Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Зовнішньоекономічні зв'язку Російської Федерації з прикладу Північно-Західного і Далекосхідного регіонів

Сторінка 3

Нині основним зовнішньоекономічним партне ром Далекому Сході є Япо ния. З цього країною було підписано ряд довгострокових угод компенсаційного плану з освоєння у цьому регіоні лісових ре сурсов, розвитку лісопереробних виробництв, производ ству целюлози й паперу, розвитку вугільної промисловості, транспортному будівництва, розширенню портового господарства.

Завдяки цим та іншим угодам прискорився залучення до господарського обороту всіх таких природних ресурсів, удалося зі здать нові експортні бази на цьому такого далекого від основних раз кручених районів і торговельних центрів регіоні, посилити його транспортну осна щенность. З допомогою японських кредитів, наприклад, освоєно вугільні родовища Південної Якутії (Нерюнгри), побудована залізниця БАМ — Тында — Беркакит, в порту Ваніно соору дружини спеціальні причали по перевантаження вугілля, лісу, контейне рів. У погашення наданих кредитів Японія отримує ліс, технологічну тріски, якутські вугілля. Розглядаються питання розробки шельфових покладів нафти і є Сахаліну з участю іноземних фірм. Один із таких японських фірм "Содэко" в соот ветствии до угоди з колишнім Минвнешторгом СРСР вже з 1975 р. веде геолого-поисковые роботи з нафта і природний газ на шельфі Сахаліну. Техніко-економічне обгрунтування розробки недо торых розвіданих родовищ цієї фірмою на цей вре мя проробляється з урахуванням екологічних проблем, інтересів жителів острови Фіджі і всій Росії. Є проекти освоєння такий самий основі інших ресурсів регіону. Приміром, і розробити комплексного рудного родовища Хаканджа (біля Охотска) в Хабаровському краї, що містить золото, срібло, марганець, має бути створено спільне підприємство з рівними російськими, і іноземними частками в статутний капітал. У тендері на право освоєння Хаканджинского золоторудного родовища, несом ненно, візьмуть участь японські фірми.

У багатьох напрямах ширяться зовнішньоекономічні свя зи Далекого Сходу із Китаєм. Інтенсивно зростає пригранич ная торгівля, відбуваються угоди та угоди з китайські фірми з освоєння природних ресурсів регіону. Так, на приклад, в товарообігу Приморського краю частка КНР склад ляет майже 60 %. У 1992 р. експорт Примор'я до Китаю становив 100 млн. дол., імпорт — більш 300 млн. Примор'я вивозить до Китаю мінеральних добрив, рибопродукти, лісоматеріали тощо., натомість отримує товари народного споживання і продовольство. Достигнуто угоду між владою китайської провінції Хэйлунцзян і Хабаровського краю про охорону і відтворенні риб ных запасів прикордонних рік Уссури і Амура. Нині у Китаї проявляється відомий інтерес до російських месторожде ниям залізної руди. Це як тим, що росій ская руда за якістю удвічі перевищує китайську, а й тим, що у найближчій перспективі потреби чорної металургії не мо гут бути задоволені внаслідок власного видобутку. Поэто му цілком можливо участь китайського капіталу розробці міс торождений залізної руди Південної Якутії, Хабаровського краю і Примор'я, що є до китайським центрам виробництва чугу на і вони ближче, ніж родовища сировини у Бразилії і навіть у Індії.

Зараз зовнішньоекономічна діяльність далекосхідних регіонів Росії не лише джерелом поповнення фінансових ресурсів, а й важ нейшим чинником, впливає на соціально-економічну сі туацию регіону на цілому. за рахунок зовнішньоекономічної діяч ности вдається значною мірою компенсувати отрица тільні наслідки віддаленість від основних промислових центрів країни, створювати додаткові робочі місця, рас ширяти ринки збуту, забезпечувати насичення ринку товарами і безперебійно постачати населення продуктами пита ния.

Перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин

ПРИ РОЗРОБКИ зовнішньоекономічної політики Росії на найближчу перспективу важливе увагу слід приділяти раз витию торгово-економічних зв'язків із країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР). Росія, більшість террито вдз якої адресована Азії, з великою зацікавленістю зазначає, оскільки напередодні ХХІ сторіччя Азіатсько-Тихоокеанський регіон ' стає однією з важливих світових центрів зростання, междуна рідним торговим і нашим фінансовим центром.

ЗНАЧИМОСТЬ для Росії країн цього регіону визначається ря будинок чинників:

1. Становлення АТР у найбільш динамічно разви вающегося центру зростання світової економіки зумовлює необ ходимость розширення російської військової присутності у цьому регіоні.

2. Сформована історично орієнтація російської эконо мики в західний бік, з якою пов'язують можливості отримання кредитів, досвіду управління, нових технологій і устаткування, і навіть збуту енергоносіїв є й сировини, зовсім на виключає можливостей економічної активізації Росії на східному напрямі.

У АТР ми маємо справу з початковій фазою інтеграційних процесів держав, що є різними етапах экономиче ского розвитку, що створює у сенсі більш благопри ятные умови на інтеграцію Росії у економіку регіону. До того ж продумана стратегія зовнішньоекономічної діяч ности сході міг би дозволити Росії отримати опреде ленні переваги у відносинах Заходом.

3. Розширення взаємовигідного економічного сотрудни чества із країнами АТР міг би сприяти вирівнюванню рівнів соціально-економічного розвитку регіонів Росії, і навіть ослаблення відцентрових тенденцій у Сибіру і Даль ньому Сході. У цьому плані зважені загальнодержавні орієнтири покликана намітити розроблювана на цей вре мя Федеральна програма довготермінового розвитку Далекого Сходу з огляду на необхідність закріплення населення, струк турной перебудови економіки та залучення регіону на світового господарства, зокрема через розширення співробітництва з стра нами АТР.

4. Економічне співробітництво з країнами АТР відкриває змогу облагородження структури російського екс порту. Структурна перебудова промисловості більшості країн регіону, модернізація сільського господарства, розширення й вдосконалення систем зв'язку й транспорту, здійснення великих інвестиційних програм визначають збільшення попиту машини, устаткування й технології, причому як ультрасучасні. Поліпшення економічної ситуації біль шинстве країн АТР викликало зростання внутрішнього споживання, отже, розширення потенційних ринків для росій ских товарів.

5. Наблюдающиеся у регіоні останніми роками процеси чи берализации торгівлі, а про реалізацію прийнятих декларацій і угод, створюють сприятливіші умови для російських експортерів машинотехнической продукції, прокату, хімічних товарів, нафтопродуктів. Дедалі більше інтерес країнами регіону виявляється до закупівель російської військово-технічній продукції.

6. Розширення участі в перспективних многосторон них економічних проектах у регіоні можуть дозволити успішніше розв'язувати проблему і проблеми національної економіки.

7. Прямі торгово-економічні зв'язки із країнами АТР дозволить у значною мірою збільшити ефективність росій ского імпорту. Якість азіатських товарів цілком відповідає світових стандартів при часто більш низьких проти Західної Європою цінах. Важливо те, що чимало азіат ские країни мають власними чи адаптованими за падными технологіями, відповідними світових стандартів. Такі технології можуть бути успішно використані Росії.

НАИБОЛЕЕ перспективним російським регіоном у справі разви тия співробітництва з країнами АТР є величезний по пло щади, багатий ресурсами Далекий Схід, що є гео графічним продовженням з розвитком "тихо океанського кільця", природним виходом Росії у АТР.[6]

Подальший розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Росії із АТР має сприятиме створенню духовних ефективної, высокотех нологичной і мобільного економіки, насамперед на росій ском Далекому Сході, з допомогою переваг террито риального та світового поділу праці. Нині у російському експорті найбільша питома вага (до 80 відсотків) мають паливно-енергетичні і сировинні товари, тоді як у експорт машин і обладнання останні роки прихо дилось менш 10 відсотків. Така сама тенденція у розвитку і ис користуванні експортного потенціалу властива і регіонам Даль нього Сходу.


Схожі реферати

Статистика

1 2 [3] 4