Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аварія на Чорнобильською АЕС

Реферат: Аварія на Чорнобильською АЕС

ПРИЧИНИ

Аварія такого типу, яка відбулася на Чорнобильською АЕС, як і малоймовірна, як і гіпотетичні аварії. Причиною трагедії стало непередбачувана поєднання порушень регламенту та режиму експлуатації енергоблоку, допущених обслуживавшим його персоналом. У цих порушень виникла ситуація, у якій проявилися деякі які були до аварії, і устранённые нині недоліки РБМК. Конструктори і керівники атомної енергетики, які здійснювали проектування експлуатацію РВПК-1000, не допускали, отже, і враховували можливість такої кількості різних відступів від встановлених і обов'язкових виспівати правил, передусім осіб, яким безпосередньо доручалося ознайомитися з безпекою ядерного реактора.

День 25 квітня 1986 року в 4-ом енергоблоці Чорнобильської АЕС електростанції планувався як і зовсім звичайний. Передбачалося зупинити реактор на планово-попереджувальний ремонт. Але перед заглушением ядерної установки потрібно було провести ще й деякі експерименти, які намітило керівництво ЧАЕС.

Перед зупинкою було заплановано випробування однієї з турбогенераторів як вибігу з навантаженням потреб блоку. Суть експерименту залежить від моделюванні ситуації, коли турбогенератор може залишитися без своєї рушійної сили, тобто без подачі пара. І тому розробили спеціальний режим, відповідно до яким при відключенні пара рахунок інерційного обертання ротора генератор що час продовжував виробляти електроенергію, необхідну потреб, зокрема на харчування головних циркуляційних насосів.

Зупинка реактора 4-го енергоблоку планувалася днем 25 квітня, отже, до іспитів готувався інший, не нічний персонал. Саме днем на станції на станції розташовані керівники, основні фахівці, і, отже, є можливість здійснити більш надійний контролю над ходом експериментів. Але тут сталася “неув'язка”. Диспетчер “Київенерго” відмовив зупиняти реактор в намічене на ЧАЕС час, позаяк у єдиної енергосистемі бракувало електроенергії тому, що у інший електростанції несподівано ладу енергоблок.

Якість програми випробувань, котра була належним чином підготовлена й узгоджена, виявилося низьким. У ньому було порушено низку надзвичайно важливих положень регламенту експлуатації. Поза тим, що у програмі, сутнісно, були передбачені додаткові заходи для безпеки, нею наказувалося відключення системи аварійного охолодження реактора (САОР). Таке взагалі робити не можна. Однак зробили. І мотивування була. Під час експерименту мало статися автоматичне спрацьовування САОР, що завадило б завершення випробувань як вибігу. У результаті чимало годин 4-й реактор експлуатувався самотужки дуже важливого елементу системи безпеки.

25 квітня у 8 годин відбувалася перезмінка, общестанционное селекторну нараду, який зазвичай ведуть директор або його заступник.

Того разу повідомили, що у 4-му блоці йде роботу з неприпустимо малим з погляду правил безпеки числом стержней-поглотителей.

Вже вночі це призвело до трагедії. І це вранці, коли всі розпорядження вимагали терміново зупинити реактор, керівництво станції дозволило продовжувати експлуатацію.

Тут мали втрутитися та припинити дії представники групи Держатоменергонагляду, що працювала на ЧАЕС. Але саме цей день жодної особи з співробітників оцієї організації був, окрім керівника, який заходив короткий час, яка встигла і з'ясувати, що відбувається, що планують 4-му енергоблоці. А далі все працівники нагляду, виявляється, у час у наказовому порядку було відправлені до поліклініки, де їх весь день проходили медкомісію. Отже, 4-й енергоблок залишився й без захисту із боку Держатоменергонагляду.

Після аварії фахівці старанно проаналізували попередню роботу Чорнобильською АЕС. На жаль, картина виявилося настільки райдужною, як її представляли. Тут й раніше допускалися грубих порушень вимог ядерної безпеки. Тож з 17 січня 1986 року по дня аварії тому ж 4-му блоці 6 раз без достатніх підстав виводилися із роботи системи захисту реактора. З'ясувалося, що з 1980 по 1986 роки 27 випадків відмови від роботі устаткування взагалі розслідувалися і залишився без відповідних оцінок.

На ЧАЕС був навчально-методичного центру, немає ефективну систему професійнотехнічної освіти, що підтвердилося подіями ночі із 25-ма на 26 квітня. У час аварії на 4-му енергоблоці було чимало “зайвих” людей. Крім тих, хто був безпосередньо задіяним у проведенні випробувань, тут виявилися та інші працівники станції, зокрема з попередньої зміни. Вони залишилися з власної ініціативи, бажаючи самостійно повчитися тому, як зупиняти реактор, проводити випробування. Слід зазначити, що у системі Міненерго СРСР немає і тренажёра на підготовку операторів РБМК.

У цієї галузі особливе значення мають професійні іспити. На ЧАЕС вони приймалися замало компетентної комісією. Керівники, які мають її очолювати, самоусунулися від своїх зобов'язань. Не все ладилося і з виробничою дисципліною.

Випробування на турбогенераторі №8 підготували погано. Точніше, злочинно погано. Тим більше що одне і те час було заплановано абсолютно різні завданнями і методикам проведення іспиту турбіни — на вібрацію і “на выбег”.

Причини аварії на ЧАЕС, її розвиток досліджувалися провідними ученими й експлуатаційниками фахівцями з цих про стан реактори й його систем перед аварією, математичних моделей енергоблоку та її реакторної встановлення і електронно-обчислювальної техніки. У результаті вдалося відновити перебіг подій, сформулювати версії про причини й розвитку аварії.

* * *

АВАРІЯ

25 квітня 1986 року розвивалася так:

1 годину 00 хвилин — відповідно до графіка зупинки реактора на планово - попереджувальний ремонт персонал розпочав зниження потужності апарату, працював на номінальних параметрах.

13 годин 05 хвилин — при теплової потужності 1600 МВт отключён від мережі турбогенератор №7, входить у систему 4-го енергоблоку. Электропитание потреб (головні циркуляційні насоси та інші споживачі) перевели на турбогенератор №8.

14 годин 00 хвилин — відповідно до програмою випробувань відключається система аварійного охолодження реактора. Оскільки реактор неспроможна експлуатуватися без системи аварійного охолодження, необхідно було зупинити. Проте диспетчер “Київенерго” назву врегулювання глушіння апарату. І реактор продовжував працювати без САОР.

23 години 10 хвилин — отримано дозволу зупинку реактора. Почалося подальше його потужності до 1000—700 МВт (теплових), як і передбачалося програмою випробувань. Але оператор - не впорався з керуванням, у результаті потужність апарату скоротився майже нанівець. У разі реактор повинен глушиться. Але персонал похвалитися не порахувався з цим вимогою. Почали підйом потужності.

У 1 годину 00 хвилин 26 квітня персоналу, нарешті, вдалося підняти потужність реактори й стабілізувати її в рівні 200 МВт (теплових) замість 1000—700, закладених у програмі випробувань.

У 1 годину 03 хвилини і одну годину 07 минут—к шести працюючим головним циркуляционным насосам додатково підключили ще два, щоби підвищити надійність охолодження активної зони апарату після випробувань.

Підготовка до експерименту.

1 годину 20 хвилин (приблизно – по математичної модели)—стержни автоматичного регулювання (АР) вийшли з активної зони на верхні концевики, і оператор навіть допомагав цьому із допомогою ручного управління. Тільки таким чином вдалося стримати потужність апарату лише на рівні 200 МВт (теплових). Але якою ціною? Ціною порушення якнайсуворішого заборони працювати на реакторі без певного запасу стержней—поглотителей нейтронів.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4