Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Аналіз методів прогнозування

Реферат: Аналіз методів прогнозування

Зміст

Введение……………………………………………………………………………….6

1. Завдання та організаційні принципи прогнозирования………………………………………7

2. Методи науково-технічного прогнозування ………………………11

2.1 Класифікація методів прогнозування……… ………………….11

2.2 Экстраполяционные методи прогнозирования……………………….13

2.2.1 Попередня обробка вихідної інформацією завданнях прогнозної экстраполяции………………………………………………………14

2.3 Статистичні методы……………………………………………………16

2.4 Експертні методы…………………………………………………………17

2.4.1 Область застосування експертних методов…………………………17

2.4.2 Метод евристичного прогнозування (МЕП)………………… 19

3. Класифікація економічних прогнозів…………………………… 23

Вывод………………………………………………………………………………….28

Перелік ссылок……………………………………………………………………29

Перелік скорочень

ТЕО – таблиця експертні оцінки

ВЕО – персональна експертну оцінку

МЕП – метод евристичного прогнозування

ЕОМ – електронно-обчислювальну машину

ЕЦОМ – електронна центральна обчислювальну машину

МГД – магнітно-динамічні установки

НТІ – науково-технічна інформація

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Процес прогнозування досить актуальне нині. Широка сфера його застосування. Прогнозування широко використовують у економіці, приміром у управлінні. У менеджменті поняття «планування» і «прогнозування» тісно переплетені. Не ідентичні і підміняють одне одного. Плани і прогнози різняться між собою тимчасовими межами, ступенем деталізації які у них показників, ступенем точності й діють ймовірності її досягнення, адресностью і, нарешті, правовими підвалинами. Прогнози, зазвичай, носять індикативний характер, а плани мають силою директивного характеру. Не підміна і протиставлення плану і прогнозу, які правильне поєднання – такий шлях планомірного регулювання економіки умовах ринкової економіки і початку ній.

У промисловості методи прогнозування також грають першорядну роль. Використовуючи екстраполяцію і тенденцію, можна зробити попередні висновки щодо різних процесів, явищ, реакцій, операцій.

Определённую нішу прогнозування посідає й у військових дисциплінах. Використовуючи методи прогнозування, можна определить(оценить) радіоактивну обстановку місцевості тощо. буд.

Є багато методів прогнозування. Продифференцировав їх загальну число, необхідно вибрати собі оптимальний їх від використання у кожній конкретній ситуації.

Аналіз методів прогнозування, вивчення цих методів, використання в різних галузях діяльності є заходом раціоналізаторської характеру. Ступінь достовірності прогнозів потім порівняти зі справді реальними показниками, і, зробивши висновки, розпочати наступному прогнозу вже з даними, тобто. наявної тенденцією. Маючи отримані дані, можна в часі аспекті переходити більш високу щабель тощо.

1. Завдання та організаційні принципи прогнозування

Прогноз – конкретне пророцтво, судження про стан будь-якого явища у майбутньому з урахуванням спеціально наукового дослідження. Класифікація прогнозів здійснюється, зазвичай, з двох ознаками- тимчасовому і функціональному. По тимчасовому ознакою розрізняють прогнози: коротко-, посередньо-, довгострокові і сверхдолгосрочные. Функціональна класифікація прогнозів передбачає їх розподіл на дослідницькі, програмні і ресурсні.

Прогнозування – процес розробки прогнозів. Залежно від виду прогнозу розрізняють нормативне, пошукове, оперативне.

Прогнозна модель – модель об'єкта прогнозування, дослідження якої дозволяє їм отримати інформацію про можливі станах об'єктах у майбутньому і (чи) шляхах і термінах їх здійснення

Щоб самому отримати інформацію про майбутнє, слід вивчити задо ны розвитку народного господарства, визначити причини, рушійні сили його розвитку - це основне завдання планування і прогно зирования. Як основних рушійних сил розвитку произ водства виступають соціальні потреби, технічні віз можности ні економічна доцільність. Відповідно до цим можна зазначити три основні завдання планування і прогнозування: встановлення цілей розвитку господарства; пошук оптимальних шляхи й кошти її досягнення; опреде ление ресурсів, необхідні досягнення поставленої мети.

Вибір цілей є наслідком аналізу социально-полити ческих завдань, які необхідно розв'язати у суспільстві та які відбивають об'єктивного характеру дії економічних законів.

Вибору цілей передує розробка альтер натив цілей, побудова ієрархічної системи чи «дерева цілей», ранжування цілей, вибір провідних ланок. Вихідними передумовами вибору цілей є, з одного боку, реаль ная можливість вирішення даної альтернативи, з другого - її оптимальність критерієм ефективності.

Шляхи і кошти досягнення мети визначаються з урахуванням аналізу розвитку народного господарства та науково-технічного про гресу. Причому у. процесі прогнозування відбувається ограни чение області альтернативних варіантів шляхи й кошти дости жения поставленої мети, т. е. визначається область оптималь ных рішень. У процесі вироблення плану (прийняття рішень) визначається єдине рішення, оптимальне по прийнятому вектору критеріїв.

Залежно від цього, яке завдання вирішується під час першого оче редь, розрізняють два виду прогнозування: дослідницьку (чи пошукове) і нормативне. Формування прогнозу объек тивно існуючих тенденцій розвитку з урахуванням аналізу історичних тенденцій називається дослідницьким чи пошукових прогнозуванням. Цей вид прогнозування грунтується на використанні принципу інерційності розвитку, при кото ром орієнтація прогнозу у часі іде за рахунок схемою «від справжнього — до майбутнього». Дослідницький прогноз — це картина стану об'єкта прогнозу в момент майбутнього, отримана внаслідок розгляду процесу разви тия як руху за інерцією від нашого часу до горизон та прогнозу. Прогнозування тенденцій розвитку об'єкта про гноза, які повинні гарантувати досягнення у призначений момент майбутнього певних соціально-політичних, эконо мических і оборонних цілей, називається нормативним. І тут орієнтація прогнозу у часі іде за рахунок схемою «від майбутнього — сьогодення».

Рассогласование нормативних й дослідних оцінок об'єкта прогнозу у кожний час майбутнього є наслідком протиріччя «потребности—возможности». Комп лексный прогноз будується з урахуванням композиції дослідник ского і нормативного прогнозів.

Вибір цілей і коштів на її досягнення неодмінно має поєднуватися з визначенням потреби у ресурсах. При опреде лении цієї потреби слід розглядати планові і про гнозные матриці ресурсів (фінансових, трудових, матеріальних й енергетичних), і навіть матриці виробничих потужно стей та часових ресурсів часу. Оценке підлягають як потрібні ресур сы, і ймовірні обмеження з їхньої величину буде в діапазоні часу попередження плану чи прогнозу. Матриці ресурсів про гноза є найважливішими вихідними даними при составле нии балансів народного господарства при перспективному планиро вании.

Рушійні сили розвитку діють ізольовано, вони взаємозв'язані й взаємозумовлені і може представлені як зв'язкового трикутника графа:

Малюнок 1.1 Взаємозв'язок рушійних сил розвитку

Вершини цього «причинного, трикутника» ідентифікують рушійні сили розвитку, його ребра — обопільні зв'язок між ними. Тому завдання планування і прогнозиро вания не можна розглядати ізольовано. У процесі прогнози рования і розробки плану обов'язково виробляється аналіз взаємодії цілей, засобів і технічних засобів їх дости жения, ресурсів, необхідні реалізації, визначають ся за усталеними критеріям ефективності оптимальні шляху раз вітія народного господарства.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8