Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Забезпечення комфортності життєдіяльності як спосіб підвищити рівень їх захищеності

Реферат: Забезпечення комфортності життєдіяльності як спосіб підвищити рівень їх захищеності

Зміст

Вступ………………………………………………………………… 2

1.Защищённость і комфортність взаємодії людини із навколишньою средой…………………………………………………………3

2. Вплив мікроклімату………………………………………………… 4

3. Вентиляция і кондиционирование………………………………………7

4. Отопление…………………………………………………………………9

5. Освещение…………………………………………………………………9

6. Шум………………………………………………………………………11

Заключение…………………………………………………………………12

Список використаної літератури…………………………………… 13

Вступ.

Безпека життєдіяльності - наука про комфортному і безпечному взаємодії людини з техносферою. Життєдіяльність- це повсякденна діяльність й відпочинок, спосіб існування. Життєдіяльність людини відбувається у постійному контакті з середовищем проживання, оточуючими предметами, людьми. Середовище проживання може сприятливий чи несприятливий вплив на стан здоров'я, її самопочуття і працездатність. Параметри довкілля, у яких створюються найкращі для організму людини умови життєдіяльності, називаються комфортними. Основна мета безпеки життєдіяльності як науки- захист людини у техносфере від негативних впливів антропогенного й природничого походження і досягнення комфортних умов життєдіяльності.

Засобом досягнення цього є реалізація суспільством знань і умінь, вкладених у зменшення в техносфере фізичних, хімічних, біологічних та інших негативних впливів до допустимих значень. І це визначає сукупність знань, які входять у науку про безпеку життєдіяльності.

Вплив шкідливих чинників на людини супроводжується погіршенням здоров'я, виникненням професійних захворювань, котрий іноді скороченням життя. Вплив шкідливих чинників найчастіше пов'язані з професійною діяльністю людей, тому всі способи забезпечення комфортності і життєдіяльності людей (вентиляція, опалення, висвітлення та ін.) насамперед ставляться забезпечувати їх у робоче місце.

1. Защищенность і комфортність взаємодії з довкіллям.

Людина й довкілля взаємодіють і розвиваються умов, коли потоки енергії, речовини та інформації перебувають у межах, сприятливо які сприймаються людиною природною середовищем.

Взаємодія людину з середовищем проживання то, можливо позитивним чи негативним, характер взаємодії визначають потоки речовин, енергій і інформацій. Будь-яке перевищення звичних рівнів потоків супроводжується негативними впливами на людини чи довкілля.

У разі техносфери негативні впливу обумовлені елементами техносфери (машини, спорудження та т.д.) і реальними діями людини. Вимірюючи величину будь-якого потоку від мінімально значимої до максимально можливої, можна пройти ряд характерних станів взаємодії системі « людина- середовище проживання»:

- комфортне (оптимальне), коли потоки відповідають оптимальним умовам взаємодії: створюють оптимальні умови роботи і відпочинку; передумови для прояви найвищої працездатності як наслідок продуктивності діяльності; гарантують збереження здоров'я людини і цілісності компонент довкілля.

- дозволене, коли потоки, впливаючи на людину і довкілля проживання, не надають негативного впливу здоров'я, але призводять до дискомфорту, знижуючи ефективність діяльності. Дотримання умов припустимого взаємодії гарантує неможливість виникнення та розвитку необоротних процесів в людини й серед проживання.

- небезпечне, коли потоки перевищують допустимі рівні й негативно впливають для здоров'я людини, викликаючи якщо взаємодії захворювання, і/або призводять до деградації природного довкілля.

- дуже небезпечне, коли потоки високих рівнів у період часу можуть травмувати, привести людини до смерті, викликати порушення у природної середовищі.

З чотирьох характерних станів взаємодії людину з середовищем проживання лише перші двоє (комфортне і дозволене) відповідають позитивним умовам повсякденну діяльність, а через два інших (небезпечна і дуже небезпечне) – неприпустимі для процесів життєдіяльності людини, збереження і розвитку природного довкілля. Отже, підтримування комфортного і/або припустимого станів є засобом підвищення захищеності людини.

Комфортное стан життєвого простору за показниками мікроклімату й об'єктивності висвітлення досягається дотриманням нормативних вимог. Як критеріїв комфортності встановлюють значення температури повітря на приміщеннях, його вологості і рухливості, дотримання нормативних вимог до штучному висвітлення приміщень та територій.

2. Вплив мікроклімату.

Параметри – температура оточуючих предметів і інтенсивність фізичного нагрівання організму характеризують конкретну виробничу обстановку і вирізняються більшою розмаїтістю. Інші параметри – температура, швидкість, відносна вологість і атмосферне тиск навколишнього повітря – дістали назву параметрів мікроклімату.

Параметри мікроклімату повітряної середовища, які зумовлюють оптимальний обмін речовин, у організмі й у яких немає неприємних відчуттів і напруженості системи терморегуляції організму, називають комфортними чи оптимальними.

Умови, у яких нормальне теплове стан людини порушується, називаються дискомфортними. Методи зниження несприятливих у першу чергу виробничого мікроклімату здійснюються комплексом технологічних, санітарно-технічних, організаційних і медико-профілактичних заходів: вентиляція, теплоізоляцію поверхонь джерел теплового випромінювання (печей, трубопроводів із палкими газами і рідинами), заміна старого устаткування сучасніше, застосування колективних засобів захисту (екранування робочих місць або джерел, повітряні душирования тощо.) та інших.

Однією з необхідних умов нормальної життєдіяльності людини забезпечення нормальні умови помешкань, надають значний вплив на теплове самопочуття людини. Метеорологічні умови чи мікроклімат, залежить від теплофизических особливостей технологічного процесу, клімату, сезону року, умов опалення й вентиляції.

Життєдіяльність людини супроводжується безперервним виділенням теплоти в довкілля. Її кількість залежить від рівня фізичної напруги в певних кліматичні умови і як від 85 дж/с (може спокою) до 500 дж/с (при важкій роботі). Теплоотдача організму людини визначається температурою навколишнього повітря і предметів, швидкістю руху, і відносної вологістю повітря. А, щоб фізіологічні процеси в організмі протікали нормально, що виділятимуться організмом теплота має виплачуватися повністю виділяється в довкілля. Порушення теплового балансу можуть призвести до перегріву або до переохлаждению організму, що як наслідок до втрати працездатності, швидку стомлюваність, непритомностей й теплової смерті.

Однією з важливих показників теплового стану організму середня температура тіла (внутрішніх органів) порядку 36,5 град.С. Вона залежить від рівня порушення теплового балансу і за рівня энегрозатрат і під час фізичної роботи. За виконання роботи середньої важкості і важкій за високої температури повітря температура тіла може підвищуватися від кількох основних десятих градуси до 1…2 град.С. Найвища температура внутрішніх органів, яку витримує людина +45 град.С., мінімальна +25 град.С. Основну роль теплоотдаче грає температурного режиму шкіри. Її температура змінюється у досить значних межах повноважень і при нормальних умов середня температура шкіри під одягом становить 30…34 град.С. При несприятливих метеорологічних умовах на окремі ділянки тіла вони можуть знижуватися до 20 град.С., котрий іноді нижче.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3