Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Антенный підсилювач з підйомом АЧХ

Реферат: Антенный підсилювач з підйомом АЧХ

Зміст

1.Введение 3

2.Техническое завдання 4

3.Расчётная частина… .5

3.1 Структурна схема підсилювача .… 5

3.2 Розподіл лінійних спотворень у області ВЧ ….5

3.3 Расчёт вихідного каскаду…………………………… 5

3.3.1 Вибір робочої точки 5

3.3.2 Вибір транзистора 6

3.3.3 Расчёт еквівалентній схеми

транзистора………………………………… .7

3.3.4 Расчёт ланцюгів термостабилизации…………… .9

3.4 Расчёт вхідного каскаду

по постійному току.……………………………… .14

3.4.1 Вибір робочої точки……………………… .14

3.4.2 Вибір транзистора………………………… .15

3.4.3 Расчёт еквівалентній схеми

транзистора………………………………… .15

3.4.4 Расчёт ланцюгів термостабилизации.………… 16

3.5 Расчёт коригувальних ланцюгів…………………… 17

3.5.1 Выходная коригувальна ланцюг………… .17

3.5.2 Расчёт межкаскадной КЦ…………………… 18

3.5.3 Расчёт вхідний КЦ ………………………… 21

3.6 Расчёт розділювальних і блокировочных ёмкостей…………………………………………… .23

4 Заключение…………………………………………….…………26

Література

1.Введение

У цьому курсової роботі потрібно розрахувати антенний підсилювач з підйомом амплитудно-частотной характеристики. Необхідність посилювати сигнал, який приймає антеною, виникає тому, що досить великі втрати у кабелі, єднальному антену і приёмное пристрій. До того ж втрати значно зростають зі зростанням частоти.

А, щоб компенсувати ці втрати сигнал після прийому попередньо посилюють, та був направляють у приймальний тракт. У цьому підсилювач повинен мати підйом АЧХ у сфері високих частот. У цьому роботі вимагалося забезпечити підйом рівний 6дБ на октаву.

Під час проектування будь-якого підсилювача основний трудністю є забезпечення заданого посилення у робітничій смузі частот. У разі смуга частот становить 400-800 МГц. З урахуванням те, що підсилювальні властивості транзисторів значно погіршуються зі зростанням частоти, то розробка устрою з підйомом АЧХ на таких частотах є завданням.

Найбільш ефективним видається використання у разі межкаскадных коригувальних ланцюгів 4-го порядку. Така ланцюг дозволяє робити коефіцієнт посилення з підйомом до 6 дБ в смузі частот від 0 до fв, що дуже важливо задля даного устрою. Використання цих коригувальних ланцюгів дає можливість брати транзистори з граничной частотою , тобто. менш дорогі, без погіршення параметрів всього підсилювача.

2. Технічне завдання

Усилитель повинен відповідати наступним вимогам:

1. Робоча смуга частот: 400-800 МГц

2. Лінійні спотворення

у сфері нижніх частот трохи більше 3 дБ

у сфері верхніх частот трохи більше 3 дБ

3. Коефіцієнт посилення 25 дБ з підйомом області верхніх частот 6 дБ

4. Амплітуда вихідного напруги Uвых=2.5 У

5. Діапазон робочих температур: від +10 до +60 градусів Цельсія

6. Опір джерела сигналу і навантаження Rг=Rн=50 Ом

3. Расчётная частина

3.1 Структурна схема підсилювача.

Враховуючи те, що каскад із загальним эмиттером дає змогу отримувати посилення до 20 дБ, оптимальне число каскадів даного підсилювача одно двом. Попередньо розподілимо за кожен каскад по 15 дБ. Отже, коефіцієнт передачі устрою становитиме 30 дБ, у тому числі 25 дБ необхідні за завданням, а 5 дБ будуть запасом посилення.

Структурна схема, представлена малюнку 3.1, містить крім підсилюючих каскадів коригувальні ланцюга, джерело сигналу і навантаження.

Малюнок 3.1

3.2 Розподіл лінійних спотворень у

області ВЧ

Расчёт підсилювача проводитимемо з те, що спотворення розподілені так: вихідна КЦ–1 дБ, вихідний каскад з межкаскадной КЦ–1.5 дБ, вхідний каскад зі вхідний КЦ–0.5 дБ. Отже, максимальна нерівномірність АЧХ підсилювача не перевищить 3 дБ.

3.3 Расчёт вихідного каскаду

3.3.1 Вибір робочої точки

Координати робочої точки можна приближённо розрахувати за такими формулам [1]:

, (3.3.1)

де (3.3.2)

, (3.3.3)

де – початкова напруга нелінійного ділянки вихідних

характеристик транзистора, .

Позаяк у обраної мною схемою вихідного каскаду опір колектора відсутня, то . Розраховуючи по формулам 3.3.1 і 3.3.3, отримуємо такі координати робочої точки:

мА,

У.

Найдём потужність, рассеиваемую на колекторі мВт.

3.3.2 Вибір транзистора

Вибір транзистора здійснюється з урахуванням наступних граничних параметрів:

1. граничной частоти посилення транзистора по току у схемі з ОЕ

;

2. гранично припустимого напруги коллектор-эмиттер

;

3. гранично припустимого струму колектора

;

4. граничною потужності, розсіюваною на колекторі

.

Цим вимогам цілком відповідає транзистор КТ996Б-2. Його основні технічні характеристики наведено нижче.

Електричні параметри:

1. Граничная частота коефіцієнта передачі струму у схемі з ОЕ МГц;

2. Постійна часу ланцюга зворотний зв'язок пс;

3. Статичний коефіцієнт передачі струму у схемі з ОЕ ;

4. Ёмкость коллекторного переходу при У пФ;

5. Индуктивность виведення бази нГн;

6. Индуктивность виведення эмиттера нГн.

Граничні експлуатаційні дані:

1. Постійне напруга коллектор-эмиттер У;

2. Постійний струм колектора мА;

3. Постійна рассеиваемая потужність колектора Вт;

4. Температура переходу До.

Нагрузочные прямі по перемінному і постійному току для вихідного каскаду представлені малюнку 3.2. Напруга харчування вибрано рівним 10В.

Малюнок 3.2

3.3.3 Расчёт еквівалентній схеми транзистора

Оскільки робочі частоти підсилювача помітно більше частоти , те з еквівалентній схеми можна виключити вхідну ёмкость, оскільки він впливає на характер вхідного опору транзистора. Индуктивность ж висновків транзистора навпаки істотно впливає і тому має бути включено до модель. Эквивалентная високочастотна модель представлена малюнку 3.3. Опис такий моделі можна знайти у [2].

Малюнок 3.3

Параметри еквівалентній схеми розраховуються по приведеним нижче формулам.

Входная индуктивность:

, (3.3.3)


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7