Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Поняття як логічна форма мислення

Реферат: Поняття як логічна форма мислення

зміст:

1. Запровадження.

2. Загальна характеристика понять.

2.1 Логические прийоми освіти понять.

2.2 Поняття і слово.

3. Зміст тож обсяг понять.

3.1 Логіка змісту.

4. Види понять.

5. Ставлення між поняттями.

5.1 Совместимые поняття.

5.2 Несовместимые поняття.

6. Узагальнення і її понять.

7. Визначення понять.

7.1 Види визначення.

7.2 Правила визначення.

8. Розподіл понять.

8.1 Сутність розподілу.

8.2 Види розподілу.

8.3 Класифікація.

8.4 Операції з класами.

9. Висновок.

1. запровадження:

Як самостійна наука логіка склалася понад дві тисячі років тому я, на чотири в. до зв. е. Її фундатором є давньогрецький філософ Аристотель (348-322 рр. до зв. е.)

Логіка – це наука про мисленні. Але на відміну з інших наук, які вивчають мислення людини, наприклад психології, логіка, вивчає мислення як пізнання; її предметом є закони та форми, прийоми та операції мислення, з допомогою які людина пізнає навколишній світ.

Логіка, вивчає познающее мислення та застосовується як пізнання, виникла розвивалася, як філософська наука й у час є складна система знань, що включає дві відносні науки: логіку формальну і логіку діалектичну.

Мислення людини підпорядковується логічним законам і відбувається у логічних формах незалежно наука логіки. Люди мислять логічно, не знаючи її правил, аналогічно, як вони правильно кажуть, не знаючи правил граматики.

Що ж до логіки, її завдання у тому, що навчити людини свідомо застосовувати податкові закони і форми мислення та з урахуванням цього логічніше й, отже, правильніше пізнавати світ.

Знання логіки підвищує культуру мислення, виробляє навик мислити більш “грамотно”, розвиває критичне ставлення до своїх і чужим думкам.

Основними формами мислення є поняття, судження і умовивід. У своїй роботі я спробую, якнайдетальніше розглянути жодну з форм мислення – поняття (його види, утримання і обсяг, ставлення між поняттями і чи логічні операції з поняттями).

поняття "як форма мислення

2. загальну характеристику понять.

Поняття – це форма мислення, відбиває предмети у тому істотних ознаках.

Ознакою предмета називається те, що предмети подібні друг з одним чи вони друг від друга відрізняються.

Будь-які властивості, риси, стан предмета, які, однак, характеризують предмет, виділяють його, допомагають розпізнати серед інших предметів, становлять його ознаки. Ознаками може бути як властивості, належать предмета; відсутнє властивість (риса, стан) також розглядається як його ознака.

Будь-який предмет має безліч різноманітних ознак. Окремі характеризують окремий предмет і є поодинокими, інші належать певної групи предметів і є спільними. Так, кожна людина має ознаки, одні у тому числі, наприклад, риси обличчя, статура, хода, міміка, звані особливі прикмети, помітні ознаки, належать лише цій людині й відрізняють його з інших людей. Інші професія, національність, соціальна приналежність тощо. буд. є спільними для певної групи людей. І, нарешті, є ознаки, загальні всім людей. Вони властиві кожній людини й водночас відрізняють його від інших живих істот. До них належать здатність створювати знаряддя праці, спроможність до абстрактного мислення і членороздільної промови.

Крім одиничних (індивідуальних) і спільних ознак логіка виділяє ознаки суттєві і не дуже.

Ознаки, необхідно належать предмета, які виражають його сутність, називають суттєвими. Вони може бути загальними і поодинокими. Поняття, відбивають безліч предметів, включають загальні суттєві ознаки (напр. здатність створювати знаряддя праці). Поняття, що відбиває один предмет (напр. “Аристотель”), поруч із загальними суттєвими ознаками (людина, давньогрецький філософ) включає поодинокі ознаки.

Ознаки, що потенційно можуть належати, але можуть належати предмета і який не висловлюють його сутність, називаються несуттєвими.

Поняття якісно відрізняється від форм почуттєвого пізнання: відчуттів, сприйняття й уявлень, що у свідомість людини у вигляді наочних образів окремих предметів чи його властивостей. Сприйняття і помилкове уявлення – це чувственно-наглядный образ будь-якого конкретного предмета. Поняття позбавлене наочності.

Поняття ніж формою мислення відбиває предмети та його сукупність в абстрактної, узагальненої формі виходячи з їх істотних ознак.

Поняття – одну з основних форм наукового пізнання. Формуючи поняття, наука відбиває них студійовані нею предмети, явища, процеси.

Відбиваючи істотне, поняття не містять всього багатства індивідуальних ознак предмети й у цьому вони біднішими форм почуттєвого пізнання – сприйняття й уявлення. Разом про те, вказують глибше поринути у дійсність, відобразити її з більшою повнотою, потім нездатна почуттєве пізнання.

2.1 Логические прийоми освіти понять.

Що б становити поняття про об'єкт, нудно порівняти даний предмет коїться з іншими предметами, знайти ознаки подібності та відмінності. Логічний прийом, який встановлює подібність чи відмінність предметів, називається порівнянням.

Виділення ознак пов'язані з мыленным розчленуванням предмета на складові його частину, боку, елементи. Мысленное розчленовування предмета на частини називається аналізом.

Виділення з допомогою аналізу ознак дозволяє відрізнити суттєві ознаки від несуттєвих. Це мисленне виділення ознак, називається абстрагированием.

Елементи, боку, ознаки предмета, виділені з допомогою аналізу, мали бути зацікавленими з'єднані у єдине ціле. Це досягається з допомогою прийому, протилежного аналізу, - синтезу, це мисленне з'єднання частин предмета, розчленованого аналізом.

Ознаки досліджуваних предметів поширюються попри всі подібні предмети. Ця операція здійснюється шляхом узагальнення, з допомогою якого певні предмети з урахуванням властивих їм однакових властивостей об'єднують у групи однорідних предметів.

Отже, ми утворюємо жодну з основних форм мислення – поняття.

2.2 Поняття і слово.

Поняття нерозривно пов'язане з основний мовної одиницею – словом. Поняття виражається і закріплюється за тими словами і словосполученнях, без яких не можна ні формування понять, ні оперування імені (писав і словосполучення, мають певний зміст і які позначають будь-якої предмет).

Омонимы – писав, збіжні звучанням, однакові формою, але які виражають різні поняття.

Синоніми – писав, близькі чи тотожні за своїм значенням, які виражають те й теж поняття, але різні друг від друга відтінками значення чи стилістичній забарвленням.

Многозначность слів нерідко призводить до змішання понять, отже, до помилок в міркуваннях. Тому необхідно точно встановити значення слів, про те, щоб вживати в суворо певному сенсі.

Термін - це слово чи словосполучення, обозна чающее суворо визначений поняття і що характеризується однозначністю, по крайнього заходу, не більше даної науки чи родинний іншої групи наук.

3. Зміст і значення поняття.

До поняття називається сукупність істотний ных ознак предмета, яка мислиться у цьому понятті.

Безліч предметів, яке мислиться в понятті, называ ется обсягом поняття.

Поняття може бути досить (а то й вичерпно) повно охарактеризоване з обох сторін — із боку свого змісту (сенсу) і з боку того, до яких предметів вона ставиться. Ці дві сторони називаються відповідно интенсиональной і экстенсиональной.

а) Интенсиональность поняття.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6