Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Зовнішньоторговельна політика Російської Федерації

Реферат: Зовнішньоторговельна політика Російської Федерації

ПЛАН:

Запровадження.

1. Зовнішньоторговельна діяльність.

2. Етапи реформування державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Укладання.

Список використаної літератури.

Запровадження

Зовнішньоторговельна політика Російської Федерації перебуває на стадії формування, поступово оформляється відповідна їй нормативна база. Формування ввозяться складних умовах ринкового реформи початку відкритої економіці, економічної кризи і розпаду сформованих економічних зв'язків.

Як відомо, багато десятиріч у нашій країні панувала монополія зовнішньоекономічної діяльності, тобто прерогатива держави щодо здійснення усіх видів зовнішньоекономічних зв'язків. Держава здійснювало свою монополію через спеціально створені органи. Зовнішня торгівля проводилася через Міністерство зовнішньої торгівлі (пізніше – Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків) та її галузеві експортно-імпортні об'єднання; міжнародні розрахунки – через Зовнішекономбанк СРСР.

Поступове реформування зовнішньоекономічної діяльності починається з 1986 р. Були розширено права державних зовнішньоторговельних організацій, водночас зовнішній ринок допустили галузеві, республіканські і регіональні організації. З кінця 80-х почали отримувати від право безпосереднього виходу зовнішній ринок виробники експортної продукції.

Рішучий перелом регулювання зовнішньоекономічної діяльності пов'язані з Указом президента Росії від 15 листопада 1991 р. “Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності біля РРФСР”. Відповідно до цим декларація про здійснення зовнішньоекономічної діяльності одержали всі суб'єкти господарської діяльності, незалежно від форм власності, без спеціальної реєстрації.

Отже, регулювання зовнішньої торгівлі, і зовнішньоекономічної діяльність у цілому залишається дуже багато невирішених проблем.

1. Зовнішньоторговельна діяльність.

Роль зовнішньоекономічного комплексу у економіці країни у 1993-1997гг. посилювалась.

Зростання обсягів зовнішньої торгівлі, і експорту, з'явився однією з найважливіших чинників уповільнення падіння ВВП.

Зовнішньоторговельний оборот Росії (не враховуючи неорганізованою торгівлі) зросла з 95,2 млрд. доларів на 1993 р. до 126,6 млрд. доларів на 1997 р., чи 33%, зокрема оборот із країнами долішнього зарубіжжя зріс цей період на 39% – до 98,8 млрд. доларів, із країнами близького зарубіжжя (СНД) – на 15% і становить 27,8 млрд. доларів.

Позитивне сальдо торгового балансу проти 1993 р. зросла більш ніж 43% й сягнуло свого 33,2 млрд. доларів, причому практично повністю з допомогою країн далекого зарубіжжя.

У зовнішньоторговельному обороті Росії у 1997 р. на країни далекого зарубіжжя доводилося 75%, 1997 р. – 78%, на країн СНД – 25% і 22% відповідно.

Серед країн далекого зарубіжжя найбільшими торговими партнерами Росії у 1997 р. були:

– Німеччина (12,6 млрд. доларів)

– США (7,2 млрд. доларів)

– Італія (5,2 млрд. доларів)

– Нідерланди (4,8 млрд. доларів)

– Фінляндія (4,4 млрд. доларів)

– Японія (4,4 млрд. доларів)

– Китай (4,3 млрд. доларів)

– Великобританія (4,2 млрд. доларів)

З країн СНД:

– Україна (13,6 млрд. доларів)

– Казахстан (5,1 млрд. доларів)

– Білорусь (5,0 млрд. долларов).1

Експорт Росії цей період із 59,2 млрд. доларів до 79,9 млрд. доларів, чи 35%, причому у далекому зарубіжжі відбувалося зростання із 44,3 млрд. доларів до 65,7 млрд. доларів (+48,2%), у близьке – скоротився з 14,9 млрд. доларів до 14,2 млрд. доларів (-4,3%). Внаслідок цього частка країн далекого зарубіжжя загальному обсязі експорту Росії зросла з 74,9% в 1993 р. до 82,2% 1997 р., а країн СНД – скоротилася з 25,1% до 17,8%.

Аналіз географії експортних поставок свідчить орієнтацію російських учасників ЗЕД здебільшого промислово розвинених країн. У перебігу останніх суттєвих змін у географічному розподілі експорту у регіонах далекого зарубіжжя немає. Товарна структура експорту продовжувала носити сировинну спрямованість з величезним переважанням у ній енергоносіїв. Разом про те частка необроблених сировинних матеріалів цей період дещо знизилася з допомогою випереджаючого зростання експорту металопродукції, добрив, нафтопродуктів, продукції органічної і неорганічної хімії, папери тощо. Частка експорту енергоносіїв у країни далекого зарубіжжя скоротилася цей період із 46 до 41%.

Зростання експорту до країн далекого зарубіжжя пов'язана з як збільшення його фізичного обсягу, а й у значною мірою підвищенням світових ціни паливно-сировинні товари. Унаслідок цих двох чинників експорт нафти збільшився на 24%, аміаку – в 1,7 разу, мінеральних добрив – в 2,2 разу, каучуку – в 2,6 разу, целюлози й паперу – в 4,3% разу, алюмінію і феросплавів – в 1,8-3,0 разу.

Експорт продукції російського машинобудування 1997 р. перевищувало рівень 1993 р. на 12,7% і становить 8,1 млрд. доларів. Проте, попри зростання вартісного обсягу, його частка у загальному експорті Росії скоротилася з 12,1% в 1993 р. до 10,2% 1997 р. Триває спад обсягу експорту машин устаткування громадянського призначення до країни далекого зарубіжжя за одночасного його зростанні ВДВ у країн СНД, де з їхніми частка становила 1997 р. близько 20%.

Обсяг російського імпорту 1997 р. зріс проти 1993 р. з 36,61 млрд. доларів до 46,7 млрд. доларів (+29,5%), зокрема із далекого зарубіжжя – з 26,8 млрд. доларів (+23,7%), із близького – з 9,2 млрд. доларів до 33,2 млрд. доларів (+46,2%).1

У 1993-1997гг. відзначалися певні зміни щодо в географії російського імпорту. Частка країн далекого зарубіжжя знизилася – з 73,3 до 71% зі збільшенням частки країн СНД із 25,7% до 29%. Сталося також перерозподіл обсягів імпорту між державами далекого зарубіжжя.

На структуру імпорту справило величезний вплив подальше зниження виробництва у країні. Зокрема, цим чинником обумовлений значний обсяг імпорту продовольства (близько тридцяти%). Зростанню ефективності імпортних операцій та зростання їх обсягів сприяла стабілізація курсу рубля стосовно долара.

У 1993-1997гг. у кілька разів збільшилися закупівлі основних продуктів – м'яса, птахи, тварини олії, фруктів, чаю, кави. Тривала збільшення імпорту алкогольних і безалкогольних напоїв, яке сягнуло 1997 р. майже 2млрд. доларів, що становить понад 4% загального російського імпорту. Одночасно проти 1993 р. різко скоротився імпорт зерна, особливо із багатьох країн далекого зарубіжжя (увосьмеро), і навіть одягу та взуття (в 3 разу).

Імпорт машин і устаткування із багатьох країн далекого зарубіжжя зріс цей період 1,7 разу попри деякий його зниженні державами СНД. Частка машин і обладнання імпорті Росії у 1997 р. становила 34%. Збільшення імпорту машин і устаткування проти 1996 р. на 31,4% – до 17,9 млрд. доларів підтверджує зміни структурі імпорту: після спаду імпорту машинно-технической продукції 1993 р. її закупівлі починаючи з 1994 р. стали збільшуватися, що з необхідністю забезпечення сучасним технологічним устаткуванням життєво важливих галузей національної економіки, завершення входження у експлуатацію низки об'єктів сільського господарства, споруджуваних з урахуванням імпортного устаткування та технологій, реалізація прийнятих програм технічного переоснащення різних галузей.

2. Етапи реформування державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Однією з пріоритетних завдань економічних змін у Росії стала лібералізація зовнішньої торгівлі, покликаної сприяти рівноправної інтеграції російської економіки світового господарства. Це припускало своєю чергою формування що базується на ринкових засадах механізму державного регулювання зовнішньоторговельних потоків, зняття невиправданих обмежень у цій сфері.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3