Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аналіз кон'юнктури ринку індустрії гостинності і його її подальшого розвитку

Реферат: Аналіз кон'юнктури ринку індустрії гостинності і його її подальшого розвитку

Зміст:

1. Запровадження 3

2. Визначення туризму. Побудительные мотиви до

туризму. Цілі туризму, взаємозумовленість

цілей і мінеральних ресурсів. 5

3. Ознаки рекреационности. Особливості і

недоліки кон'юнктури ринку туристських

послуг і постачальники послуг готелів і ресторанів з прикладу

Москви. 7

4. Коротка характеристика деяких готелів Москви. 10

5. Особливості Російського ринку.

Перспективи розвитку. 16

6. Укладання. 19

7. Список використаної літератури та ресурсів. 20

Запровадження:

Останніми роками Україна намагається перевести економіку на ринкові принципи розвитку та господарювання. У ринковій економіці величезна роль належить індустрії туризму й гостинності. Ця галузь народного господарства покликана бути, хіба що, візиткою країни. Крім іншого ця галузь приносить значні прибутки і вносить значний внесок у розвиток національної економіки. Розвиток галузі туризму й гостинності приведе зрештою до того що, що їх туристи з усіх країн світу, відвідуючи Росію, дадуть поштовх до розвитку та інших галузей народного господарства нашої країни. Нині проявляється інтерес і до туризму у Росії, країні, яка має великим туристським потенціалом, але займаної незначну частку у світовому туристському потоці (1,5%). Стрімкі темпи розвитку світового туризму останніми десятьма роками викликають протягом кожних п'яти до підвищення приблизно двічі кількості персоналу зайнятого у сфері світового туризму, й у півтора разу було – витрат населення в туристські поїздки до світі. Так паралельно з туристичним бізнесом розвивається бізнес готельних послуг. Ця галузь тісно пов'язана з туризмом і підприємництвом. Індустрія гостинності також включає у себе та послуги підприємств громадського та послуги ігрових комплексів. Всі ці галузі народного господарства кожної країни дають дуже багато робочих місць. Приносять дуже пристойну прибуток. У нашій країні до останніх днів індустрії гостинності приділялося не найпильнішу увагу власті. Можна сміливо сказати, що ця галузь була розвинена недостатньо. Проте якщо з переходом країни на рейки ринкової економіки що ця галузь початку бурхливе й навіть стрімкий розвиток. У дивовижній країні з'явилася величезна число туристичних агентств, бюро та акцій компаній. Також з'явилася велика число побудованих і відреставрованих готелів і мотелів. З'явилося просто величезну кількість ресторанів і ігрових комплексів, казино. Туризм став приносити великі гроші й до бюджету країни й кишені власників готелів і ресторанів. Проте смію твердити, що досі пір нашій країні індустрія гостинності розвинена недостатньо. За нинішньої ситуації йдеться про недостатню розвиненість мережі готелів чи туристських комплексів проживання туристів чи відпочиваючих. Недостатньо розвинена мережа готелів середнього класу звёздности. У роботі я спробую відбити нинішні проблеми галузі й спробую вказати перспективи розвитку індустрії гостинності нашій країні, попри нестачу матеріалу, і наукових узагальнень, і навіть систематизованих підручників із питанням інфраструктури туризму, організації туристської діяльності, її економічних аспектів.

Визначення туризму, спонукальні мотиви до здійснення туристичних поїздок і подорожей. Цілі туризму, взаємозумовленість цілей і інтелектуальних ресурсів.

У літературі, присвяченого питанням організації туризму, важко знайти чітке визначення поняття «туристський ресурс». У цьому випадковості.

У англомовної літературі широко і найчастіше використовується термін «tourist destinations» – «туристичні місця призначення», ті місця, куди прагнуть туристи. Ними можуть бути несподівані об'єкти чи явища, навіть театри військових дій і території, жертви різного виду катастроф.

Теоретично будь-який об'єкт може бути цікавою тим чи іншим туристам, можна використовувати у задоволенні їхньої різноманітних цілей і тому розглядатися як туристського ресурсу.

Більшість дослідників туризму дійшли висновку, що яка веде до туризмі є пізнавальна мета. На реалізацію мети робив ставку Томас Кук, відправляючи перших «організованих туристів». Наші сучасники підтверджують вірність цього в результатах соціологічних опитувань. Наступна за значимістю мета – оздоровча. Значним питому вагу відрізняються також:

· Спортивні;

· Лікувальні;

· Релігійні;

· Ділові мети перетвориться на їх варіантах (навчальні, наукові, бізнес, купівлі).

Зазвичай, мети туристських поїздок переплітаються. Вирушаючи в подорож, туристи хочуть, і розважитися, побачити щось нове, і метою відпочити, і реалізувати ділові ідеї. Тобто справі практично будь-яка поїздка має комплексну мета, що об'єднує у собі кілька одиночних.

Підхід до туризму як до підприємницької діяльності змушує приділяти найпильнішу увагу аналізу цілей:

· Туристів, предъявляющих попит на продукт (чи результат праці працівників) цій галузі;

· Туризма, як специфічної галузі громадського господарства, розвиток виробництва і добробут якої прямо залежить від її ресурсної бази.

Тоді ж усе ж люди вирушають на подорожі? Що спонукальним мотивом ухвалення рішення вирушити у подорож? Чому люди подорожують, попри пов'язані з подорожжю стреси, витрати грошей немає та енергії? Вибір місць, куди можна поїхати, дуже високий, і творча людина, може вибрати місце поїздки з понад кількох тисяч назв. Місце поїздки вибирається з урахуванням трьох чинників, як фінанси, сенс поїздки або його недолік, - усе це змушує людини вирішити, де йому провести відпустку – серед стосів, узбережжя чи містом. Мандрівники зі стажем розширюють карту своїх подорожей. Деякі мандрівники є прибічниками найдорожчих і престижних небезпечних подорожей і знову відвідують Рим, Відень, Лондон та інші знамениті міста Європи.

Ознаки рекреационности районів.

Особливості й недоліки кон'юнктури ринку туристських послуг та надання послуг готелів і ресторанів з прикладу Москви.

Значний внесок у вивчення її і розвитку і раціонального господарського використання рекреаційних ресурсів, які мають різні райони країни, внесли вітчизняні вчені экономисты-географы, архітектори. Основою прийняття рішень щодо розвитку сфери відпочинку і внутрішнього туризму служить рекреаційне районування. У межах країни слід вирізнити, локалізувати такі території, чий потенціал найбільше відповідає завданням рекреації. Це і основне завдання рекреаційного районування.

Рекреационное районування грунтується на комплексному вивченні й оцінки природно-географических умов і мінеральних ресурсів території, її господарських та інших особливостей. Розвиток індустрії відпочинку пов'язані з великими капітальними витратами. Не всяка місцевість зручна розміщувати рекреаційних установ, не скрізь можна прокласти цікаві маршрути для іншомовних слів й вітчизняних туристів.

Тому розвиток індустрії курортів, туризму й відпочинку вимагає старанно обгрунтованою оцінки придатності обраної території цих цілей.

Слід звернути увагу до специфіку туристського районування з метою внутрішнього й міжнародного туризму. Ця специфіка дуже докладно розглядалася у роботі П.Н. Зачиняева і М.С. Фальковича.

Проте дослідники досить одностайні у думках у тому, які ознаки рекреаційного районування можна вважати головними під час виборів.

Отже, територія належить до рекреаційної, для неї характерні:

· Виражена оздоровительно-курортная спеціалізація (тобто у районі немає екологічно шкідливих виробництв, сприятливі природно-кліматичні умови);

· Яскраво виражена орієнтація галузей матеріального виробництва забезпечення потреб оздоровчих закладів і які прибувають сюди відпочивати людей (наявні підприємства виробляють продукції, необхідну споживання всередині району: меблі для готелів і харчування, сувеніри, товари для відпочиваючих, продукти харчування іншу продукцію, що йде здебільшого забезпечення потреб району);


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4