Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

CASE-технологии. Сучасні методи і засоби проектування інформаційних систем

Реферат: CASE-технологии. Сучасні методи і засоби проектування інформаційних систем

План:

Запровадження 3

1. Основи методології проектування ІВ 5

1.1. Життєвий цикл за ІС 5

1.2. Моделі життєвого циклу ПО 6

1.3. Методологии і технології проектування ІВ 8

1.3.1. Загальні вимоги до методологією й технології 8 1.3.2. Методологія RAD 10

2. Структурный підхід до ІВ 12

2.1. Сутність структурного підходу 12

2.2. Методологія функціонального моделювання SADT 13

2.2.1. Склад функціональної моделі 14 2.2.2. Ієрархія діаграм 14 2.2.3. Типи перетинів поміж функціями 17

2.3. Моделювання потоків даних (процесів) 20

2.3.1. Зовнішні сутності 20 2.3.2. Системи і підсистеми 20 2.3.3. Процеси 21 2.3.4. Накопичувачі даних 21 2.3.5. Потоки даних 21 2.3.6. Побудова ієрархії діаграм потоків даних 22

2.4. Моделювання даних 23

2.4.1. Case-метод Баркера 23 2.4.2. Методологія IDEF1 27

3. Характеристики CASE-средств 29

3.1. Silverrun+JAM 29

3.1.1. Silverrun 29 3.1.2. JAM 30

3.2. Vantage Team Builder (Westmount I-CASE) + Uniface 33

3.2.1. Vantage Team Builder (Westmount I-CASE) 33 3.2.2. Uniface 35

3.3. Designer/2000 + Developer/2000 36

3.4. Локальні кошти (ERwin, BPwin, S-Designor, CASE.Аналитик) 37

3.5. Объектно-ориентированные CASE-средства (Rational Rose) 38

3.6. Допоміжні кошти підтримки життєвого циклу ПО 40

3.6.1. Кошти конфігураційного управління 40 3.6.2. Кошти документування 42 3.6.3. Кошти тестування 43

3.7. Приклади комплексів CASE-средств 43

Література 45

Запровадження

Метою даного огляду лежить введення особливо сучасних методів і коштів проектування інформаційних систем, заснованих на виключно використанні CASE-технологии.

Попри високі потенційні можливості CASE-технологии (збільшення продуктивність праці, поліпшення якості програмних продуктів, підтримка уніфікованого і узгодженого стилю роботи) далеко ще не все розробники інформаційних систем, використовують CASE-средства, досягають очікуваних результатів.

Є різноманітні причини можливих невдач, але, певне, основною причиною неадекватне розуміння суті програмування інформаційних систем застосування CASE-средств. Необхідно розуміти, що проектування й розробки інформаційної системи з урахуванням CASE-технологии може бути подібний до процесу приготування їжі по кухонної книзі. Завжди треба бути готовий до новим труднощам, що з освоєнням нову технологію, послідовно долати ці труднощі й послідовно домагатися потрібних результатів.

Тенденції розвитку сучасних інформаційних технологій призводять до постійному зростанню складності інформаційних систем (ІВ), створюваних у різноманітних галузях економіки. Сучасні великих проектів ІВ характеризуються, зазвичай, такими особливостями:

· складність описи (досить багато функцій, процесів, елементів даних, і складні взаємозв'язку з-поміж них), потребує ретельного моделювання та політичного аналізу даних, і процесів;

· наявність сукупності тісно взаємодіючих компонентів (підсистем), мають свої локальні завдання і цілі функціонування (наприклад, традиційних додатків, що з обробкою транзакцій і рішення регламентних завдань, і додатків аналітичної обробки (підтримки прийняття рішень), використовують нерегламентовані запити до даних великого об'єму);

· відсутність прямих аналогів, котре обмежує зокрема можливість використання будь-яких типових проектних прийняття рішень та прикладних систем;

· необхідність інтеграції існують і знову розроблюваних додатків;

· функціонування неоднорідною середовищі на кількох апаратних платформах;

· роз'єднаність і різнорідність окремих груп розробників за рівнем кваліфікації, і сформованим традиціям використання тих чи інших інструментальних коштів;

· істотна тимчасова протяжність проекту, обумовлена, з одного боку, обмеженими можливостями колективу розробників, і, з іншого боку, масштабами організації-замовника різноманітної ступенем готовності її підрозділів запровадження ІВ.

Для успішної реалізації проекту об'єкт проектування (ІВ) може бути передусім адекватно описаний, мають будуватися цілковиті і несуперечливі функціональні і інформаційні моделі ІВ. Нагромаджений на сьогодні досвід проектування ІВ показує, що це логічно складна, трудомістка і тривала за часом робота, потребує високій кваліфікації що у ній фахівців. Проте донедавна проектування ІВ виконувалося здебільшого інтуїтивному рівні за застосуванням неформалізованих методів, заснованих на виключно мистецтві, практичному досвіді, експертних оцінок і дорогих експериментальних перевірках якості функціонування ІВ. З іншого боку, під час створення і функціонування ІВ інформаційні потреби користувачів можуть змінюватися чи уточнюватися, що ще більше ускладнює розробку й супровід таких систем.

У 1970-х і 80-ті роки розробки ІВ досить застосовувалася структурна методологія, що дає у розпорядження розробників суворі формалізовані методи описи ІС та прийнятих технічних рішень. Вона полягає в наочної графічної техніці: для описи різноманітних моделей ІВ використовуються схеми і діаграми. Наглядность та строгість коштів структурного аналізу дозволяла розробникам і майбуттям користувачам системи від початку неформально брати участь у її, обговорювати і закріплювати розуміння основних технічних рішень. Проте, широке застосування цієї методологією й проходження її рекомендаціям розробки конкретних ІВ траплялося нечасто, оскільки за неавтоматизированной (ручний) розробці це практично неможливо. Справді, вручну дуже важко розробити зважену та графічно уявити суворі формальні специфікації системи, перевірити їх у повноту і несуперечність, і більше змінити. Якщо вдається створити сувору систему проектних документів, що його переробка у разі серйозних практично нездійсненна. Ручне розробка зазвичай породжувала такі:

· неадекватна специфікація вимог;

· нездатність виявляти помилки у проектних рішеннях;

· низьку якість документації, знижує експлуатаційні якості;

· затяжний цикл і незадовільні результатів тестування.

З іншого боку, розробники ІВ історично завжди були останніми у низці тих, хто використовував комп'ютерні технології підвищення якості, надійності і продуктивності у власній роботі (феномен "шевця без чобіт").

Перелічені чинники сприяли появі програмно-технологічних коштів спеціального класу - CASE-средств, що реалізують CASE-технологию створення і супроводження ІВ. Термін CASE (Computer Aided Software Engineering) використовують у зараз у дуже широкому значенні. Початковий значення терміна CASE, обмежений питаннями автоматизації розробки лише програмного забезпечення (ПО), нині набуло нового змісту, охоплюючий процес розробки складних ІВ загалом. Тепер під терміном CASE-средства розуміються програмні кошти, підтримують процеси створення і супроводження ІВ, включаючи аналіз стану та формулювання вимог, проектування прикладного ПО (додатків) і баз даних, генерацію коду, тестування, документування, забезпечення якості, конфигурационное управління економіки й управління проектом, і навіть інших процесів. CASE-средства разом із системним ПЗ проведено та технічними засобами утворюють повну середу розробки ІВ.

Появі CASE-технологии і CASE-средств передували дослідження у сфері методології програмування. Програмування набула рис підходу із розробкою й впровадженням мов високого рівня, методів структурного і модульного програмування, мов проектування й коштів на свою підтримки, формальних і неформальних мов описів системних вимог, і специфікацій тощо. З іншого боку, появі CASE-технологии сприяли і такі фактори, як:


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20