Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Активізація пізнавальної діяльності в підлітків під час уроків технології

Реферат: Активізація пізнавальної діяльності в підлітків під час уроків технології

Запровадження.

Кожен вчитель хоче, що його учні добре навчалися, з зацікавленням прочитає і бажанням займалися у шкільництві. У цьому зацікавлені і батьки учнів. Але часом і вчителям, і батькам доводиться з жалем констатувати: «гребує вчитися», «міг би чудово займатися, а бажання немає». У таких випадках ми зустрічаємося із тим, що з учня не сформувалися потреби у знаннях, немає інтересу до вченню.

У чому сутність потреби у знаннях? Як вона виникає? Як вона розвивається? Які педагогічні кошти можна використовуватиме формування в учнів інтересу знаннями? Це питання хвилюють багатьох педагогів та батьків.

Вчителі знають, що школяра не можна успішно вчити, коли він належить до вченню і знанням байдуже, без інтересу. Тому інтереси учнів формувати і розвивати.

Розглядаючи питання інтересі учнів до вивчення математиці, треба торкнутися такі дуже важливі питання цієї проблеми як: сутність інтересу, його значення щодо навчання, особливості підліткового віку і її які інтереси їм притаманні.

Метою дослідження є з'ясування таких питань,: які інтереси є в підлітків, їхнє ставлення до технологій і навчання, які впливають виникнення та розвитку інтересу, як інтерес впливає успішність підлітків. Предметом дослідження є пізнавальна діяльність. Об'єктом дослідження будуть підлітки, учні 7 – 8 класів.

Завдання дослідження: вивчити пізнавальний інтерес, визначити шляхи формування інтересу під час уроків технології.

Пізнавальна діяльність людини являє дуже складного процесу взаємодії зовнішніх й міністерство внутрішніх умов. Зовнішні впливу визначальні у розвитку пізнавальної активності особистості, але в міру розвитку людської свідомості, затвердження спрямованості особи дедалі більшу роль своєї діяльності набувають внутрішні умови: досвід, світогляд, інтереси й потреби. Ці чинники у своїй суперечливому єдності та становлять спрямованість у діяльності особистості, що й впливає попри всі розвиток психологічних процесів людини.

Завдяки спрямованості особистості школяра уся її пізнавальна діяльність набуває вибіркового характеру, що створює стійка увага до предмета пізнання. Під упливом стійкого уваги об'єкта пізнання вдосконалюється і що склалася динамічну систему психічних процесів, забезпечує розвиток пізнавальної активності і самостійності особистості.

У насправді, немає, не може бути активної пізнавальної діяльності без стійкого уваги з її боку до законів і явищам навколишнього світу. Пізнавальна діяльність особистості завжди пов'язані з яким – нибудь об'єктом, завданням, завжди цілеспрямована, - під час першого тих об'єкти і явища, які мають життєве значення й цікаві для особистості.

Різна ступінь зацікавленості особистості об'єкті чи явище породжує різне ставлення до діяльності, отже, і культурний рівень пізнавальної активності і самостійності. І це є закономірним. У процесі цілеспрямованої пізнавальної діяльності людина як виявляє своє ставлення до об'єктів навколишнього світу, а й пробуджують як пізнавальне, а й регулярне значення: вони лише допомагають засвоювати нові знання, а й подають плідне впливом геть формування ставлення людини-спеціаліста до самої пізнавальної діяльності.

Пізнавальний інтерес – це інтерес до навчальної діяльності, придбання знань, до науки.

Виникнення пізнавального інтересу залежить насамперед від рівня розвитку, його досвіду, знань, того грунту, яка живить інтерес, з другого боку, від способу подачі матеріалу.

Інтерес школярів до вченню визначальний чинником у процесі оволодіння ними знаннями. Великі педагоги – класики всіх часів підкреслювали першочергового значення щодо навчання інтересу, любові знаннями.

Цікавий навчання виключає уміння працювати зі зусиллям, а, навпаки, сприяє цьому.

Тому, однією з найважливіших завдань педагогів має бути – виявлення наявних інтересів, розвиток виробництва і виховання інтересу знаннями школярі.

Інтерес – це форма прояви пізнавальних потреб, забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей роботи і цим сприяє цінній вказівці, ознайомлення з новими фактами, більш повного й глибокому відображенню дійсності (по Петровському).

У зв'язку з цим інтерес окреслюється емоційно – пізнавальне ставлення, безпосередньо мотивоване, мають тенденцію переходити в пізнавальну спрямованість особистості. Від безпосередньо мотивованого емоційного переживання (любові, захопленості) інтерес відрізняється наявністю Емоційно – пізнавального відносини, неразложимой на елементи інтелектуальної емоції – радості пізнання. Від почуттям боргу та відповідальності, свідомого відносини інтерес відрізняється наявністю безпосереднього мотиву, поява радості пізнання (крім радості виконаного обов'язку) свідчить появу інтересу.

Проте пізнавальний інтерес який завжди спонукає особистість до активної навчальної діяльності. Ці інтереси тільки тоді ми перетворюються на необхідну спрагу пізнання, піднімаються до рівня духовної потреби, що вони входять у загальну систему мотивів, визначальних життєві позиції особистості, її спрямованість.

Проблема інтересу у навчанні не нова. Значення його стверджував багато хто дидакты минулого. У різноманітних трактуваннях проблеми, у класичної педагогіці головну функцію його весь вбачали у тому, аби наблизити учня до вченню, заохотити, «зачепити» те щоб вчення для учня стало бажаним, потребою, без задоволення якої немислиме його благополучне формування.

Пізнавальний інтерес потрібно визнавати однією з значимих чинників процесу, вплив якого незаперечно як у створення світлій пам'яті й радісною атмосфери навчання, і на інтенсивність перебігу пізнавальної діяльності учнів.

За наявності пізнавальних інтересів вчення стає близькій, життєво значимої діяльністю, у якій сам школяр кревно зацікавлений.

Методика вивчення та формування пізнавальних інтересів учнів - питання на однаковою мірою актуальний на дослідження проблеми, так практики навчання і виховання. До методів дослідження пізнавального інтересу учнів підійдемо, передусім, з позиції більшої виховання та розвитку, у якої виявляються найважливіші тенденції формування та розвитку будь-якого властивості особистості.

Процес формування пізнавального інтересу, як і усілякої боку особистості, відбувається у діяльності, структура якої (неї покладено, зміст, кошти та мотиви) становлять об'єктивну основу розвитку пізнавального інтересу.

Головний вид цієї бурхливої діяльності - вчення, де відбувається систематичне оволодіння знаннями в предметних різних галузях, придбання і моральне вдосконалення способів (умінь і навиків) пізнавальної діяльності, трансформування цілей, висунутих суспільством, школою, в мотиви діяльності самого вчення.

Вчення закладає основи пізнавального інтересу, але з вичерпує собою всіх можливостей їхнього формування. У кожному вигляді діяльності, оскільки пізнавальна і практична боку для особистості не відокремлені, необхідна підґрунтя формування пізнавального інтересу. Особливо сприятлива діяльність, що з предметом інтересу учня.

У зв'язку з цим широка внеучебная діяльність представляє значний простір формування пізнавального інтересу.

Ефект діяльності формування пізнавального інтересу підлітків залежить від педагогічно правильної організації, використання її об'єктивних умов і управління внутрішніх можливостей особистості учня. До останнього належать потреби, система цілей і завдань особистості, її, з урахуванням якої виникають складні стосунки до предметного світу і до людей, рівень загального розумового розвитку та який виявляє себе зачатки новоутворень.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12