Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аналіз собівартості продукції

Реферат: Аналіз собівартості продукції

Зміст

Запровадження

1.Себестоимость і аналіз собівартості продукції.

1.1. Поняття і сутність собівартості.

1.2. Аналіз собівартості продукції.

2.Аналіз собівартості продукції - розрахункова частина.

Укладання.

Література.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Важливу роль забезпеченні підвищення ефективності виробництва грає економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, є складовою економічних методів управління. Аналіз є базою планування, засобом оцінки якості планування і виконання плану.

Предметом економічного аналізу є виробничо-господарська діяльність підприємств.

До економічного аналізу є комплексне вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства з єдиною метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів і розробки заходів із подальшого підвищення ефективності господарювання.

Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства включає:

· аналіз обсягу, асортименту та її реалізації продукції;

· аналіз трудових показників;

· аналіз собівартості продукції;

· аналіз прибутку.

Основою розробки й реалізації управлінські рішення є відповідна інформацію про стан справ у тій чи іншій галузі діяльності організації у конкретний час. Так, дані обліку витрат виробництва (звернення) і калькулирования собівартості продукції (робіт, послуг) є важливим засобом виявлення виробничих резервів, постійного контролю над використанням матеріальних, трудових і з метою підвищення рентабельності виробництва. Це визначає, що земельна ділянка витрат виробництва (звернення) і калькулирования собівартості продукції (робіт, послуг) займає найважливішу місце у системі організації.

Побудова обліку виробничих витрат і вибір методів калькулирования собівартості продукції (робіт, послуг) значною мірою залежить від особливості галузі, типу, і виду виробництва, характеру, їх організації та технологічного процесу, розмаїття вироблюваної продукції, виконуваних робіт і надання послуг, масовості випуску, об'єктів калькулирования, структури організації та інших умов. Викладене визначає порядок документального оформлення витрат, угруповання і систематизації даних первинних документів, побудова аналітичного обліку, способи обчислення собівартості конкретних видів продукції (робіт, послуг).

Застосовуючи в практичної діяльності Положення про складі витрат слід суворо дотримуватися поведінки щодо дотримання принципів, і базових правил бухгалтерського обліку, що у Законі «Про бухгалтерський облік». Усі вироблені організацією витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом і які реалізацією продукції, зумовлені технологією та організацією виробництва, підлягають відображенню у бухобліку витрат за виробництво.

Відповідно до чинним податковим законодавством з оподаткування вироблені організацією витрати коригуються з урахуванням затверджених у порядку лімітів, і нормативів. Це означає, що у податкове законодавство передбачено режим обмеження окремих видів витрат і це обмеження реалізується у вигляді коригування врахованих на рахунках бухгалтерського обліку відповідних витрат при обчисленні оподатковуваного прибутку.

Недоліки підприємства складаються із усієї суми витрат підприємства виробництва продукції та її реалізацію. Ці витрати, виражені в грошової форми, називаються собівартістю і є частиною вартості продукту. У неї включають ціна на сировину, матеріалів, палива, електроенергії та інших предметів праці, амортизаційні відрахування, вести виробничого персоналові та інші грошові витрати.

Найбільша частка у витратах виробництва промислової продукції посідає сировину й основні матеріали, та був на зарплатню і амортизаційні відрахування. У легку промисловість частка сировини й основних матеріалів становить 86%, а заробітної плати з відрахуваннями на соціальне страхування - близько 9%.

Собівартість продукції перебуває у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона свідчить про велику частина вартості продукції і на залежить через зміну умов виробництва та реалізації продукції. Істотно впливають до рівня витрат надають техніко-економічні чинники виробництва. Це вплив проявляється у залежність від змін - у техніці, технології, організації виробництва, у структурі та якість продукції і на від величини витрат за його виробництво. Аналіз витрат, зазвичай, проводиться систематично протягом року у цілях виявлення внутрішньовиробничих резервів їх зниження.

Для аналізу рівня життя та динаміки зміни вартості продукції використовується ряд показників. До них належать: кошторис витрат за виробництво, собівартість товарної і реалізованої продукції, зниження яку можна товарної продукції і на видатки один карбованець товарної (реалізованої) продукції.

У собівартість товарної продукції включають усе витрати підприємства виробництво та збут товарної продукції розрізі калькуляционных статей витрат. Собівартість реалізованої продукції дорівнює собівартості товарної з відрахуванням підвищених витрат першого року виробництва нових виробів, возмещаемых з допомогою фонду освоєння нової техніки, плюс виробнича собівартість продукції, реалізованої із залишків минулого року її. Витрати, возмещаемые з допомогою фонду освоєння нової техніки, входять у собівартість товарної, але з входить у собівартість реалізованої продукції. Вони визначаються як відмінність між планової собівартістю першого року виробництва виробів і собівартістю, прийнятої під час затвердження цін:

СВ = СП - ДТ + (СП2 - СП1),

де СВ - собівартість реалізованої продукції

СП - собівартість товарної продукції

ДТ - підвищені витрати першого року виробництва нових виробів, возмещаемые з допомогою фонду освоєння нової техніки

СП1, СП2 - виробнича собівартість залишків нереалізованої (на яких складах і відвантаженої) продукції відповідно початку і поклала край року.

Для аналізу рівня собівартості в різних підприємствах чи його динаміки за різні періоди часу видатки виробництво повинні наводитися одного обсягу. Собівартість одиниці виробленої продукції (калькуляція) показує витрати підприємства виробництво та реалізацію конкретної продукції розрахунку одну натуральну одиницю. Калькуляція собівартості широко використовують у ціноутворенні, господарському розрахунку, плануванні і порівняльного аналізу.

Показник собівартості яку можна товарної продукції застосовується для аналізу зміни собівартості у часі при порівнянному обсязі, і структурі товарної своєї продукції підприємствах, які мають стійкий за часом асортимент виробів. Під яку можна розуміють таку продукцію, яка здійснювалася серійно чи масово в попередньому році. До неї і частково модернізована продукція, ці зміни не сприяли запровадження нових моделей, стандартів, і технічних умов.

Витрати однією карбованець товарної (реалізованої) продукції - найвідоміший практично узагальнюючий показник, який відбиває собівартість одиниці виробленої продукції в вартісному вираженні обезличенно, без розмежування її за конкретних видів. Він широко використовується під час аналізу зниження собівартості і дозволяє, зокрема, характеризувати рівень кваліфікації і динаміку витрат за виробництво продукції цілому в промисловості.

Інші які практично показники собівартості можна підрозділити за такими ознаками:

- за складом врахованих витрат - цехова, виробнича, повна собівартість;

- за тривалістю розрахункового періоду - місячна, квартальна, річна, за кілька років;

- характером даних, що відбивають розрахунковий період, фактична (звітна), планова, нормативна, проектна (кошторисна), прогнозована;


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10