Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Безпека життєдіяльності

Реферат: Безпека життєдіяльності

Питання безпечної життєдіяльності людини потрібно вирішувати усім стадіях життєвого циклу, чи це розробка, запровадження у життя чи на експлуатація програми.

Забезпечення безпечної життєдіяльності людини у значною мірою залежить від правильної оцінки небезпечних, шкідливих виробничих чинників. Однакові по тяжкості зміни у людини виникають різними причинами. Це можуть бути якісь чинники виробничої середовища, надмірна фізична й розумова навантаження, нервово-емоційна напруга, і навіть різне поєднання цих причин.

У цьому главі я вирішую питання безпечної життєдіяльності на стадії розробки програмного комплексу, призначеного контролю готових виробів на наявність дефектів, діагностику і ідентифікації дефектів працюючого устаткування з допомогою дослідження їх спектральних графіків.

Лабораторія, у якій розроблявся програмний комплекс, перебуває у корпусі Енергетичного Факультету ЮРГТУ(НПИ) спеціалісти кафедри ЕОМ.

1 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників, які впливають на програміста розробки даної системи.

Небезпечні й шкідливі виробничі чинники за своєю природою виникнення діляться ми такі групи:

–фізичні;

–хімічні;

–психофізіологічні;

–біологічні.

У приміщенні лабораторії на програміста можуть негативно діяти такі фізичні чинники:

–підвищена і знижена температура повітря;

–надмірна запиленість і загазованість повітря;

–підвищена і знижена вогкість повітря;

–недостатня освітленість робочого місця;

–перевищує допустимі норми шум;

–підвищений рівень іонізуючого випромінювання;

–підвищений рівень електромагнітних полів;

–підвищений рівень статичного електрики;

–небезпека поразки електричним струмом;

–бляклість екрана дисплея.

До хімічно небезпечним чинникам, постійно чинним на програміста ставляться такі:

–виникнення, внаслідок іонізації повітря під час роботи комп'ютера, активних частинок.

Біологічні шкідливі виробничі чинники у цьому приміщенні відсутні.

До психологічно шкідливим чинникам, яке впливає на оператора протягом його робочої зміни можна віднести такі:

–нервово - емоційні перевантаження;

–розумовий напруга;

–перенапруження зорового аналізатора.

Далі докладніше розглянуті небезпечні й шкідливі чинники, які впливають на програміста, які постали із розробкою даної системи.

1.1 Мікроклімат робочої зони програміста

Мікроклімат виробничих приміщень - це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості і швидкість руху повітря

Лабораторія є приміщенням І категорії (виконуються легкі фізичні роботи), тому вони повинні дотримуватися такі вимоги:

- оптимальна температура повітря- 22° З (допустима - 20-24° З), оптимальна відносна вологість- 40 -60% (допустима - трохи більше 75%) , швидкість руху повітря трохи більше 0.1м/с.

До сформування і автоматичного підтримки лабораторії незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти і порядку швидкість руху повітря, в холодну пору року використовується водне опалення, у тепле сезон застосовується кондиціювання повітря. Кондиционер є вентиляційну установку, яка з допомогою приладів автоматичного регулювання підтримує у приміщенні задані параметри повітряної середовища.

1.2 Висвітлення робочого місця

Робота, виконувана з допомогою обчислювальної техніки, мають такі недоліки:

- можливість появи прямий блесткости;

- погіршена контрастність між зображенням і тлом;

- відбиток екрана.

У зв'язку з тим, що природне висвітлення слабке, робочому місці має застосовуватися також штучне висвітлення. Далі буде зроблено розрахунок штучного висвітлення.

Розміщення світильників такими розмірами:

М = 3 м. - висота приміщення

hc = 0,25 м. - відстань світильників від перекриття

hп = H - hc = 3 - 0,25 = 2,75 м. - висота світильників над підлогою

hp = висота розрахункової поверхні = 0,7 м (для приміщень, пов'язаних із роботою ПЕОМ)

h = hп - hp = 2,75 - 0,7 = 2,05 - розрахункова висота.

Светильника типу ЛДР (2х40 Вт). Довжина 1,24 м, ширина 0,27 м, висота 0,10 м.

L - відстань між сусідніми світильниками (рядами люмінесцентних світильників), Lа (за довжиною приміщення) = 1,76 м, Lв (по ширині приміщення) = 3 м.

l - відстань від крайніх світильників чи рядів світильників до стіни, l = 0,3 - 0,5L.

lа = 0,5La, lв = 0,3Lв

la = 0,88 м., lв = 0,73 м.

Світильники з люмінесцентними лампами помешкань до роботи рекомендують встановлювати рядами.

Метод коефіцієнта використання світлового потоку призначений до розрахунку загального рівномірного висвітлення горизонтальних поверхонь за відсутності великих затемняющих предметів. Потребный потік ламп у кожному світильнику

Ф = Є * r * P.S * z / N * h,

де Є - задана мінімальна освітленість = 300 лк., т.к. розряд зорових робіт = 3

r - коефіцієнт запасу = 1,3 (для приміщень, пов'язаних із роботою ПЕОМ)

P.S - освітлювана площа = 30 м2.

z - характеризує нерівномірне висвітлення, z = Еср / Еmin - залежить від відносини l = L/h , la = La/h = 0,6, lв = Lв/h = 1,5. Т.к. l перевищують допустимих значень, то z=1,1 (для люмінесцентних ламп).

N - число світильників, намечаемое до розрахунку. Спочатку намічається число рядів n, яке підставляється замість N. Тоді Ф - потік ламп одного низки.

N = Ф/Ф1, де Ф1 - потік ламп у кожному світильнику.

h - коефіцієнт використання. На його перебування вибирають індекс приміщення і і "ймовірно оцінюються коефіцієнти відображення поверхонь приміщення rпот. (стелі) = 70%, rст. (стіни) = 50%, rр. (статі) = 30%.

Ф = 300 * 1,3 * 25 * 1,1 / 2 * 0,3 = 21450 лм.

Я пропоную встановити два світильника до кількох. Світильники вміщуються у ряд, оскільки довжина низки близько чотирьох м. Застосовуємо світильники з лампами 2х40 Вт із загальним потоком 5700 лм. Схема розташування світильників представлена малюнку 1.1.

Рис. 1.1 Схема розташування світильників.

1.3 Вплив шуму на програміста. Захист від шуму.

У помешканнях із низькому рівні загального шуму, яким є лабораторія де працюють програміст, джерелами шумових перешкод можуть бути вентиляційні установки, кондиціонери чи периферійне обладнання ЕОМ (плоттеры, принтери та інших). Тривале вплив цих шумів негативно позначаються емоційний стан персоналу.

Відповідно до ГОСТ 12.1.003-76 ССБТ еквівалентний рівень звуку ні перевищувати 50 дБА. А, аби домогтися цього рівня шуму рекомендується застосовувати звукопоглощающее покриття стін.

Як заходів для зниження шуму можна запропонувати таке:

– облицювання стелі і стін звукопоглощающим матеріалом (знижує шум на 6-8 дб);

– екранування робочого місця (постановкою перегородок, діафрагм);

– установка в комп'ютерних приміщеннях устаткування, що виробляє мінімальний шум;

– раціональна планування приміщення.

Тому мені пропоную зменшення галасу зчинив на лабораторії використовувати замість матричного принтера, що проводить багато галасу, більш тихий – лазерний принтер.

Захист від шуму слід виконувати відповідно до ГОСТ 12.1.003-76, а звукоізоляція огороджуючих конструкцій має відповідати вимогам глави СНиП 11-12-77 «Захист від шуму. Норми проектування».

1.4 Небезпека підвищеного рівня напруженості електромагнітного поля


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5