Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Виживання за умов автономного існування

Реферат: Виживання за умов автономного існування

Здатність людини успішно долати суворі умови природного довкілля – одне з найдавніших його якостей. Ще незапам'ятні часи він навчився захищатися від холоду та спеки, будувати собі житло з снігу та виконавчої гілок дерев, добувати вогонь тертям, відшукуючи їстівні свої плоди й коріння, полювати птаство та звірину тощо. п. Але пройшли століття, і творча людина, посмакувавши блага цивілізації, став поступово віддалятися від природи й втрачати навички, куплені багатьма поколіннями предків. Як член суспільства, він звик до думки, що чимало його забезпечують оточуючі люди, що хтось постійно піклується про задоволення його потреб, що тією чи іншого несприятливу екологічну ситуацію вона завжди може розраховувати чиюсь допомогу. І це дійсно, у повсякденному житті людині годі й говорити ламати собі голову з того, як сховатися від спеки чи холоду, чим і де вгамувати спрагу і голод. Заблудившись в незнайомому місті, він легко отримати важливу інформацію. Захворівши, звернутися по допомогу до лікарям.

Проте й наші дні нерідко трапляється, коли людина, внаслідок сформовані обставини, потрапляє у умови автономного існування, успішний результат якого великою мірою залежить з його психофізіологічних якостей, міцних знань основ виживання й інших чинників.

При короткочасною зовнішню загрозу людина діє чуттєвому рівні, підпорядковуючись інстинкту самозбереження: відскакує від падаючого дерева, чіпляється під час падіння за нерухомі предмети, намагається триматися лежить на поверхні води у випадку загрози утоплення. Про якусь волі до життя жінок у такі випадки годі й казати.

Інша річ – довгострокове виживання. У разі автономного існування рано чи пізно настає критичного моменту, коли непомірні фізичні і психічне навантаження, що здається безглуздість подальшого опору придушують волю. Людиною опановують пасивність, байдужість. Його не лякають можливі перевищення трагічних наслідків непродуманих ночівель, ризикованих переправ. Він вірить у можливість порятунку та тому гине, не вичерпавши остаточно запасів сил, не використавши запаси продовольства.

Виживання, заснований лише з біологічних законах самозбереження, короткочасно. Йому притаманна швидко що розвиваються психічні розлади, і істеричні поведінкові реакції. Бажання вижити має бути усвідомленим і цілеспрямованим це має диктуватися не інстинктом, а свідомої необхідністю.

Важливе значення для життєдіяльності людини має і природне середовище, її фізико-географічні умови. Активно впливаючи на організм людини, вона збільшує чи скорочувало тривалість автономного існування, сприяє чи перешкоджає успіху виживання. Кожна з природних зон зумовлює специфіку життєдіяльності людини: режим поведінки, способи добування їжі, будівництво притулків, характер захворювань, і заходи їх попередження й т.п.

Як поводитися людині, опинився в екстремальних умовах природного довкілля? Якщо ні твердої впевненості у можливості швидко вийти із ситуації, а обстановка не потребує негайного звільнення з місця пригоди, краще залишитися дома, розвести багаття, побудувати укриття з підручних матеріалів. Це добре захиститься негоди і протягом багато часу зберігати сили. З іншого боку, за умов стоянки значна полегкість добувати їжу. Нерідко ця тактика полегшить дії пошуково-рятувальної служби, що отримала інформацію про проишествии у конкретній районі.

Вирішивши «залишитися дома», потрібно скласти план про дії, у якому передбачити такі заходи:

визначення свого місцезнаходження; захисту від несприятливого впливу чинників довкілля; розведення багаття; подачу сигналів лиха; добування їжі та води; надання самодопомоги і профілактику захворювань.

Ориентирование

Ориентирование на місцевості – визначення свого становища щодо сторін обріїв та місцевих предметів. Залежно від характеру місцевості, наявності технічних засобів і видимості боку горизонту можна визначити за матеріальним становищем Сонця, Полярної зірки, за ознаками місцевих предметів та інших.

У північній півкулі напрям не північ можна визначити, ставши у місцевий полудень спиною до Сонцю. Тінь вкаже напрям північ, зліва буде захід, справа – схід. Місцевий полудень визначають з допомогою вертикального жердини довжиною 0,5 – 1,0 м по найменшій значенням довжини тіні від цього лежить на поверхні Землі. Момент, коли тінь була найбільш короткій по оцінкам Землі, відповідає проходженню Сонця через даний меридіан.

Визначення сторін світла з допомогою годин: годинник необхідно покласти горизонтально і повертати так, щоб годинна стрілка наголосила Сонце. Через центр циферблата подумки проводиться бісектриса кута, що утворився між лінії і годинниковий стрілкою, показує напрям північ-південь, причому південь до 12 годин перебуває праворуч від Сонця, а після 12 годин – зліва.

У нічний час на північ півкулі напрям північ можна визначити з допомогою Полярної зірки, располо- женной приблизно над Північним полюсом. І тому необхідно знайти сузір'я Великої Ведмедиці з дуже характерною розташуванням зірок як ковша із пером. Через крайні дві зірки ковша проводиться уявна лінія, і ній відкладається відстань між тими зірками 5 раз. На кінці п'ятого відрізка перебуватиме яскрава зірка – Полярна. Напрям її у відповідатиме напрямку північ.

Можна зорієнтуватися за деякими природним ознаками. Приміром, з півночі дерева мають більш грубу кору, вкриту лишайником і мохом біля підніжжя, кора берези і сосни на північної боці темнішою, ніж південної, а стволи дерев, каміння чи виступи скель гущі вкриті мохом і лишайниками. При відлигах сніг довше зберігається на північних схилах пагорбів. Муравейники зазвичай чимось захищені із півночі, їх північна сторона більш крута. Гриби зазвичай ростуть із півночі дерев. На поверхні стовбура хвойних дерев, зверненої на південь, виділяється більше смоляних крапель, ніж північної. Особливо чітко ці ознаки видно на що стоять окремо деревах. На південних схилах трава зростає навесні швидше, а багато квітучі чагарники мають більше квітів.

Як організувати нічліг

Організація ночівлі – справа трудомістка. Спочатку підшукати підходящий ділянку. Передусім воно має бути сухим. По-друге, розміститися найкраще неподалік струмка, на місці, щоб завжди мати б під руками запас води.

Найпростіше притулок від вітру і дощу виготовляють, зв'язавши окремі елементи основи (рами) тонкими корінням їли, гілками верби, тундрової берези. Природні порожнини в стрімчастому березі річки дозволяють зручно розміститися ними те щоб місце сну перебувало між вогнищем і вертикальної поверхнею (обрив, скеля), яка є відбивачем тепла.

Під час підготовки місця для сну виривають дві ямки – під стегно й під плече. Можна заночувати на підстилці з ялинового гілля у стані глибокої ямі, викопаної чи оттаянной до землі великим вогнищем. Але тут, в ямі, слід їй всю ніч підтримувати вогонь в багатті під запобігання серйозної застуди.

У зимової тайзі, де товщина снігового покрову значна, легше влаштувати захисток у ямі у дерева. У сильний мороз можна побудувати найпростішу сніжну хатину в пухкому снігу. І тому сніг згрібають докупи, поверхню його ущільнюють, поливають водою і 26 дають замерзнути. Потім сніг з купи вигрібають, а останньому куполі долають маленьке отвір для димоходу. Разведенный всередині вогнище оплавляет стіни і робить міцної всю конструкцію. Така хатина зберігає тепло. Не можна забиратися під одяг з головою, тому що від дихання матеріал відволожується і промерзає. Краще закрити обличчя предметами одягу, які у згодом легко висушити. Від палаючого багаття можливо скупчення чадного газу та слід подбати про постійному припливі свіжого повітря до осередку горіння.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3