Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Більшовики, розбиті з неба

Реферат: Більшовики, розбиті з неба

Розмірковування у тому, "як облаштувати Росію" суспільству порядком набридли. Кожен вважає, що усе зрозуміло - у сфері політичної філософії кожен знайшов свою віру. Фашист вважає, що в усьому винні євреї: якщо прогнати їх у Ізраїль, то ми все заживуть райській життям. Комуніст думає, що всі лиха від цього, що Росія перестала "будувати комунізм". Демократи вірують, що в усьому винні ці горезвісні 70 років правління комуністів. Традиционалисты вірять, коли ми "відродимо традиції" - тоді вже заживемо щасливо.

Давайте подумки повернемося насамкінець 80-х, коли у суспільстві відбувалося напружене переосмислення нашої відчуття історії і офіційно прийнятого марксистського світогляду, коли хіба що вся країна зачитувалася А.І. Солженіциним і обговорювала статті типу "Авансов і боргів" Н.Шмелева чи "Истоков" Василя Селюнина. Звісно, їм: фашистська писанина теж вилізла світ Божий. Ось і сформувалися різні экономико-политические світогляду, дали початок сучасним партіям. Політично, як відомо, перемогли демократи, оскільки більшість народу сприйняло саме їхній ідеологію.

Події, зміни у економіку й політику 90-х, не що інше, як "про р р в и в про буд и" світогляду, выработавшегося у суспільстві наприкінці 80х. Бо "спочатку було Слово" - спочатку виробляється світогляд, виходячи з якого приймаються конкретні рішення на політиці й економіці, і потім громадськість пожинає плоди цих рішень. Що ми бачимо нині? Життєвий рівень людей не підвищився, а знизився, ефективність економіки не підвищилася, а знизилася, попри реалізацію демократичної концепції. Це свідчить про одному: б у демократичної концепції є помилковим. Необхідний більш глибокий аналіз, чому він, який провели суспільстві наприкінці 80х.

Коротенько пригадаємо, як відбувався тоді це аналіз. Спочатку, першому етапі, як ми пам'ятаємо, пішла критика сталінізму - це усю країну відомі публікації у "Огоньку", "Архіпелаг Гулаг" Солженіцина тощо. ін. ін. Сталінізм розбили в пух і прах, але Леніна (святая-святих) доки чіпали; навпаки, навіть проголошувалося щось на кшталт необхідності "відновлення ленінських принципів" тощо. Трохи згодом, проте, взялися і поза Леніна (наприклад, стаття Солоухіна "Читаючи Леніна"), щоб, що саме анекдотичний образ доброго і придуркуватого "дідусі Леніна" перетворився хіба що в символ якогось монстра. Головною бідою і трагедією Росії почали вважати революцію 1917 року, головними винуватцями всіх нещасть почали вважати більшовиків з Леніним. І . у цьому зупинилися.

У цьому й полягає, з мого глибоке переконання, одне з фундаментальних помилок демократичної концепції - зацикленість на Леніна і більшовиках. Мислителі цього напряму відмовлялися "копати" далі - просто обвинуватили у всіх гріхах жодну з політичних угруповань, які прийшли Росії до влади певний час. І звідси, до речі, ідеалізація дореволюційної Росії - всі ці ідіотські перейменування вулиць та міст, лихоманкове відновлення храмів тощо. Відповідно до цю концепцію, "рай" у Росії вже було - при Ніколає II-м. І ось несподівано з неба впали негідники більшовики, всіх скрутили, пересаджали у концтабори тощо. Гады німці в усьому винні - переслали нам Леніна на пломбованому вагоні.

Дивно, що цілком серйозно дорослі люди увірували у таку міфологію - так само, як колись вірували в протилежну - що, навпаки, більшовики були рятівниками, а "Ленін великий нам шлях зазначив".

Очевидно, що хибність такого розуміння Росії 20-го століття залежить від уявлення про з л у год а і зв про з т і приходу до повалення влади більшовиків. Цією концепції вельми посприяло солженицынское "Червоне колесо", де письменник ввів навіть поняття "історичних вузлів" - подій, є випадковими, проте вони у результаті привели більшовиків до своєї влади.

Ставлення до "випадковості" приходу до партії влади більшовиків у Росії 1917-му року є головним помилкою мислителів демократичного напрями у галузі аналізу історії. Ніколи до партії влади хто б приходить випадково, бо "немає влади Божий, все влади Божий встановлено". Інтелектуальна еліта нашого суспільства хіба що погодилася з солженіцинською трактуванням Росії й у саме його найглибша помилка.

Коли якась група дійшов влади й тривалий час її утримує, це свідчить лише про один: ідеологія і світогляд цього угруповання має підтримку та співчуття у суспільстві. Достаточные у тому, щоб цією владою утримувати. Як-не-як червоні перемогли білих у досить довгої війні, - війні, у якій брало участь майже всі населення Росії. І тому факт, що червоні, свідчить, що й світогляд, їх філософія знайшли більше розуміння у народі, ніж ідеологія білих. І Ленін, все-таки, напевно, недаремно стверджував: "Ми Росію переконали".

Постає запитання: чому саме у Росії марксизм мав такого успіху умонастроїв населення - до політичного, тоді як у Заході комунізм "не пройшов"? До речі, відповідно до марксистського вчення, саме у промислових країнах мала б першу чергу статися комуністична революція. Вийшло ж навпаки. Європою побродив лише "привид" комунізму, тоді як у Росії він матеріалізувався.

Саме це питання наші мыслмтели і філософи не знайшли відповіді. (За винятком, звісно, юдофобов, в яких всі питання є і той ж відповідь). Тому мені пропоную свій відповідь, який, насправді, досить очевидний.

У сфері віросповідного світогляду промислово розвинений Захід відрізняється від імені Росії лише, що в ній переважає так званий "протестантизм", а Росії - православ'я. Саме саме і слід шукати у відповідь запитання. Бо відразу ж на очі впадає закономірність - переважають у всіх "протестантських" країнах ні комунізм, ні фашизм "не пройшли", тоді як православна Росія оплотом марксистського більшовизму.

Що таке протестантизм? Це християнство, очищене від будь-яких єресей, внесених нього духівництвом ще у період Римської і Візантійської імперій. Він виник як закономірна реакція людей, знають Святе Письмо, на брехня, яку найчастіше проповідувало католицьке духовенство. А, аби протистояти цієї брехні, котрі єресям, знайшли геніальний спосіб, який коли-небудь могла сформулювати богословська думку. Мартіном Лютером було сформульовано найбільший принцип, який справді, насправді, зміг захистити справжнє християнство від будь-яких єресей і попівських вигадок: "Істина лише у Писанні" (латів. sola scriptura). Отже, у країнах, де пануючій релігією став протестантизм, люди став формуватися "біблійний" менталітет - світогляд, у якому відповіді різні філософські питання, - та й лише філософські, - вони почали шукати і визначити десятки разів. Оскільки марксистська філософія практично за всіма пунктами прямо протилежна біблійного світогляду, то марксизм у протестантській Європі й у Америці сприймався від початку як екстравагантна маргінальна філософія - і й тому він не зміг утвердитися у суспільстві такою мірою, щоб, як кажуть, "перемогти" політично, як у Росії.

У православ'ї ж увагу духівництва ніколи було сконцентровано на Біблії такою мірою, як і протестантизмі. Там, переважно, увагу приділялося всяким церковним святам, обрядам, иконопочитанию, поклонінню мощам про "святих", поклонінню Богородиці, чернецтву тощо подібним "винаходів" візантійського духівництва. (До речі, багато такі "винаходи" прямо суперечать Біблії). Таке світогляд були дати адекватну "щеплення" проти марксизму та інших антихристиянських філософій. Таку "щеплення" могло дати добро тільки "біблійне" світогляд, бо лише Біблія містить досить вагомі докази проти будь-яких антихристиянських філософій.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2