Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

"Тарас Бульба" Н.В. Гоголя як історична повість: особливості поетики

Реферат: "Тарас Бульба" Н.В. Гоголя як історична повість: особливості поетики

Зміст

1 «Тарас Бульба» у тих історії. 3

1.1 Розвиток історичного роману як жанру. 3

1.2 Конкретно події, які у основі твори. 5

1.3 Історія створення повісті «Тарас Бульба». 7

1.4 Образ народу повісті. 10

2 Ідейний пафос твори. 12

2.1 Тарас Бульба – герой натхненною поеми. 12

2.2 Образ Андрія. 13

3 Духовне і тілесне в повесте «Тарас Бульба» як вираз поетики Н.В. Гоголя. 14

4 Укладання. Геній Н.В. Гоголя. 17

Література. 19

1 «Тарас Бульба» у тих історії.

1.1 Розвиток історичного роману як жанру.

Історична повість «Тарас Бульба» на поверхност ный погляд не видається досить органічною в «Світ місті». Відрізняється ця сума інших речей цієї тогочасні книги й змістом своїм і стилем. Насправді ж «Тарас Бульба» є дуже істотну частку «Світ міста». Понад те, включення повісті до збірника було необхідною. Вона дозволяла з якоюсь є ще однією, істотною боку подивитись героїв інших джиґунів тей тієї ж книжки.

Ми здавна звикли називати «Тараса Бульбу» по звісткою. І цього, зрозуміло, є серйозні основа ния. За багатьма своїм об'єктивним жанровим ознаками «Тарас Бульба» це і є історична повість. Але тим щонайменше широта епічного охоплення дійсності і ос новательность у виконанні народної життя, багато плановість композиційної будівлі — усе це позволя ет вбачати у реформі гоголівської повісті твір, близький до жанру історичного роману. Понад те, історія русич ского історичного роману «Тарас Бульба» — дуже важлива віха.

Розвиток цього жанру в західноєвропейської, та й русич ской літературі йшло важкими шляхами. У XVIII й у са мом началеXIX століття широкої популярністю пользова лисій у країнах історичні романи Флоріана, Мармон теля, Жанлис. Власне історія грала у тому произве дениях лише роль загального декоративного фону, на кото ром будувалися різні, переважно любовні колізії. У цих романах були відсутні живі челове ческие характери як виразники конкретних историче ских епох, долі героїв розвивалися ізольовано і залежно від доль історії.

Величезна заслуга у розвитку європейського историче ского роману належала Вальтеру Скотту. Він освобо дил історичну тему від фантастики. Історія вперше стала набувати у творах як реаль ные, життєво достовірні обриси, а й глибинний, філософського змісту. З цього приводу Бальзак в переді словии до «Людської комедії» слушно зауважив, що Вальтер Скотт підвищив роман «до ступеня филосо фии історії». Совместив у романах зображення приватного людини із зображенням історії, Вальтер Скотт досліджував серйозні явища громадської жиз ні і ставив на матеріалі минулих епох великі проб лемы сучасної йому дійсності.

Широко й у найрізноманітніших жанрових формах використовували історичну тему писатели-декабристы, наприклад, у поемі (Рилєєв, Марлинский), думі (Рилєєв), трагедії (Кюхельбекер), повісті (Марлинский), романі (Ф. Глінка, Лунін). Звертаючись історичного прош брухту, декабристи передусім шукали у ньому сюжети, до торые дали б їм яскраво висловити свої цивільні ідеали — їх патріотизм, їх вольнолюбие, їх ненависть до деспотизму. Але відома вузькість світогляду декаб ристов, притаманна їм недооцінка ролі народних мас в історичному процесі, — усе це позначилося у тому художе ственно-исторических творах. Головне увагу письменників зосереджена на зображенні героїчної особистості, романтично піднесеною і що з на рідний життям.

Вже Пушкін усвідомив неприпустимість подібного обра щения з історією. Він вважав, що й письменник зобов'язаний объ ективно, без яких би не пішли забобонів зрозуміти минуле, «її - річ воскресити минуле століття у всій його істині». Хоча Пушкін говорив тут про жанрі трагедії, але поставлена їм задачу ще більше злободенної для історичного роману.

Своїм «Арапом Петра Великого», та був і «Капітан ской дочкою» Пушкін поклав початок новому историче скому роману у Росії — соціальному зі свого содер жанию і реалістичного зі свого методу. У той русло включається і «Тарас Бульба». Історичний роман нове го типу, який формувався в 30-х годахXIX століття Ріс ці, істотно відрізнявся від роману Вальтера Скотта.

Автор «Тараса Бульби» сприйняв сильну бік декабристської традиції, надавши історичної темі яскраву громадянську спрямованість. Але він був вільний від властивих писателям-декабристам схематизму і Ді дактики в тлумаченні незвичайного історичного минулого, а як і властивого їх творів одностороннього зображення відірваного від народної життя героя. З не звичайної широтою і епічним розмахом раскрыва ется в «Тарасі Бульбі» народне визвольний движе ние. Головний герой повісті постає як учасник і це разитель цього руху.

Вільно розпоряджаючись історичним матеріалом, не відтворюючи жодного конкретного історичного собы тия, майже одного реального діяча, Гоголь водночас створив твір мистецтва, де з гениаль іншої художньої міццю розкрив справжню исто рию народу, чи, як Бєлінський, вичерпав «все життя історичної Малоросії й у чудовому, художест венному створенні назавжди зобразив її духовний образ».

Немає сенсу шукати конкретний історичний прототип Тараса Бульби, як це робили деякі дослідники. Як немає підстав припускати, що сюжет повісті за печатлел певний історичний епізод. Гоголь навіть дбав про точної хронології изобра жаемых подій. У одних випадках здається, що події віднесено до XV віці, за іншими — до XVI, або навіть до початку XVII століття. Насправді письменник мав на оці на малювати таку картину, у якій віддзеркалилися наибо лее типові, корінні риси всієї национально-герои ческой епопеї українського народу.

У зображенні Січі і його героїв Гоголь поєднує ис торическую конкретність, властиву писателя-реалиста, і високий ліричний пафос, властивий поэ ту-романтику. Органічне злиття різних художе ственных фарб створює поетичне своєрідність і обая ние «Тараса Бульби».

Бєлінський, перший серед сучасних Гоголю крі тиків угадавший своєрідність цього твору, писав, що вона становить собою нічим іншим, як «уривок, епізод із великої епопеї життя всього народу» (I, 304). Тут— пояснення жанрової оригінальності створеного Гоголем твори. Бєлінський називав би це твір повестью-эпопеей, народно-героической епопеєю. «Якщо наше вре мя можлива гомерична епопея, ось вам її высо чайший зразок, ідеал і прототип! » (I, 304).

У гоголівської повісті вимальовується маємо все життя козацтва — його окремий і громадський побут, його життя мирне і забезпечити військове час, його административ ный уклад і повсякденні звичаї. Вражаюча їм кістку «Тараса Бульби», композиційний розмах і глу бина її змісту — ось що дуже розсовує жанрові межі цієї унікальної повести-эпопеи і де гавкає її однією з чудових подій у історії русич ского історичного роману.

1.2 Конкретно події, які у основі твори.

Українська козацька епопея, що тривала на протя жении понад два століття (XVI — XVII), — одна з геро ических подій історії. Жменя котрі втекли від покріпачення селян, зросла незабаром у грізну за порожскую вольницю стала фактично господарем всього середнього та південного Придніпров'я, наводила в тече ние багатьох десятиліть страх на турків, татар і польську шляхту, зарившихся на землю.

Обіймаючи вигідне становище на торгових шляхах між ду Балтійським і Чорним морем, Заходом та Сходом, Україна з давнини служила приманкою для за хватнических помислів її сусідів. Протягом мно гих століть багаті українські землі піддавалися спустошливим набігам татар і турків, литовських і польських завойовників. У XIV столітті Україна не була захва чена Великим князівством Литовським. Постійно уси ливавшаяся польська шляхта намагалася зі свого боку як відкинути Україну, а й одночасно зака балить Литву.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6