Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

У центрі уваги - маркетинг

Реферат: У центрі уваги - маркетинг

Ні кому як відомо, зміна економічних формацій наводить, окрім іншого, зміну відносин між різними суб'єктами ринку. І це явище має місце як на макроекономічному рівні, а також на мікрорівні. Під впливом зовнішніх сил відбуваються істотні зміни відносин між підприємством, і державою, підприємством, і конкурентами, підприємством, і споживачами. Крім цього змінюються стосунки й усередині організації. Більшість цих перетворень можна вважати і накинути у рамках системи производитель-рынок. У разі під ринком розуміється маркетингове визначення цього поняття: сукупність споживачів із певними запитами і принципами поведінки, тобто цілком певна категорія.

Протягом десяти років у Росії спостерігається перехід від самих форм господарювання решти. Це виявляється у зміні офіційний курс національної економіки, а й у вигляді змін відносин підприємства з ринком.

У літературі досить докладно описано, де різницю між командно-админи стративной, чи планової, та ринкової економікою. Але якби макрорівні дедалі більше більш-менш ясно, ось що робити звичайним підприємствам – ні. Заклики як: «Даєш конкуренцію!» чи «Хай живе ринок!» конкретному справі не допоможуть. Необхідно докорінно змінювати підприємницьке світогляд, філософію бізнесу.

Мета наступного обговорення полягає саме на визначенні які підлягають зміни функціональних елементів управління, і навіть якості аналізованого процесу.

Враховуючи те, що з відносини між підприємством, і ринком відповідає така область прийняття рішень як маркетинг, спробуємо простежити зміни, які у цій галузі західних і російських підприємствах.

Хтось може сказати, що не можна брати до уваги російські підприємства, оскільки маркетингу раніше був, та й тепер і ще залишається дивно.

Насправді вона була практично завжди, лише з рівні держави, що й здійснювало більшість функцій маркетингу. А на рівні підприємства здійснювалися лише окремо взяті функції і процеси.

Західні фахівці виділяють чотири основні етапи розвитку маркетингу, знаходить свій відбиток у принципах постановки цілі й вирішення завдань. Всі ці нижче підходи використовувалися й закони використовують у реальному бізнесі, але актуальність багатьох з яких на сьогодні значно знизилася. Такі «застарілі» принципи застосовуються лише підприємствами, які працюють на своєрідних ринках, про що буде розказано нижче.

Перший етап еволюції маркетингу отримав назву виробничого – етап розвитку організації орієнтації виробництва. Мета існування підприємства, знаходиться в даної стадії розвитку, залежить від безперервне збільшення обсяги виробництва й тотального зниження собівартості вироби з допомогою економії від масштабів. У разі ми опускаємо твердження, що основна мета будь-якою комерційною організації – прибуток. Бо вона (мета) залишається незалежно від исповедуемого підходи до маркетингу.

Прихильники виробничого підходу стверджують, що тільки з допомогою зниження ціни можна збільшити обсяги збуту і задовольнити споживача. Оскільки ціна дуже залежить від обсягу виробництва, то, отже, обсяги виробництва і є головним чинником задоволеності ринку.

Другий підхід до маркетингу говорить, що збільшення задоволеності, отже, і збільшення обсягів збуту можна лише з допомогою поліпшення якості готової продукції. Такий підхід назва продуктової чи товарної концепції маркетингу. На цьому етапі розвитку підприємство намагається підвищити якість випущених товарів, вкладаючи витрачати величезні кошти в вдосконалення технологій і відповідне фінансування розробок нової, якіснішим продукції. Природно, найчастіше це відбувається у збитки ціні.

Третій етап становлення маркетингу отримав назву збутової концепції. У разі організація орієнтується на активне просування вироблених товарів, у своїй наголос робиться те що, аби здати товар за будь-яку ціну, нехай і на шкоду майбутньому відношенню з клієнтами. Прибічники цього підходу стверджують, що споживач будь-коли придбає товар, якщо їх змусити це.

У разі немає великого значення, що продавати, тому домінуючу роль організації, як і й у попередніх, грають виробничі підрозділи. Цей етап пов'язані з побудовою різноманітних збутових мереж, розвитком агентської торгівлі (коммивояжерства), величезних капіталовкладень у рекламу. Шанувальники такого підходу кажуть – збут приносить гроші.

І, насамкінець, четвертий етап розвитку маркетингу виходить з таких принципах як «клієнт завжди правий», «виробляти можна лише те, що є попит над ринком» тощо.

Цей підхід отримав назву «концепція маркетингу» так і гласить, що, лише вивчаючи потреби ринку нафтопродуктів та виробляючи товар на замовлення клієнтів, можна домогтися високого збуту, отже, і перерозподілу прибутку.

Справжня концепція реалізується з допомогою постійних досліджень з метою визначення споживчих переваг, купівельного поведінки, чинників вибору, методів і каналів впливовості проекту та т.п. Філософія такого підходу – організація має відповідати потреби клієнтів.

Наведені вище етапи розвитку маркетингу не розуміють обов'язкового й послідовнішого переходу від однієї концепції в іншу. Нині існують підприємства, будують своєї діяльності як у одних, і інших підходах. Але у чому полягає відмінність даних систем? Як визначити, яку систему домінує у організації та яка має бути в ідеалі?

І тому необхідно розглянути ознаки кожної їх.

Принципом побудови перших трьох систем є домінування виробничих підрозділів над іншими службами підприємства. Думки виробничників мають більшої ваги, проте функціональні служби працюють ними. На ринок виводяться ті товари, які вигідно випускати з технологічної погляду, й у виробництві яких достатній досвід, а чи не ті які користуються попитом. У цьому складнощі у реалізації продукції повністю лягають в плечі сбытовиков, яких у разі невдач звинувачують у некомпетентності. З інструментів маркетингу працюють лише збут, реклама і зрідка післяпродажне обслуговування.

Така система організації маркетингу отримав назву виробничої орієнтації.

Характерними, хоча й обов'язковими ознаками таких систем є:

- вище управлінське ланка підприємства складається з колишніх виробничників;

- в колегіальних управління і громадських заходах «головне слово» належить начальнику виробничого відділу, гол. технологу чи інженеру;

- виробничий відділ має можливість «тиснути» на директора із єдиною метою лобіювання певних інтересів;

- на комунікації з ринком (реклама, дослідження, розвиток системи збуту) кошти (або не виділяються зовсім, чи виділяються в недостатніх обсягах;

- відділ маркетингу немає або займається пошуком клієнтів - і продажами;

- керівництво відділом маркетингу (у разі існування) здійснюється начальником служби збуту чи комерційним директором;

- встановлення відпускних цін відбувається у плановому відділі чи бухгалтерії. Відділ маркетингу (збуту) мало впливає розв'язання;

- немає меха-нізму гнучкого ціноутворення;

- співробітники відділу збуту що неспроможні приймати рішення про надання знижок.

На противагу цим положенням маркетингова орієнтація компанії базується не так на виробничих показниках, але в інформації про ринок, виходячи з якої визначаються короткострокових цілей організації, прогнозуються фінансові показники і визначаються обсяги виробництва. Ціна продукції тому випадку визначається виходячи з ринкових цін, маркетингової стратегії підприємства міста і прогнозованих обсягах збуту. За підсумками цих показників визначається ефективний і оптимальний обсяги виробництва та приймають рішення різноманітні службам підприємства.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4