Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Зовнішня торгівля Росії: час змін

Реферат: Зовнішня торгівля Росії: час змін

Перші результати реформи ВЕС.

Тривалий відрив економіки колишнього СРСР не від системи ринкових відносин, у межах якої лише зовнішньоекономічні зв'язку безпосередньо стикалися з ринком, значною мірою визначив спочатку випереджаюче характер перетворень в зовнішньої сфері. Реформа почалася саме з «відкривання» економіки, а чи не з дійсного руху до ринків. Реальні економічних відносин стали складатися в підприємств не між собою, і з зарубіжними партнерами. Світовий ринок заповнював відсутність національного. Тим самим було позначили курс й не так на інтегрування до світової економіки, скільки на «розчинення» у ній.

Наголос створення відкритої економіки поєднані із використанням системи макроекономічного регулювання багато в чому визначив досить тривалий і болісний характер подолання Росією етапу кризового розвитку та створення умов стабілізації.

Зовнішня торгівля зіграла у цьому дуже суперечливому етапі реформ досить неоднозначну роль. З одного боку, вона почала інструментом реалізації не найоптимальнішою моделі переходу Росії до ринкової економіки, однією з каналів «втечі» вітчизняних капіталів до інших держав. З іншого боку, у межах реально обраного курсу вона об'єктивно стала однією з основні джерела ресурсів підтримки економіки нашої країни «на плаву» та, крім того, найважливішим інструментом початку інтеграції (нехай недосконалої) більшості її сегментів до системи ринкових зв'язків. Багато в чому з допомогою імпорту було забезпечено вирішення однієї із завдань початкового періоду реформ – насичення споживчого ринку країни.

У масштабах всього народного господарства зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) виступає важливий чинник фінансову стабілізацію країни. Надходження від ЗЕД (митні збори, ПДВ, акцизи, неподаткові надходження) формують значну частину бюджету.

Отож цілком логічно, що наприкінці першим етапом реформ проти їх початковим періодом в 1992 р. роль зовнішньої торгівлі економіки Росії у кількісному вираженні помітно підвищилася. Про це передусім свідчить порівняння динаміки ВВП з динамікою зовнішньоторговельного обороту (з далеким зарубіжжям) в 1992-1997 рр. З огляду на стійкого падіння ВВП протягом період зовнішньоторговельний оборот Росії у 1992-1993гг. знижувався більш низькими темпами. У 1993 р. вже відзначений приріст експорту, і з 1994 р. відбувається підвищення і зовнішньоторговельного обороту, й експорту, й імпорту.

Важливим результатом у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків країни стало також стійке позитивне сальдо торгового балансу, досягнуте переважно з допомогою різкого зниження з так званого централізованого імпорту і збільшення експорту до основному сировинних товарів. Це дозволило б значно послабити навантаження на видаткову частину федерального бюджету. Тим самим було вдалося передумови для виходу в у середньостроковому періоді з найтяжчого валютно-фінансової кризи.

Разом про те і натомість позитивних тенденцій у розвитку зовнішньої торгівлі з всієї очевидністю знайшли вияв і негативні сторони:

– експорт Росії продовжує носити яскраво виражений сировинної характер. Перед п'яти товарних груп припадає близько 80% експорту (мінеральну сировину й паливо – 45%, метали – 17, хімічні товари – 8, лісоматеріали – майже п'ять, сільськогосподарську сировину – 3%). Сталося активне «вимивання» зі структури експорту продукції машинобудування – нині їхня частка впала менш як до 5%, скоротившись проти 1991 р. більш ніж 2 разу;

– стабілізація і зростання експорту відбувалися передусім з допомогою зростання його фізичного обсягу при занижених (відносно світових цін) середніх контрактних цін. За період 1991-1997гг. середньорічні темпи приросту фізичного обсягу експорту склали 7,4%, середні контрактні ціни знижувалися щороку 8,5%. Лише 1997 р. зростання середніх експортних цін вищим збільшення обсягів вивезення фізичному вираженні на 6,4%;

– збільшення строимостных показників експорту не супроводжувалося адекватним збільшенням валютних надходжень у дохід держави, необхідні відновлення експортного потенціалу як галузей обробній промисловості, і самої паливно-сировинного комплексу, яке постачає експорту основного обсягу валютоемких товарів;

– у структурі імпорту продовжує зростати частка сільськогосподарської сировини й продовольства, увеличившаяся з 1991 р. на третина школярів й превысившая 36%. Питома вага продовольства на внутрішньому споживчому ринку досяг критичного для Росії рівня – 40%;

– виявилася незахищеність вітчизняних виробників від конкуруючої імпортної продукції з широкого кола товарів споживчого й виробничого призначення, тоді як помітно зріс рівень дискримінації з боку іноземних держав стосовно техніки досить широкого переліку експортованої із Росії промислової продукції, у результаті Україна лише обмежена у реальних можливостях поставок своїх цілком конкурентоспроможних нових товарів на західні ринки, а й втратила колишні;

– в «благополучному» стані зовнішньої торгівлі вже у 1995 р. вперше намітилися насторожуючі тенденції, що в снижающихся обсягах його зростання, передусім експорту. Спричинено це різноманітні, проте головним чинником, дія якої набуває довгостроковому характері, є вичерпання у Росії екстенсивних чинників зростання експорту основних сировинних товарів, підтримує стабільність розвитку багатьох галузей промисловості.

Можливості її подальшого розвитку країни.

На старті радикальних економічних реформ Росія, як й держави СНД, опинилася у геоекономічному вакуумі, що спричинило у себе різке скорочення проти початком 90-х обсягів зовнішньої торгівлі, й визначив загалом вкрай низьку ступінь інтеграції країни у світового господарства.

Питома вага Росії у міжнародну торгівлю скоротився з 2,5% (не враховуючи товарообміну з республіками колишнього СРСР) на початку 1990-х років приблизно до 1% нині.

Орієнтація за умов низького платоспроможного попиту у країні багатьох вітчизняних галузей на переважне розвиток господарських зв'язку з промислово розвинені країни сприяла, ще, обваженню структури сировинної спрямованості вітчизняного експорту. Це зрозуміло, оскільки у зовнішньому ринку змогли закріпитися чи відновити колишні позиції лише представляють видобувну галузь.

Ступінь прив'язки економіки нашої країни до світової господарству визначає дві крайні моделі стратегію розвитку : зовні- і внутреннеориентированные. Внешнеориентированная модель, яку ще називають асоціативної, тобто спрямованої приєднатися до світового співтовариства, полягає в використанні таких позитивних ефектів, як розширення можливостей для комбінування ресурсів, підвищення і диверсифікації продукції, рівня підготовки й кваліфікації трудових ресурсів, використання зовнішньої сфери пом'якшення труднощів й у прямування за лідером, використання зовнішнього попиту умовах обмеженого внутрішнього попиту вітчизняну продукцію.

Необхідно, проте, пам'ятати, що передвиборне збільшення експорту - зможе стимулювати економічного зростання лише за умов, що зароблені кошти інвестуватися у розвиток виробництва. Інакше розширення експорту означає лише відтік ресурсів, що й у Росії.

Важлива також спеціалізація країни, обрала експортну орієнтацію. Адже форсований вивезення сировини наводить як до зниження ціни світові ринки, до несприятливої структурну перебудову у країні: ресурси переливаються з обробних галузей у видобувні. І це означає закріплення сировинної спеціалізації і деградацію промисловості, функції якої перейдуть до імпорту. Саме через такі перспективи відкриває собою свобода торгівлі Росії.

Вибір Кучми на користь швидкого й повномасштабного включення Росії у світового господарства посилює прагнення скоротити терміни технологічного переозброєння, негайно підключитися до світових фінансових ресурсів, використовуючи такі переваги, як потужна сировинна база, щодо дешева і кваліфікована робоча сила, передовий рівень окремих галузей і деяких видів продукції, і навіть досягнення у сфері фундаментальних наукових досліджень про.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5