Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Банківський маркетинг і ефективності роботи обмінного пункту

Реферат: Банківський маркетинг і ефективності роботи обмінного пункту

Якщо дати повне визначення поняття маркетингу, то маркетинг – це комплексна система організації виробництва та збуту, орієнтована задоволення потреб конкретних споживачів й одержання прибутку з урахуванням дослідження та прогнозування ринку, вивчення внутрішньої і до зовнішньої середовища підприємства-експортера, розробки стратегії і тактики поведінки ринку з допомогою маркетингових програм. У цих програмах закладено заходи щодо поліпшенню товару та її асортименту, вивченню покупців, від конкурентів і конкуренції, щодо забезпечення цінової газової політики, формуванню попиту, стимулюванню збуту і комерційній рекламі, оптимізації каналів товароруху та молодіжні організації збуту, організації технічного сервісу і асортименту експонованих сервісних послуг. Маркетинг як породження ринкової економіки в певному сенсі філософією виробництва, повністю (від науково-дослідні та проектно-конструкторські робіт до збуту і сервісу) що була умовам та санітарним вимогам ринку, які у постійному динамічному розвитку під впливом широкого спектра економічних, політичних, научн о-технических і соціальних, чинників.

Постійно міняються ринкові умови надають своє ре гулирующее вплив на стратегію банків. Останні три-чотири роки особливу привабливість отримав ринок роботи з физичес кими особами, оскільки менше ризиковий й володіє достатньої ємністю.

Як гаданої ситуації постараємося змоделювати спільні і взаємодоповнюють дії фінансових менеджерів і маркетологів банку, створені задля просування ринку такого виду послуг, як валютно-обмінні операції. Зробимо це зумисне, щоб показати взаємозв'язок і нерозривність маркетингу та інших напрямів діяльності комерційної організації шляху до досягненню найкращих фінансових результатів.

Пункт обміну валюти (надалі — ПОВ) розглядається банком через призму «вмененных витрат» як із возмож ных способів розміщення коштів. Тому головне заду ча банку процес прийняття управлінського рішення порівняно діяльності ПОВ коїться з іншими можливостями вкладення капіталу й оцінки її ефективності, соціальній та зіставленні рабо ти окремих ПОВ банківській структурі.

Існуючі нормативні документи, які включають форми від парності, утворюють адекватний механізм збору інформації. Остает ся лише обробити її до ухвалення управлінського рішення. Розглянемо одну найчастіше застосовується методику аналізу ситуації цьому сегменті ринку, що дозволить зробити висновок доцільність роботи ПОВ банку і спрямовану рух запропонованої послуги. Вона містить методи середньострокового аналізу, бо в першому етапі виходить з передумові певній економічної сре ды, та був на багатоваріантності розвитку подій у среднесроч іншої перспективі.

Анализируются такі складові діяльності ПОВ:

- внутрішня ефективність;

- стабільність;

- адаптація зміну зовнішньої економічної середовища.

Мета цієї методики непросто дати готовий правила по ве дению обліку та аналізу, а навчити фінансових менеджерів при раз работке управлінської політики мислити у межах певних категорій, складових фундамент аналітичної роботи.

У зарубіжній літературі існує загальне поняття для груп подібних методик — benefits-costs approach. Застосовуючи до нашого слу чаю, в тезисной формі, його можна висловити так:

- ПОВ для банку реалізує цільову функцію, тобто повыша ет ефективність вкладається як авансу не більше ліміту визначеного обігового капіталу.

- У цьому цільовим орієнтиром мусить бути эффектив ность функціонування, тобто стосунки ефекту до за витратами.

- Попри те що, що видають ПОВ аванс містить по крытие як і рублях, і у валюті, необхідне й ефект, і скоротити витрати призвести до одному й тому ж грошової форми. Оскільки абсолютні (кількісні) фінансові показники сильно залежить від зовнішніх економічних чинників — інфляції, стрибків попиту-пропозиції тощо., у комунікативній методиці переважно использу ются відносні показники, менш підвладні зовнішнім фак торам разом із тим досить адекватні.

Існують, загалом, два економічних суб'єкта, які впливають діяльність ПОВ:

- Інсайдер — банк, володіє ліцензією для проведення ва лютно-обменных операцій, і навіть яка впливає попри пропозицію фінансових ресурсів.

- Аутсайдер — клієнти, які впливають формування економічної середовища, конкуренти, держава й т.д.

Спільно вони називаються стейкхолдерами {stakeholders). Різні стейкхолдеры розглядають ПОВ як засіб задоволення соб ственных інтересів, інтересів ПОВ як немає. Для банку — це максимізація прибутку на інвестований капітал, для фінансових менеджерів — зростання обороту, зменшення издер жек, зменшення кількості претензій із боку клієнтів, клієнтові — вигідні курси купівлі-продажу валюти, мінімальні комісії тощо. буд.

У нашому випадку будемо свідомі те, що аналіз проводиться для банка-собственника ПОВ як ключового стейкхолдера, обла що дає найбільшої силою після ухвалення рішень.

Практично будь-яке управлінське рішення має як поклади тільні, і негативні наслідки, і чітку мету управлінської політики — знайти таку кількісну міру, коли між ду позитивним і негативним рішенням було б максималь а позитивної для діяльності ПОВ.

Головним критерієм управлінських заходів у аналізованої обла сти був частиною їхнього вплив виробничу ефективність, цебто в прибутковість ПОВ. Збільшення прибутковості ПОВ до стигается рахунок:

- оптимізації використовуваних авансів;

- оптимізації встановлюваних протягом дня курсів покуп ки-продажи валюти.

Нездатність задовольнити клієнта внаслідок недостатній рівень авансів означатиме втрату як конкретного сьогоднішнього замовлення, а й майбутніх також. Значимість цього, у усло виях конкурентної боротьби невпинно зростає.

Оптимально обраний аванс створює «кордон безпеки», коли різні непередбачувані обставини не б'ють по динаміці діяльності ПОВ та її доходах.

Багато банків створюють системи підготовки учётно-финансовой інформації для внутрішнього користування керівництва. Саме вони знані як системи управлінського обліку, іноді їх називають системами внутрішнього розподілу витрат. Однією з головних осо бенностей даного обліку і те, що він поділяє видатки дві основні типу: а) маржинальные, б) постійні.

У цьому маржинальные витрати залежно від характеру дея тельности можуть підрозділятися на експлуатаційні, опе ративные (відповідно внеэксплуатационные, неоперативные) тощо.

Така класифікація дозволяє оцінити, наскільки зміниться сто имость банківських послуг CSFB зі збільшенням їх обсягів та її реалізації.

З іншого боку, оцінюючи сукупний прибуток що за різних обсягах реалізованої продукції, можна виміряти величину очікуваного прибутку і витратною частини у разі зростання обсягу реалізації. Цей ме тод управлінських розрахунків називається аналізом беззбитковості і є у даної методики.

Маржинальные витрати — це витрати, які за зростанні чи падінні обсягу виробництва (для які виробляють кому паний) та її реалізації послуг (для обслуговуючих компаній, до како вым і сягають банки, обслуговуючі капітал) відповідно збільшуються чи зменшуються у сумі. Зазвичай, в управлінському обліку досить точним буде те, що маржинальные видатки одиницю наданою послуги однакові кожної додаткової одиниці.

Графічно валові маржинальные витрати у вигляді прямий з різними кутом нахилу залежно від величини валу (мал.1)

Мал.1. Маржинальные витрати

Постійні витрати — це витрати, у сумі яких зраді ние обсягу і реалізацій послуг впливає. Для ПОВ це звичайно сле дующие:


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8