Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Internet. Служби безпеки й можливості

Реферат: Internet. Служби безпеки й можливості

Зміст.

1) Вступ 3

2) Що таке Internet? 3

3) Internet, як масової інформації 4

4) Служби Internet 6

5) З чого полягає Internet? 8

6) Адміністративне пристрій Internet 9

Вступ.

На початку 1990-х Латвії про Інтернет говорили деякі, сьогодні мало обходиться без постійного згадки звідси феномен останньої чверті ХХ століття в засобах масової інформації, як газети, радіо і телебачення. Відбувається це з кількох причин. По-перше, Інтернет міцно ввійшов у життя багатьох (по крайнього заходу, в розвинених країн і країнах); по-друге, не лише претендує, але вже настав зайняв певне місце серед ЗМІ. І зрозуміло, враховуючи дуже швидкий прогрес наукової думки нашого часу, до найближчого десятиліття, можливо двадцятиріччя, займе чільне місце серед традиційних джерел інформації. Причому, вже нині багато передрікають смерть практично всіх традиційних коштів передачі (папір, телевізор, радіоприймач) у зв'язку з глобалізацією Інтернету. Чи так це і як швидко очікується? Наскільки набув значного поширення Інтернет сьогодні? Які в нього перспективи у ЗМІ? Ці запитання постаралася розглянути у роботі. І це, своєю чергою, заснована саме у публікаціях як у традиційних ЗМІ, і у самої Мережі.

Що таке Інтернет?

На початку 70-х років відділ Міністерства оборони США, відомий під назвою ARPA (Агентство дослідницьких проектів неважко), займався проблемами підтримки і збереження комунікаційного контролю у разі втрати основних систем зв'язку при ядерному вибуху, зробленому Радянський Союз. Дотримуючись термінології військових стратегів, побоювання викликала можливість «обезглавливающего» удару з національного комунікаційному центру, котра позбавила б воєначальників зв'язки Польщі з Американскими стратегічними силами і тим самим, здібності завдати удару у відповідь.

Єдиним способом формування такий комп'ютерну мережу була особлива з'єднання комп'ютерів, у якому комунікація не залежала від будь-якого центрального серверу. Під час втрати одного, кількох і навіть більшу частину комп'ютерів, підсистеми мали продовжувати працювати, забезпечуючи невідворотність удару у відповідь.

У даному разі це здавалося неважкої завданням. Кожне будинок має систему електропроводки, що один перегоріла лампочка впливає працювати інших. Але з комп'ютерами це ставало неможливим. У американській комп'ютерної індустрії 1970х-80х років різні виробництва випускали масу комп'ютерів з різними оперативними системами (наприклад, IBM, цифрові обчислювальні машини, Microsoft і Apple), різноманітні устрою пам'яті з різними разрешающими можливостями. П'ятдесят комп'ютерів IBM були успішно об'єднують у мережу IBM комп'ютерів, як і п'ятдесят окремих комп'ютерів Макінтош, але п'ятдесят IBM й у п'ятдесят Макинтошей було набагато важче поєднати у мережа з ста комп'ютерів, здатних на обміну інформацією.

Деякі історики Інтернету ведуть відлік глобальній мережі з 1961 року, коли Леонард Кейнрок, нерідко званий батьком Інтернету, статтю з викладенням пакетної пересилки інформації (packet switching theory). А сам професор вважає, перший значний крок у створенні Інтернету було зроблено 2 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті (КУ), він разом з командою успішно поєднав комп'ютер з маршрутизатором (мережне пристрій передачі), відомим під назвою Interphase Message Processor, розміром із холодильник. Перша ж спроба поєднати дві комп'ютера до мережі закінчилася невдачею. У інтерв'ю агентство Рейтер Леонард Клейнрок описав це так: 20 жовтня 1969 року група комп'ютерників Каліфорнійського університету вирішила з'єднати свій комп'ютер з комп'ютером у Стенфордському дослідницькому інституті (СИИ) північ від Каліфорнії. Один учений сидів за комп'ютером в КУ і розмовляв телефоном із науковцем з СИИ. Коли було з'єднане, перший мав написати слово “log”, а фахівець у СИИ у відповідь мав написати “in”, у результаті мало утворитися слово “login” (процедура ідентифікації користувача при підключенні до комп'ютера лінією зв'язку). Ходорковський та інші КУ написав “l” і телефоном колегу в Стенфорде, отримав той букву. Відповідь позитивний. Успішно відправлено і літера “o”. Але потім «усе зруйнувалося». Але це початок було покладено. Спочатку мережу допомагала лише ученим користуватися інформацією, що у комп'ютерах колег у інших центрах. Тоді ще нікому не спадало на думку, яких масштабів досягне Інтернет. Проте професор не вважає, що він спільно з колегами породив монстра.

Отже, перша проблема пов'язана з розвитком програмного забезпечення, здатного об'єднати кілька мереж з різними оперативними системами. Другої проблеми полягала у створенні такого програмного забезпечення, щоб «мережа з мереж» могла продовжувати функціонування навіть тоді втрати кількох комп'ютерів. Розв'язання всіх цих двох проблем вимагало величезний обсяг праці та талановитих фахівців, що, у результаті, створило програми TCP/IP.[1]

Серед переваг програми TCP/IP - її вкрай децентралізована система. Ні уряд, ні корпорационные монополії немає контроль за їхніми роботою. Поєднання мережею Інтернет теж вимагає офіційного дозволу. Навпаки, як дика суниця, галузі Інтернету розростаються горизонтально, демократично, тоді як нові регіональні комп'ютерні служби Інтернету (Internet Service Providers - ISPs) в усьому світі купують потужні сервери, встановлюють програму TCP/IP, приєднуються до іншого TCP/IP комп'ютера сіті й надають доступом до Інтернету окремих осіб і керували місцевим організаціям. Інтернет розвивається буде настільки швидким, що його зростання вимірюється у відсотках на місяць.

Інтернет як масової інформації.

Сьогодні вже ніхто поза сумнівом, що електронні цифрові технології разом із Інтернетом (і технологіями нового покоління ще інформаційних мереж) визначають майбутнє комунікацій. Природно, що традиційні постачальники інформаційних продуктів, починаючи з компаній, що випускають словники і енциклопедії і до мас-медіа, США змиритися про те, що й час минуло, і роблять усе, щоб надолужити згаяне.

З погляду динаміки ринку інформаційних продуктів на цифрових носіях і on-line, безумовно, заслуговує на увагу факт переходу більшу частину енциклопедичних словників в електронний формат. Цей процес відбувається розпочалося 1992 року з купівлі компанією "Майкрософт" аутсайдера енциклопедичного ринку "Енциклопедії Функа і Уогнеллса", що була відредаговано, доповнена свіжої інформацією і ілюстраціями, після чого стала однією з які й видань на CD-ROM під назвою "Майкрософт-Энкарта". Тільки 1994 року продали більше шести млн. примірників "Энкарты", сьогодні енциклопедії тут понад 60% ринку електронних енциклопедій.

Якщо 1988 року продали 200 тисяч комплектів 32-томной енциклопедії "Британніка", то 1995 року її тираж знизився більш ніж в чотири рази, а 1997 року практично зійшов нанівець. Зате електронну версію "Британніки" одна із лідерів ринку енциклопедичних словників на цифрових носіях, що росте зі швидкістю середньому 20% на рік. У цьому вартість енциклопедій продовжує падати. Коли на початку 1997 року "Британніка CD 97" на CD-ROM коштувала 1000 доларів, чи до кінця року ціна становить 125 доларів. Нову версію "Британніка CD 98" стоїть стільки ж.

Мережні версії цих енциклопедій, частина з котрих працює безплатно ("Энкарта"), а частина - передплатою ("Британніка"), є прообразом інтегрованих інформаційних систем майбутнього, доступних on-line і обмежених обсягом інформації розміром паперових носіїв, компакт-дисків і дисків DVD.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4