Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Авторитаризм і тоталітаризм

Реферат: Авторитаризм і тоталітаризм

1. Природа авторитаризму і його виникнення.

Авторитаризм — політичний режим влади, не обмеженою правом, спирається на пряме насильство і здійснюваної одноосібним правителем чи правляча еліта. У історії суспільства можна назвати різні його форми: давньосхідні деспотії, тиранічні режими античності, абсолютистські монархії пізнього середньовіччя і Нового часу, західноєвропейські імперії ХІХ століття, військово-поліцейські, фашистські і комуністичні режими в XX в. Історичний розмаїття форм авторитаризму показує, що це політичний режим сумісний із різними за своєю природою громадськими та політичними системами — рабовласництвом, феодалізмом, капіталізмом, соціалізмом, демократією та монархією. Звідси — труднощі, пов'язані з намаганнями визначення спільної природи авторитаризму, вичленування його сутнісних, стійко повторюваних характеристик.

До спільних рис авторитарних режимів відносять такі:

—авторитарна влада має своїм джерелом насильницьке захоплення влади. Вона не формується народом і обмежується правом — кодифікованим або звичайним, спираються на традицію;

— нею характерно злиття законодавчої, виконавчої та судової влади, чи їх формальне, показна поділ;

— при авторитаризмі влада спирається на адміністративний, поліцейський і военно-карательный апарат, тримається на неприкритому насильство чи можливостей його безпосереднього застосування;

— авторитаризм передбачає жорсткий централізм управління, монополізацію влади у руках правлячої еліти чи вождя;

— у соціальному плані авторитаризм намагається стати вище класових відмінностей, висловити загальнонаціональний інтерес, що супроводжується соціальної демагогією, популізмом;

— в зовнішній політиці йому характерні агресивні імперські установки.

Всі ці характеристики дають на сумі явище авторитаризму в тому разі, коли є його духовний, і практичний стрижень — авторитет. Під авторитетом розуміється загальновизнане неформальне вплив окремої особистості або якийсь організації у різноманітних галузях життя суспільства. У більш вузькому сенсі авторитет — одне з форм здійснення влади, що стоїть вище права. М. Бебер виділяв три типу

авторитету: 1) заснований на раціональному знанні, 2) на

традиції, 3) на харизмі вождя. У першому випадку носієм

авторитету є учитель-пророк, у другому - проповідник,

у третій - вождь. Без особистості що така авторитаризм

неможливий. вона є знаком, які символізують єдність

нації, її суверенітет, її велике минуле, справжнє

і майбутнє.

Які виникнення режиму авторитарної влади?

1. Соціальний та політичний криза суспільства, выража-

ющий перехідний характер пережитого часу. Для такого

кризи характерна зміна усталених традицій, життя,

історичного укладу, що з різкій модернізацією

основних сфер громадського життя і відбувається протягом

одного-двох поколінь.

2. З ламкою історичного способу життя суспільства пов'язано

розмивання готівкової социально-классовой структури, происхо-

дит маргіналізація основної маси населення. Поява біль-

ших мас людей, <вибитих> з традиційних <гнізд> сущест-

вования, позбавлених власності і бачать у державі

і яка уособлювала його фігурі вождя єдиний шанс на

виживання, значною мірою радикалізує соціальне

і політичний поведінка маргінальних перехідних верств, по-

вышает ступінь їх активності, зарядженої негативною энер-

гией руйнації.

3. У сфері соціальній з психології та ідеології наростають

настрої занедбаності й відчаю, прагнення <восстанов-

лению> соціальну справедливість через встановлення пого-

ловного рівності, споживче ставлення до життя бере

гору над етикою продуктивної праці. Народжується образ вра-

га народу, персонифицируемого від імені будь-якого обществен-

ного інституту, соціальної групи чи нації. Виникає культ

особистості вождя, з яким зв'язуються останні сподівання

подолання кризи.

4. Великою мірою зростає роль виконавчих репетування-

ганов державної влади основний військової сили - ар-

мии, обращаемой всередину суспільства. Особливого значення набуває

бюрократія, без яких неможливий функціонування - бо-

лее більш-менш успішне - виконавчої влади умовах

наростаючого кризи і який стає джерелом і хра-

нителем влади, що стоїть над суспільством.

5. Нарешті, вирішальним умовою виникнення авторитариз-

мало є лідер, у якого авторитетом, визнаний

більшістю нації, що забезпечує можливість бескров-

ного, мирного захоплення влади певної політичної груп-

пировкой. У іншому разі неминуча громадянської війни, реша-

ющая суперечка між партіями і вождями.

Оскільки режим авторитарної влади з'являється й не так

внаслідок випадкового збігу обставин, але завжди

у тому мірою висловлює історичну необхідність,

остільки вона може оцінюватися однозначно. Поруч із ав-

торитарными режимами консервативного (Сулла у Давньому

Римі) або відверто реакційні сили (Гітлер, наприклад),

й такі, які б грали прогресивну роль исто-

рическом розвитку своєї країни, наприклад Наполеон Бонапарт,

Бісмарк, Петро 1.

2. Авторитаризм і соціалізм: командно-адміністративна система

Ілюстрацією вищенаведеного тези може бути-

мандно-административная система, встановлена з нашого

країні від Жовтневої революції" і перемоги більшовиків

у громадянській війні. Цю систему - результат предшествующе-

го історичного поступу Росії, а чи не зловмисної волі

партії чи групи осіб (Леніна, Троцького, Свердлова

та інших.). Вона була створена Сталіним, як запевняють

вчені України та публіцисти, але було доведено їм до образ-

цового стану. Аналіз природи командно-адміністративної

системи необхідний з двох причин. По-перше, отождествле-

ние командно-адміністративної системи та сталінізму виводить

з-під критичного аналізу урахуванням політичної практики послеок-

тябрьского періоду й дає можливості об'єктивно осмыс-

лити характер Жовтневої революції, і навіть оцінити діяч-

ность Леніна й Народної партії більшовиків в 1917 року. І, по-друге,

оскільки і політична непродумана, хаоти-

чески метушлива і непослідовна десталінізація нашого

суспільства таїть у собі виникнення нових авторитарних

режимів як у країні загалом, і у ряді республік, під час першого

черга у тих, де десталінізація проводиться найбільш заради-

кально (Грузія, Росія). Або можлива консервація колишнього

типу авторитаризму - комуністичного (Азербайджан, Ка-

захстан, республіки Середню Азію).

Які основні риси післяжовтневої політичної сі-

стемы, дозволяють охарактеризувати її як авторитаризм?

Починаючи з 1861 р., Росія переживала процес индустриализа-

ции, супроводжуваний реформуванням багатьох сторін життя

суспільства, різкій ламкою традиційного історичного укладу.

Оскільки це процес відбувався зигзагами, то борошна модер-

низации не знаходили певного дозволу, а це призводило до накопичення кризових явищ, що призвели до першої російської революції. Світова війна збільшила криза суспільства, довівши до вищої точки, точки антагоністичного протистояння самодержавного держави і.

У цей час у Росії відбувалося становлення нової социально-классовой структури суспільства, але становлення затягнуте. Нові індустріальні класи становили малу частину населення, більшість якого всі більш піддавалася пауперизації, зокрема й дворянство. Це забезпечувало панування маргінальних верств у місті та селі, розмитий характер соціальних відносин, різко підвищувало ступінь соціальної і політичною активності цих верств. Останнє, своєю чергою, справляло руйнівну тиск на формирующуюся социально-классовую структуру, гальмувало її становлення.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7