Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Бухгалтерський облік в селянських фермерських господарствах

Реферат: Бухгалтерський облік в селянських фермерських господарствах

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Ефективне управління селянським (фермерським) господарством можливе лише за наявності повної інформації, що характеризує усі сторони виробництва. Основним джерелом оперативної та об'єктивну інформацію I) розвитку виробництва, виконанні господарських операцій є облік і звітність.

Ведення бухгалтерського обліку в селянське (фермерське) господарстві — показник високої культури діяльності. Правильно поставлений облік — це необхідна передумова охорони майнові права і законних інтересів фермера та інших працівників господарства. Члени фермерського господарства повинен мати реальні інформацію про поточних і річних результати роботи, щоб вчасно підкоригувати напрями господарську діяльність, попередити нехлюйське і нераціональне використання загального майна.

Правильно поставлений облік фермерської діяльності необхідний і державних органів, наділених правом державного контролю над діяльністю фермерів з використання кредитів, сплаті податків, охорони праці, профілактиці захворювань тварин, боротьби з хворобами рослин, дотриманню законодавства про землекористуванні й охороні природи. Облік господарських операцій має забезпечити обсяг інформації, необхідний складання податкової декларації і статистичної звітності.

Облік дозволяє фермеру проаналізувати виробничої роботи і рівня рентабельності господарства, виявити виробничі витрати, валовий дохід. Це дозволяє вести виробниче і соціальний планування фермерського господарства.

Нині селянські (фермерські) господарства істотно різняться як у своїм розмірам, і по організаційно-правовою формі діяльності. Селянські (фермерські) господарства, можуть мати або статусу юридичної особи. З умов селянське (фермерське) господарство вибирає дисконтну політику, форми організації та методи ведення бухгалтерського обліку, визначає технологію обробки облікової інформації — вручну, з допомогою калькуляторів чи комп'ютерів.

Невеликі за величиною селянські (фермерські) господарства, можуть застосовувати спрощені варіанти дисконтних регістрів.

Великим фермерських господарствах більш придатною і звичної є система рахунку також подвійному записі.

Подвійна запис дозволяє детально відбити в рахунках все господарські операції, які у селянських (фермерських) господарствах, об'єктивно зафіксувати совершающиеся у яких господарські процеси виробництва, обігу євро і розподілу.

Глава1. Фермерські господарства і організація у яких обліку

1.1. Правовий статус селянських (фермерських) господарств

Становлення багатоукладної економіки та розвиток ринкових взаємин у нашій країні викликали поява великої різноманіття форм власності і господарювання. У аграрному секторі з'явилися такі специфічні форми господарювання як селянські (фермерські) господарства. Селянські (фермерські) хозяйства—частные сільськогосподарські підприємства під час власної чи орендованій землі. Їм значного розвитку в сільськогосподарському виробництві останніми роками.

Фермерський сектор сільському господарстві почав складатися з року. На початку 1996 року у країні начитывалось більш 280 тис. селянських (фермерських) господарств. Вони мали 11 млн га сільськогосподарських угідь, зокрема ріллі - 8,1 млн га, чи 6,1% її загальній площі. У 1996 року фермерами було виконано сільськогосподарської своєї продукції 5451 млрд крб. (в фактично що діяли той період цінах) чи 2% валової продукції сільського господарства. У 1997 року кількість селянських (фермерських) господарств початок кілька скорочуватися. У цьому загальна площа використовуваних ними земель зросла й досягла близько 14 млн га в 1999 р., а середня площа господарств сягнув 51 га. (приложение1).

Селянські господарства, які утворилися у перші роки реформи (1990-1992 роки) люди, отримавши стартову фінансової підтримки, домоглися високої економічну ефективність виробництва. Однак у 1994-1995 роках зростання кількості фермерських господарств різко уповільнився. Це значною мірою зумовлювалося як загальними кризовими процесами, притаманними економіки нашої країни загалом (неплатежами за продукцію, високої інфляцією, диспаритетом ціни промислову і сільськогосподарську продукцію, неефективною фінансово-кредитної та податковою політикою, зниженням платоспроможного попиту, неповною і невчасним бюджетним фінансуванням), і невирішеністю багатьох організаційно-правових, земельних, матеріально-технічних, соціальних та інших питань діяльності селянських (фермерських) господарств.

Законодавство, що регулює освіту й діяльність селянських (фермерських) господарств, перебуває на стадії становлення. У зв'язку з ним багато хто питання у ньому ще досить чітко визначено, є багато проблемних запитань і протиріч. Приміром, в юридичної науці питання статусу селянського (фермерського) господарства за час однозначно не вирішене, разноречива і практика.

Закон РРФСР від 22 листопада 1990 року "Про селянське (фермерське) господарстві", із змінами і доповненнями розглядає селянське господарство було у ролі самостійного господарюючого суб'єкту з правами юридичної особи, що був окремим громадянином, сім'єю чи групою осіб, здійснюють виробництво, переробку і сільськогосподарської своєї продукції основі використання майна, і земельних ділянок, що у їх користуванні, зокрема в оренді, в довічне наследуемом володінні чи собственности(пункт 1,статья 1). Діяльність Калнишевського як селянського господарства переважають як господарські завдання, зумовлені сільськогосподарської та що з ній діяльністю, а й комерційні завдання, створені задля отримання прибутку. Тому закон наділяє селянське (фермерське) господарство усі права і обов'язками, необхідні здійснення приватної підприємницької діяльності.

За статтею 23 пункту 2 Цивільного кодексу Російської Федерації глава селянського (фермерського) господарства, здійснює діяльність без утворення юридичної особи, визнається підприємцем з державної реєстрації речових селянського (фермерського) господарства. Проте селянських господарств немає у наведеному у розділі 4 нового Цивільного кодексу переліку організаційно-правових форм комерційних організацій, є юридичних осіб. У статті 259 Цивільного кодексу Російської Федерації також зазначено, що членами селянського (фермерського) господарства з урахуванням її може бути створені господарське товариство чи виробничий кооператив, які мати правами юридичної особи.

Селянські (фермерські) господарства, які займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, можна вважати суб'єктами малого підприємництва (стаття 3, пункт 1 Федерального закону від 14 червня 1995 року "Про державну підтримку малого підприємництва Російської Федерації"). Зокрема, зазначений закон спрямовано реалізацію права громадянина на вільне використання своїх здібностей і розбазарювання майна реалізації підприємницької й інший економічної діяльності не забороненої законом. Він установлює загальних положень у сфері державної і стимулювання розвитку малого підприємництва в усіх галузях народного господарства, зокрема й у сільське господарство.

Насправді видно, що на даний час у нашій країні функціонують селянські (фермерські) господарства з різними правовим статусом. Частина господарств, які утворилися до 1995 року, продовжує працюватиме, як юридичних осіб, та його правової статус перебуває у суперечності з Цивільним кодексом Російської Федерації, глави інших господарств перереєструвалися в підприємців без утворення юридичної особи. Відсутність єдиного підходи до правовим статусом селянських (фермерських) господарств утрудняє як роботу самих фермерів, а й державних статистичних і місцевих податкових органів, яких вони представляють бухгалтерську звітність згідно з законодавством.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7