Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Поняття і судження, заперечення суджень

Реферат: Поняття і судження, заперечення суджень

Зміст контрольної роботи.

Стр.

Запровадження. 2

1.Понятия. 3

1.1.Понятия як простейщая форма мислення. 3

1.2.Классификация понять. 6

1.3.Отношения між поняттями. 7

1.4.Операции над поняттями. 8

2.Суждения. 10

2.1.Определение суджень. 10

2.2.Классификация суджень. 11

2.3.Простые категоричні судження. 12

3.Отрицание суджень. 13

Термінологічний словник. 16

Укладання. 17

Список літератури. 19

Запровадження

Логіка посідає особливе місце у системі наук. Особливість її положення залежить від того, що вона виконує стосовно інших наук методологічну роль своїм вченням про загальнонаукових форм та методів мислення. Предмет логіки досить специфічний, - це форми думки. Тому на згадуваній початковому етапі визначити, що таке думку, форма думки, мислення. Звернувшись до філософії, як науці спорідненої логіці, можна уявити мислення як засіб відображення дійсності. Є кілька форм відображення дійсності, послідовне розгляд яких призводить до розуміння предмета логіки.

Відчуття – форма почуттєвого відображення, притаманна тваринної життя. Вона яка з органами почуттів та нервової системою людини. Це зорові, звукові, нюхові та інші відчуття. Основна їхня особливість – відбиток окремих властивостей і ознак (лише форми, звуку, запаху). На базі окремих відчуттів, односторонніх через свою окремішності, формується сприйняття предмета чи явища загалом. Наприклад, щодо людиною звичайного столу, він визначає її форму, розмір, колір, шорсткість поверхні. Кожна з цих характеристик полягає в відчутті, сукупність яких дає чітке уявлення, у разі про конкретне столі. Після завершення певного часу людина спроможна відтворити у пам'яті образ цього столу. Тут ідеться вже про особливу формі почуттєвого сприйняття, знаходиться в межі між почуттєвим і раціональним. Ця форма мислення називається поданням. Уявлення набуває властивості непритаманні відчуттям й сприйняттю, саме абстрагованість і узагальненість. Не можливо відтворити раніше що простежувався предмет з усім безліччю його властивостей і ознак, тому окремі опускаються. На рівні уявлення людську свідомість може комбінувати властивості різних експонованих предметів і створювати фантастичні образи або що у природі уявлення, приміром, про «вампірів», «перевертнів» або про «вічної молодості». Представлением завершується почуттєва щабель відображення, на яких відкривається новий рівень відображення - поняття, що є вже логічним за своєю суттю.

Перехід від уявлення до поняття своєрідний тим, що вистава неможливо без безпосереднього контакту предмети й органів почуттів, а поняття за своєю природою вже не потребує цьому контакті, оскільки він абстрактне, узагальнену, ідеальне відбиток. Поняття є найпростіший формою думки.

Думка - це специфічне явище, певною мірою що з поняттям «душі людини», у якому існує елемент таємничості та соціальної невизначеності. Оскільки ці предмети є предметами логіки, розуміння й визначення думки можна запозичити з філософії. Філософія характеризує думку, як узагальнений, відвернений, абстрактний, ідеальний «образ», він лише у голові людини. Цей ідеальний «образ», сприймалася людьми абстрактно, можна лише подумки. Звучить свого роду каламбур. Думка як не можна відчути, розглянути, долучитися до ній, а й передати з відривом. Постає запитання: «Які ж спілкуються люди?» Але перебувають засіб, спосіб матеріалізації що у голові думок – мову. Він є за своєю природою матеріальним. Його складові – знаки, літери, звуки, слова пропозиції можна говорити, записувати, перетворювати, передавати. З допомогою мови передаються не самі думки, а речові їх знаки. Людина, овладевающий розмовної промовою, навчається користуватися замість предметів словами, маніпулюючи останніми. Думка про об'єкт виявляється у слові, позначає предмет, й те водночас матеріалізує думку. Думка якесь предметі відбиває безліч, властивих йому властивостей, спільних цінностей і одночасно відмітних, саме істотних. Прості думки, виражені окремими словами чи словосполученнями, з логіки називаються поняттями. Наприклад, «будинок», «людина», «студент заочного відділення». Складні думки утворюються з кількох простих, пов'язаних між собою належним чином. До складним думкам ставляться: судження, умовивід, доказ і спростування, та інших.

Приступаючи до розкриття змісту роботи, слід зазначити, що написана у тому послідовності, як і прокуратура вивчила поняття і судження людиною вперше що вивчає курс логіки.

1.Понятия.

1.1. Поняття як найпростіша форма думки.

Найбільш найпростішої в структурному відношенні формою думки виступає поняття. За визначенням, поняття є формою думки, що відбиває загальні суттєві і відмітні ознаки предмета думки.

Ознакою буде будь-яке властивість предмета зовнішнє чи внутрішньо, очевидне чи не бачимо, загальне чи відмітне. Поняття може відбивати явище, процес, предмет (матеріальний чи уявлюваний). Головне для даної форми думки – відбивати загальне та в водночас істотне, відмітне у предметі. Спільними ознаками виступають ті, властивих кільком предметів, явищам, процесам. Істотним є ознака, який відбиває внутрішнє, корінне властивість предмета. Знищення чи зміну цієї ознаки тягне у себе якісну зміну самого предмета, отже, і його знесення. Але треба пам'ятати, що суттєвість тієї чи іншої ознаки визначається інтересами людини, сформованій ситуацією. Істотним ознакою води для спраглого чоловіки й для хіміка будуть два різних властивості. Для першого – здатність вгамувати спрагу, на другому – структура молекул води.

Оскільки поняття за своєю природою є «ідеальним», то ми не має вещественно-материального висловлювання. Матеріальним носієм поняття виступає слово чи поєднання слів. Наприклад, «стіл», «група студентів», «тверде тіло».

Предметом вивчення логіки є форми і закони правильного мислення. Мислення є функція людського мозку, яка тісно пов'язана з мовою. Функції мови: зберігати інформацію, бути засобом висловлювання емоцій, бути засобом пізнання. Йдеться то, можливо усній чи письмовій, звуковий чи незвуковой, промовою зовнішньої або внутрішньої, промовою, вираженої з допомогою природного чи штучного мови. Слово лише висловлює поняття, воно – матеріальне освіту, зручний передачі, збереження і обробки. Слово, позначаючи предмет, заміняє його. А поняття, висловлюючись в слові, відбиває цей предмет у найважливіших, істотних, загальних ознаках. Думка неможливо передати на відстань.

Людина передає на відстань сигнали про що виникають у голові думках з допомогою промови (слова), що на інших людей, перетворюються на відповідні вихідним, але сьогодні вже їхні думки. На цьому етапі можна визначити, що правове поняття, словом, і предмет абсолютно різні за своєю сутністю речі. Наприклад, одна людина повідомляє іншому у тому, що він придбав парта, скажімо, не додаючи якихось інших його характеристик. З метою спрощення, виділяємо з контексту лише одне поняття «парта». Для першої людини пов'язане з конкретним предметом, які мають поруч властивостей, у тому числі виділено істотне - він призначений на письмі. З допомогою промови думка про «шухляді стола» передається іншій людині вже перетворюється на його думку. У голові останнього виходячи з поняття ідеального «письмового столу» (узагальненого, абстрактного) виникає образ цього «письмового столу» як предмета. На мою думку, незважаючи великих статків, що це поняття можна було передати й з допомогою не двох, ні тим більше поєднань слів, характеризуючих предмет, то остаточному підсумку образ «письмового столу», відтвореної у голові іншу людину все-таки, не цілком відповідав конкретному описаного предмета з точністю. Тому предмет, словом, і поняття взаємопов'язані але з тотожні. Ознаки предмети й ознаки поняття не збігаються між собою. Ознаки будь-якого матеріального предмета – це зовнішнє чи внутрішні властивості, ознаки поняття – узагальненість, абстрактність, ідеальність.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5