Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Життя Івана Олександровича Стебута

Реферат: Життя Івана Олександровича Стебута

Іване Олександровичу Стебут народився 31 січня 1833 року у Великих Луках, які входили тоді склад Псковської губернії. Батько його, Олександр Іванович, палко любив сільське господарство й цю любов зумів прищепити і своєму молодшому синові.

У середній школі Іване Олександровичу навчався у Петербурзі. Закінчивши 2-у Петербурзьку гімназію першим учнем, він пренебрёг отриманим їм правом вступу до університету і слідуючи своєму потягу і покликанню, вступив у 1850 року у Горыгорецкий землеробський інститут, два роки доти перетворений в вищий навчальний заклад.

Іване Олександровичу закінчив інститут 1854 року із видатними успіхами та залишили при інституті як молодшого помічника управляючого фермою. Одночасно йому було доручене викладання «Загальних понять про природу» в нижчою сільськогосподарської школі при Горыгорецкой фермі. Відтоді починається довготривала й безперервна діяльність Івана Олександровича як педагога, науковця, агронома й суспільного діяч у сфері сільського господарства.

У період із 1858 по 1860 рр. Іване Олександровичу був у закордонному відрядженні, головна мету, якої переслідувала підготовка до професорського звання в академії - у ході якого він відвідав безліч країн і передових господарств далекого заграничья.

Після повернення з відрядження, у жовтні 1860 р. Іване Олександровичу Стебут призначили молодшим професором Горыгорецкого землеробського інституту. У інституті І.А. Стебут розвинув енергійну педагогічну і науково-дослідну діяльність. Тут будівельники вперше І.А. Стебут застосував у своєму викладанні метод співбесіди зі студентами, який, за свідченням учнів художника, і пізніше у Петровською академії привертав до нього гарячі симпатії аудиторії. На дослідному полі інституту він став проявлятись і своє наукове роботу, що охопила надалі все важливі питання землеробства другої половини XIX століття.

У 1863 р. І.А. Стебут приїхав до Петербург для складання іспиту на магістра при фізико-математичному факультеті університету.

Діяльність І.А. Стебута в Горыгорецком інституті була, проте, нетривалої. У неперервному зв'язку в польським повстанням 1863 року інститут був і його основі організований Петербурзький землеробський інститут (пізніше Лісовий). Сюди в 1864 року терміном переселився і І.А. Стебут.

У 1865 р. він захистив при університеті свою широковідому магістерську дисертацію «Известкование грунту», у якій питання известковании як засіб відновлення родючості грунту розглянутий з великою повнотою. Ця робота мала серйозне теоретичне і практичного значення як на сільського господарства протягом кількох десятиліть. Високу оцінку дисертації під час її захисту дав який виступив диспуті О.Н. Енгельгардт, але в одному з засідань Вільного економічного суспільства — бо наше знаменитий хімік Д.І. Менделєєв.

У вересні 1865 р. І.А. Стебут був затверджений професором знову організованою тоді Москві Петровською землеробській і лісової академії, у складанні проекту положення про якій він приймав саме діяльну. Він був і під час відкриття Академії 21 листопада 1865 року.

У Петровською академії І.А. Стебут очолював кафедру землеробства протягом десяти років, до 1875 року. Під час цієї кафедрі читався курс ґрунтознавства, а до 1869 року — і курс ботаніки. Цього року професором Петровською академії був обраний К.А. Тимирязев, що й стало читати самостійний курс ботаніки.

З обійманням Петровською академії пов'язаний період найпліднішою і багатосторонньої педагогічної, наукової та суспільній роботи І.А. Стебута у сфері сільського господарства. Він був любимейшим викладачем молоді. Його цікаві лекції залучали велику аудиторію, що складається з студентів Петровською академії. Слухати лекції часто приїжджали студенти Московського університет і вже інших ВНЗ.

Багато приділив І.А. Стебут влаштуванню при академії Сільськогосподарського музею. Він організував при музеї агрономическую лабораторію, намагаючись втягнути студентів у самостійну роботу, керуючи нею всіляко сприяючи прояву студентами ініціативи. На жаль, чудово організований музей відносини із своїми численними колекціями і навчальними посібниками знищили під час пожежі.

З розпочала диверсифікацію своєї роботи у Петровською академії І.А. Стебут наблизився до організації досвідченого поля. На дослідному полі проводилися випробування сільськогосподарських машин і знарядь, конкурси плугів, розпочато випробування фосфоритів й інших досліджень. Дослідне полі, за браку засобів і ще погано влаштоване, ставало місцем серйозних агрономічних досліджень.

У діяльність І.А. Стебута в Петровською академії було опубліковано ряд його наукових робіт і статей по найактуальнішим питанням сільського господарства, сільськогосподарського освіти і досвідченого справи. У цей час І.А. Стебут вів величезну і різнобічну громадської діяльності, організовуючи сільськогосподарські виставки, влаштовуючи конкурси сільськогосподарських машин і знарядь, беручи участь у ролі експерта на багатьох росіян і всесвітніх виставках, пропагуючи наукові знання, сприяючи розвитку сільськогосподарського освіти, активно беручи участь у різних з'їздах і нарадах тощо.

У травні 1875 р. І.А. Стебутом була подана прохання про відставку. Він посилався у своїй на стан здоров'я, проте до відставки були інші причини. І.А. Стебута не задовольняв постійний крайній нестачу коштів обладнання і змістом кафедри землеробства, ухудшившиеся умови роботи студентів, тощо.

Рада академії прийняв відставку І.А. Стебута. У 1876 р. відбувся розподіл кафедри землеробства на два курсу і Раду звернувся з проханням до І.А. Стебуту прийняти викладання курс приватного хліборобства й, отримавши його згоду, обрав того щасливця професором однією рік. Надалі обрання повторювалося щорічно. Одночасно І.А. Стебут був обраний почесним членом Ради академії, залишаючись однією з провідних вчених до її закриття 1893 року.

Прямим продовжувачем І.А. Стебута за курсом приватного землеробства став Д.Н. Прянишников, обраний 1895 року професором кафедри знову відкритого замість Петровською академії Московського сільськогосподарського інституту.

Методи педагогічної праці та традиції кафедри, створені І.А. Стебутом, були збережені і розвинені його наступниками.

Залишивши в 1875 р. за станом здоров'я посаду завідувача кафедри землеробства, І.А. Стебут, не припиняючи педагогічної і наукової праці в Петровською академії, взяв він управління маєтком «Кроткое» в Ефремовском повіті Тульської губернії, перетворивши їх у відмінно впорядковане культурне дохідне господарство.

У 1898 р. І.А. Стебут не не вагаючись погодився на запрошення міністра землеробства обійняти посаду голови Ученого комітету Міністерства хліборобства й продовжував керувати господарством в «Кротком». Посада голови Ученого комітету відкрила перед І.А. Стебутом нові можливості у справі проведення його принципів, думок та застосування його величезного досвіду для піднесення сільського господарства і поліпшення сільськогосподарського освіти. У 1900 р. у зв'язку з організацією всесвітньої виставки І.А. Стебут поїхав у відрядження я як представник Міністерства землеробства на міжнародний конгрес у Парижі.

Іване Олександровичу Стебут помер 20 жовтня 1923 року у Москві, в девяностолетнем віці.

І.А. Стебут як учений

Іване Олександровичу Стебут є гордістю вітчизняної агрономії та займає одне з найбільш відомих місць у її історії. Протягом більш ніж ніж полувек він був провідною постаттю в творчому і самобутньому розвитку російської агрономічної думки. З його ім'ям пов'язано все найпередовіші течії у російському сільське господарство протягом півстоліття.

Початок наукової діяльності І.А. Стебута збіглося із необхідністю докорінних перетворень у сільське господарство, викликаних скасуванням кріпацтва. Знадобилися нові й нові методи сільськогосподарського виробництва. Запас своїх наукових та практичних знань у сільське господарство був вкрай обмежений. Матеріал фінансування наукових висновків, і узагальнень і особливо практичних рекомендацій потрібно було черпати у місцевому досвіді та у нових дослідженнях. І.А. Стебут не злякався що виникли труднощів і з перших завів розробку поставлених життям питань.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2