Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Болгарія в зовнішній політиці Росії

Реферат: Болгарія в зовнішній політиці Росії

ПЛАН

1.

Хронологія затяжного перехідного періоду

3

2.

Генезис сучасних российско-болгарских відносин

5

3.

Болгарія, як “буфер” між Росією і НАТО

6

4.

Болгарія світлі економічних інтересів Росії

7

5.

“Нафтогазовий” аспект взаємовідносин

8

6.

Формула необхідного балансу

10

7.

Бібліографія

12

Хронологія затяжного перехідного періоду

Країна пізніше від інших учасниць РЕВ стартувала по дорозі демократичного перетворення нашого суспільства та лібералізації планової экономики[1]. Їй нема вдалося уникнути настільки добре всім відомої “полювання на відьом”, у якої жертвами виявилися багато членів Болгарської Комуністичної партії, незалежно від особистих якостей і вкладу, привнесённого для країни. У цей процес відбувся за всіма правилами кревного помсти, сформульованому у квітні 1991 року у іншій країні колишнього соцтабору, на засіданні Всепольської громадянського комітету: “немає жодних моральних перепон у боротьби з комуністами - потрібно поводитися із нею боротьбу повсюди і щокроку, переслідувати і карати”. Позаяк комунізм у власних очах болгарського обивателя асоціювався насамперед із СРСР (згодом - Росією), то частину цієї ненависті і сліпий некерованої люті вилилася і двосторонніх відносинах недавніх “братніх народів”.

Вже 1990 року мало хто має викликали здивування й нерозуміння варварськи облиті червоною фарбою пам'ятники радянським солдатам-освободителям, антиросійські гасла у засобах масової інформації, дедалі частіші демонстрації біля будинків російських зарубіжних представництв тощо. Часом не тільки болгарська зовнішня політика, а й економіка зробила, наскільки це можливо, різкий крен в орієнтації. Але, декларовані новими лідерами наміри про якнайшвидшому “повернення Європу”, до системи “рівних стартових можливостей”, прилученні до “цінностям західної цивілізації” наштовхнулися до цілого ряду “підводних каменів”.

Головною несподіванкою для Болгарії було те, що сладчайшие прелюдії “нових партнерів” із Заходу насправді виявилися більш, що чого не зобов'язуючим політичним фліртом, не подкреплённым нічим, крім порожніх слів. У у відповідь свої щирі запевнення у відданості демократичним ідеалам і "вічної дружбі Болгарія почула тишу. Дружески поплескавши під силу і побажавши країні подальших успіхів по дорозі демократизації суспільства Захід відвернувся і продовжив займатися своїми більш насущними справами. Про це свідчать хоча б її, що з перші п'ять років економічних реформ прямих іноземних інвестицій було зареєстровані всього у сумі менш 350 млн., тоді як аналогічні показники у Польщі, Чехії, Угорщини обчислювалися мільярдами. Відчайдушні заклики нового ліберального керівництва на чолі з Філіпом Димитровым, що змінив у 1991 р. минулий у відставку соціалістичний уряд Андрія Луканова, до розвинених країн знаходили лише “дружнє підбадьорення” у цілому виявилися марними.

З іншого боку, ні країн ЄС, ні США зовсім не збиралися ширше відкривати національні ринки свого нового “демократизирующемуся” партнеру. Понад те, ввезення ЄС текстилю і металів, тобто близько 20% всього болгарського експорту став піддаватися ще більше жёсткому контролю за цілою низкою критеріїв. Що ж до продукції сільського господарства, традиційно займала у зовнішньоторговому обороті країни почесні перших місць, то, на західних ринках вона була переважно неконкурентоспроможною.

На економічне становище країни позначився розрив давніх торгових оборотів і технологічних зв'язку з СРСР, та був і Росія: багато промислові підприємства були на сировину саме російського походження з урахуванням його специфічних особливостей - найбільший у нафтопереробний на заводі г.Бургас, гігантський металургійний комбінат в г.Кремиковци. Важливим кроком обставиною було те, що Росія була перша з суті єдиним споживачем продукції низки найважливіших промислових галузей народного господарства Болгарії, саме, транспортного машинобудування, обчислювальної техніки, електроніки, зв'язку, щорічні поставки якої обчислювалися мільярдами доларів.

Проте великих змін у роботі з посиленню торгово-економічних перетинів поміж двома країнами цього не сталося. Надії цього з'явилися з перемогою чергових парламентських виборах кінці 1994 року Болгарської соціалістичної партії (ЛШД) - традиційної прибічниці проросійського ухилу як у політиці, і у економіці, але й цього разу де вони справдилися. Понад те, із настанням до влади початку 1995 року малоинициативного уряду Жана Виденова у Болгарії становила майже заморожена приватизація, були свёрнуты програми лібералізації сфер ціноутворення, оподаткування, зовнішньої торгівлі, банківської системи, валютної політики тощо. Аж по кінця 1996 року складалося враження, що огородилась від зовнішнього світу і намагається в гордій самоті вийти з кризи. Определённое момент це вдавалося, перебувають у межі 1996-97 років не стався справжній вибух фінансової систем Болгарії. Лише перший місяць цього року курс національної валюти упав з оцінки 500 до 3100 левів за долар США. Закономірно наступні для цього соціальні потрясіння, параліч економіки, товарний дефіцит та інші “принади” надзвичайно гострого кризи сприяли масових акцій протесту, страйків на підприємствах, блокування авта і залізничних магістралей у результаті кабінет Виденова змушений був подати у відставку, а Президент - сформувати тимчасове службове уряд призначити дострокові вибори до парламенту.

Хоча основними пріоритетами Болгарії названі зближення і інтеграція із Європейським Співтовариством, вступ до НАТО[2], керівництво країни саме й надає менше значення та розвитку відносин із РФ.

За цей час на політичному обрії країни сформувалися дві основних сил, мають найбільш міцну підтримку серед населення. Коаліція ОДС (Об'єднані демократичні сили), ядро якої СДС (Союз демократичних сил) і ЛШД (Болгарська соціалістична партія). Багаторазові почергові парафії до української влади тому чи тому партії супроводжувалися кардинальної зміною курсу і переглядом відносин із Росією. Отже, одну з основних проблем упродовж тривалого часу у тому, як від практики крайнощів в российско-болгарских політичні й економічні відносинах перейти на площину більш збалансованих, терпимих і послідовних позицій?

Генезис сучасних российско-болгарских відносин

Донедавна уявлення російських (радянських) і болгарських державотворців про картині світу істотно розрізнялися від сьогоднішніх уявлень ще несформованого багатополюсного світу. Йдеться характерне для періоду кінця XIX - початку 20 століття розумінні геополітики, заснованому на мисленні у категоріях “великих держав”, “малих країн” і “сфер впливу”, причому розумітися під останніми порузумівались потенційні плацдарми для війни проти інших “великих держав” та їхніх союзників, а відтак будувалася вся стратегія взаємовідносин.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4