Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аксіоми влади. Проблеми повноважень у суспільстві

Реферат: Аксіоми влади. Проблеми повноважень у суспільстві

Зміст

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

1. Потреба й сутність влади _

2. Аксіоми влади

3. Суб'єкти і механізм влади

4. Легітимність влади

5. Принцип поділу влади

ЗАКЛЮЧЕНИЕ _

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ _

Запровадження

Проблема влади є одним із центральних у політичному науці. Уяснение сутності, потреби і механізму влади не мають важливого значення розуміння природи політики і держави, дає можливість окреслити політичні відносини із усієї гами громадських відносин.

Влада – поняття багатомірне. Годі й всебічно розглянути їх у одній праці немислимо. У цьому роботі розглядаються деякі вихідні проблеми владних відносин: сутність, потреба, механізм , аксіоми і не легітимність влади.

1. Потреба й сутність влади

Поняття «влада» в повсякденного життя й у у науковому середовищі вживається у різних значеннях. Філософи говорять про влади над об'єктивними законами суспільства, натуралісти – про владу над природою, політики – про політичну влади, психологи – про владу людини над собою, батьки – про сімейної влади та ін.

Чи можна у цьому випадку дати наукове визначення влади? Одні вважають, влада – особливий вид поведінки, заснований спроможності зміни поведінки іншим людям; хтось гадає, влада – це особливий відносини між управляючим і керованим; треті – що цей рекорд певних цілей, отримання намічених результатів.

Влада нерідко ототожнюється з її коштами підприємців і методами: управлінням, примусом, переконанням і насильством. Іноді ставиться знак рівності між владою та авторитетом, який має багато з ній, а й відчутно від втручання влади відрізняється.

Підсумовуючи й інші погляду, можна виділити такі це основна прикмета влади.

1. Влада – взаємини, які включають щонайменше двох партнерів, причому цими партнерами може бути як окремі особи, і групи осіб. У цьому вказується адресу влади (пануючі і підвладні).

2. Розпорядження здійснює влада має супроводжуватись, у прихованій чи явною формі, можливістю застосування певних ситуацій у разі непокори вказуваним поведінці.

3. Підпорядкування того, із кого здійснюється влада, тому, від когось вона виходить.

4. Наявність громадських правил (норм), які визначають порядок, у якому який чи накази має це право, а той, кого ці накази зачіпають, зобов'язаний їх не виконати. Слід зазначити, що самого наміри реалізувати влада року досить. Мабуть переконання, що розпорядження буде виконано, що його зустріне послух. Тільки за такої умови відбудуться владні відносини.

Влада – це здатність нав'язувати й призводити у виконанні рішення. Це таку форму громадських відносин, що дозволяє одному соціальному елементу проводити поведінка іншого.

Політолог Р. Даль (США) інтерпретував владу у термінах причинності. Відбувається це приблизно таке: А має владою над У тоді, коли А причина певного поведінки У за умови, що впливу з боку А – У вів б себе інакше.

Об'єктом політології не всяка влада, лише влада публічна, політична, під якої розуміється здатність класу, групи чи індивіда проводити своєї волі.

Основне питання політичних відносин – це питання публічної влади, аналізований насамперед у плані проведення життя соціальних інтересів. Ставлення є політичним, коли вона пов'язані з реалізацією соціальних інтересів і функціонуванням публічної, тобто. політичної влади.

У зв'язку з цим поняття політичної влади ширше поняття державної. Відомо, що політична діяльність здійснюється у держави, а й у таких асоціаціях як партія, профспілки, групи тиску, організації та т.д. Державна влада має монополії на легальне використання коштів примусу і формально ж виконує функцію арбітра у розподілі благ. Існує небезпека, що державна влада розподіляти в свою користь. У зв'язку з цим у демократичних суспільствах має місце плюралізм і змагання політичних впливів різних суб'єктів політики (партії, лобі, громадські руху, і т.п.), що у процес прийняття державних рішень (ширше – рішень політичного характеру).

Державна влада має певні характерні риси. По-перше, здійснення відбувається з допомогою відособленого апарату на певній території, яку поширюється державного суверенітету. По-друге, ця влада має можливість вільно використовувати кошти організованого і законодавчо встановленого насильства. У такому вигляді державна влада є найвищу, найповніше вираз політичної влади.

Важливу роль відправленні владних відносин грає авторитет. Авторитет є вираженням ставлення до чинної влади товариство загалом та її складових: класів, соціальних груп, громадян. Авторитет, зазвичай, тлумачать як можливість впливати на поведінка окремих груп, особистостей не залучаючи насильницьких коштів. Він передбачає свідоме підпорядкування нормам і законам, встановленим яка у це товариство владою.

Авторитет влади окреслюється відповідність характеру, функцій влади інтересам всього суспільства, чи певних соціальних груп, класів. Влада має авторитетом у разі, коли її інститути функціонують відповідно до законами, а її розпорядження исполнимы і виконуються. Отже, взяті у єдності «влада» і «авторитет» означають дієздатність влади.

Потреба влади складається з об'єктивній необхідності організації громадського виробництва, яке немислимо без підпорядкування всіх учасників єдиній волі. Влада потрібна підтримки цілісності, єдності і загальну стабільність суспільства. Важливо у своїй звернути увагу до проблему спокутування. Річ у тім, у результаті поділу праці суспільстві виникає неудовлетворённость у тому, що віддав І що замість отримав. І людей цьому сенсі відчуває почуття незадоволеності, створюється соціальна напруженість. Суспільство потребує постійному узгодженні приватних інтересів, приведення їх до суспільного інтересу, яке осягається через підпорядкування волі окремих осіб вольовим здібностям інших, вміють найкраще визначати цілі й змусити себе, їхнє здійснювати.

Потреба влади обумовлюється і необхідністю виконання «загальних справ»: організація публічних робіт, ліквідація великих стихійних лих, діяльність, що з функціонуванням транспорту, зв'язку. Нині під «загальними справами» розуміється і політика: розв'язання проблеми здоров'я та освіти, захист соціальних і фахових прав, надання допомоги деяким верствам населення, регулювання сімейно-шлюбних взаємин держави і ін.

Потреба влади не мають як громадський, а й особистісний, психологічний аспект. Предметом оживлённых суперечок є питання: всім для людей характерно прагнення до влади, наприклад, як властиво (за невеликим винятком) прагнення матеріальних благ чи визнанню? Прагнення влади - чи ухиляння від неї – усе це передусім психологічні явища. Проте фактичний доступом до ній, характер відносин влади, способи її реалізації – це соціальні явища, зумовлені громадської системи у цілому. Як явище психологічне, влада існує у сфері сприйняттів і переживань особистості: тільки в вона збуджує сильні позитивні відчуття, що виражаються у жагучому прагнення до влади, а й у інших – щонайменше огида як її заперечення, відхилення від будь-яких функцій здійснення влади.

У зв'язку з цим одні відповідають поставлене запитання негативно і вважає, що ні всіх людей властиво прагнення до влади, в усіх убачають у ній привабливе благо. Інші ж вважають, що потреба в влади – об'єктивній необхідності, що складається з урахуванням основних, найважливіших потреб особистості: бути особистістю, самоствердження, воля і насолоду. Владні мотиви у своїй можуть бути дуже різними: від социоцентрических (прагнення до влади заради служіння громадському благу) до эгоцентрических, розглядають влада як панування з людей, як інструмент отримання різноманітних вигод: матеріальними благами, слава, безпеку, доступом до якоюсь цікавою колам нашого суспільства та т.п.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5