких на продаж на виставці – ярмарку як самими експонентами, і шляхом комісійної продажу, турботами суспільства на користь товарохозяев;

б) явити у зразках і партіях продукцію сучасного вітчизняних сільського господарства;

в) ознайомити з результатами переробки продукції, способами виробництва;

р) зблизити споживачів і серед торговців з виробниками ознайомлення з продуктами і полегшення збуту.

9. Має бути державну підтримку підприємств. Щоб відчували себе захищеними, впевненими своє майбутнє.

Уряд, був зацікавлений у виробництві власного продовольства, має підтягувати малоконкурентоспособные галузі сільського господарства з допомогою серйозних дотацій. Система дотацій мусить бути досить гнучкою та функціонувати у поєднані із практикою квотування. Отже, уряд домагається збалансованості різноманітних видів сільськогосподарської продукції. Логіка дотування настільки простою, наскільки й ефективна. Дотируется кожен гектар зернових, виробництво м'яса.

Якщо ж зміниться ринкова кон'юнктура, різко підвищаться ціни на всі зернові і м'ясо, то дотації знизяться. Діє механізм, нагадує сообщающееся судини.

3.3. Визначення економічного ефекту від вдосконалення збутової діяльності

Организационно-технические заходи щодо совершен-ствованию збутової діяльності дадуть наступний економічний ефект:

1. Можливість об'єднання великих партій (понад 10 000 т.) продукції, виробленої сільськогосподарськими товаропроиз-водителями.

2. Вихід на міжнародний ринок із великими партіями вироблену продукцію.

3. Продаж великих партій вироблену продукцію – підвищення цін. Гарантія продажу продукції з вищим цінами на внутрішньому, а зовнішньому ринку.

4. При об'єднанні великих партій сільськогосподарської продукції гарантоване залучення великих інвесторів як внутрішніх, і зовнішніх.

5. Гарантована захист сільськогосподарських произ-водителей випадкових катаклізм.

6. Можливість стабільного перспективного планування виробництва сільськогосподарської продукції, котра враховує кон'юнктури ринку.

Усе вищевикладене призводить до того, що товаровиробник здатний вести розширене відтворення шляхом інтенсивному розвиткові сільськогосподарського виробництва (придбання новітньої техніки із застосуванням високоефективних західних і Російських технологій виробництва).

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

У дипломної роботі порушена дуже актуальна настающего часу проблема вдосконалення збутової діяльності підприємств.

Мале підприємництво в сільгоспвиробництві має сприяти задоволенню потреб населення продовольстві, а харчової й переробної промисловості – в сировину.

Радикальна лібералізація економіки останніми роками і самоусунення з її держави, демонтаж і неконструктивна заміна управлінської, фінансової, кредитної, цінової, податкової та інших систем сприяли загострення давніх і появу нових проблем. Через війну має місце дворазовий спад виробництва сільськогосподарської продукції і на значні втрати населенням реальних доходів. У аграрної сфері виник п'ятикратний диспаритет ціни сільськогосподарську і промислову на користь промислові товари.

У сільське господарство постійні проблеми. Врожай низький – у фермерів проблеми відшкодування витрат. Якщо врожай високий – знову проблеми: ціни на всі ринку на селянську продукцію знижуються, селяни що неспроможні відшкодувати виробничі витрати.

На ринок можна й вигідно продати, маючи партію зерна (або інший сільськогосподарської продукції) від 1000 тонни, а краще – більш 50000 тонн. Таку партію ні колективні господарства, ні тим паче селянські господарства не об'єднавшись, зібрати що неспроможні. Тому партії на продаж формують перекупники.

Проблеми збутової діяльності такі:

· Навчання і навички фермерів та менеджерів господарств зазвичай грунтувалися на системі виробництва та найчастіше – на спеціалізованому рівні, далеко не всі навчався маркетингу;

· Ці господарства, працюючи у системі централізованої планової економіки, майже потребували удосконаленні своєї маркетингової стратегії;

· Підприємства переробки, оптової і роздрібної торгівлі зазвичай перебувають у вигіднішою позиції, ближчі один до ринку й отримують прибуток за доданій вартості сільськогосподарський продукцію;

· У приватний сектор господарства звичайно є дрібними виробниками що неспроможні проводити ціни на всі ринку;

· Виробники найчастіше невідомі з потребами споживачів і напрямами торгувати;

· Елеватори усе є монополістами, надаючи змога зберігання збіжжя, проте обманюючи на оплаті та якість;

· Найбільш істотною є проблема визначення якості, бо ще мало незалежних лабораторій, куди вони б віддати зразки; елеватори контролюють більшість лабораторій; нині немає державній чи обласної системи контролю лабораторій, яка ефективно працювала.

Пропонуються такі шляхів удосконалення збутової діяльності:

· виявити того вигляду продукції, який має низку переваг з інших;

· продавати за вищою ціні продукцію підприємств, учасників НКПХ без посередників, безпосередньо – споживачеві;

· виявляти потенційних споживачів;

· виробляти товар, потрібний покупцю;

· поставляти продукцію відповідного якості;

· забезпечити ефективну доставку продукції або створити зручні умови для відвантаження;


Схожі реферати

Статистика

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 [14] 15