Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Криміналістична характеристика й особливо розслідування легалізації коштів чи іншого майна, видобутого явно злочинним шляхом

Реферат: Криміналістична характеристика й особливо розслідування легалізації коштів чи іншого майна, видобутого явно злочинним шляхом

П Л А М

ВСТУП

1. Поняття, суть і стала криміналістичну характеристика «легалізації коштів чи іншого майна, видобутого явно злочинним шляхом»

2. Міжнародне право боротьби з відмиванням грошей

3. Кваліфікація легалізації за законодавством

4. Проблеми, які виникають під час розслідування легалізації, способи їх вирішення

ВЫВОД

Список використаної літератури

Легалізація коштів чи іншого майна, набутого незаконним шляхом, - одна з злочинів, скоєних у сфері економіки, які породили корупцію, користолюбство як накопичення первісного капіталу. Процес роздержавлення і приватизації у стані недостатнього праворегулювання в перехідний пе-ріод до ринкової економіки створив умови для незаконного нагромадження капіталу до рук фізичних або юридичних, названих «тіньового» капіталу, звернення якого почали називати «тіньової» економікою.

«Тіньовий» капітал – це кошти, нажиті злочинним шляхом і приховувані від оподатковування. У минулому їх називали «крадені гроші», здобуті результаті крадіжок, шахрайства, грабежу, фальшивомонетничества, тобто. злочинним шляхом. Це гроші майно, фактично виключені з законного товарообороту державної економічної діяльності. Не можна такі величезні кошти покласти до банку, придбати ними нерухомість, офіційно впустити їх у оборот щоб одержати прибутку, ніж «засвітити» у різних формах державних обліків. Тому рух неврахованих оподаткуванням коштів відбувається таємно, оминаючи законної економічної діяльності.

Колосальні кошти, одержані від торгівлі зброєю, незаконного грального і наркобізнесу, контрабанди, розкрадань, інший протиправної діяльності, злочинці прагнуть легалізувати, надати їм видимість законних, впустити їх у оборот.

Отже, «тіньової капітал» - це підпільні, невраховані кошти державних підприємств, організацій з кожного формою власності, і навіть фізичних осіб, нажиті незаконно: шляхом розкрадання, присвоєння, шахрайства, крадіжки, грабежу, ігрового і наркобізнесу тощо

1.

Одне з керівників Групи міжнародних дій (GAFI) Э.Янг, виступаючи на конференції країн – членів Ради Європи з проблемі відмивання грошей до країнах із перехідною економікою (Страсбург, 29 листопада – 1 грудня 1994 р.) відзначила такі негативні наслідки відмивання грошей:

- у злочинців складається враження безкарності. Це злочин привабливим заняттям, а високий рівень злочинності, передусім організованою, підриває підвалини нашого суспільства та загрожує правових норм;

- злочинні організації отримують унікальну можливість фінансувати своє подальше діяльність;

- неконтрольоване використання злочинними організаціями окремих фінансових установ у остаточному підсумку завдає збитків всієї фінансовій системі, особливо у країнах із що розвивається економікою;

- зосередження економічної і втрати фінансової влади у руках злочинних організацій кінцевому підсумку може підірвати національну економіку цих країн і демократичні системи їх від влади та управління.

У узагальненому вигляді «відмивання брудних» можна з'ясувати, як «переклад незаконно отриманих готівки на другий актив, приховування істинного джерела чи власності, яких в спосіб отримані гроші, й створення характеру законності для джерела і власності».

Легалізація за своєю сутністю – злочинну діяльність виведення коштів («брудних» грошей) зі сфери «тіньового» капіталу та введення в сферу законного звернення, тобто. надання коштами чи якомусь майну статусу законної власності певного юридичного чи фізичної особи.

Отже, придбане незаконним шляхом стає фактично законної власністю. Процес легалізації ще 20-х роках минулого століття з легкої руки «хрещеного батька» чиказької мафії Аль Капоне отримав назву «відмивання».

Легалізація має дві форми: просту і складну. Проста форма за своєю структурою є лише стадією складної легалізації, що є багатоходову шахрайську фінансову операцію, у якій беруть участь легальні комерційні фінансово-банківські структури. Україна має за оцінками окремих економістів «тіньової» капітал становить близько 60% всього обороту.

Відсутність легальних джерел доходів у фізичних осіб або явне невідповідність їх операцій із великими грошовими сумами, придбання нерухомості, вчинення інших угод на суми, які перевищують доходи юридичного або фізичної особи, - усе це ознаки легалізації.

Предметом безпосереднього зазіхання цього злочину є кошти чи майно. Під грошима розуміють як гроші й валюту, а й банківські і дорожні чеки, грошові переклади, інвестиційні цінних паперів, облігації, сертифікати, товарораспорядительные документи, пред'явлення якого є достатнім вступу в права, договору продажу-купівлі, позики, документи кредитування. Майно – це нерухомість, і навіть транспортні засоби, коштовності, шляхетні і рідкісні метали.

По способом вчинення легалізація як дія з виведенню коштів із незаконних доходів, з «тіньової» економіки та надання їм законного статусу здійснюється з допомогою:

1.финансовых операцій;

2.сделок купівлі-продажу, позики, кредитування;

3.предпринимательской діяльності;

4.подставной економічної діяльності (відкриття фіктивних фірм, підприємств).

Способи легалізації безпосередньо пов'язані з скоєнням інших злочинів, наприклад, хабарництво, зловживання службовим становищем, корупція, здирство, захопленням заручником (приклад Березовського), фінансовим шахрайством, тероризмом. Наведемо деякі з них за класифікацією В.И.Куликова:

- участь посадових осіб державних установ у комерційної діяльності вилучення особистої чи корпоративної прибутку;

- «перекачування» державних засобів у комерційні структури та «переведення» грошей;

- надання пільг для своєї корпоративної групи (політичної, релігійної, національної) з відволіканням державних ресурсів;

- на засоби інформації щоб одержати особистої чи корпоративної прибутку;

- використання державними службовцями підставних фірм, найчастіше оформлених на родичів, у комерційних банках структурах;

- використання службове становище для маніпулювання інформацією )спотворення, затягування термінів видачі тощо.) з метою добування особистої вигоди;

- бюрократичний «рекет», відтворений у вимаганні коштів їхнього «перекидання» до інших комерційні структури, політичні партії, благодійні фонди з прямою особистої вигодою;

- лобізм після ухвалення нормативних актів у інтересах певних груп;

- уявлення державних фінансових ресурсів у виборчі фонди окремих претендентів.

Необхідно додати також такі способи як:

- створення з благодійних фондів особами, мають мета приховати джерело свої доходи, і анонімне « пожертвування» цих грошей до свої власні фонди;

- неконтрольоване введення у комерційний оборот коштів із допомогою освіти легальних господарських структур території України;

- що у приватизації;

- створення підприємницької оболонки, видимості високої рентабельності підприємства для прикриття здійснюваних операцій;

- придбання цінних паперів через підроблені рахунки;

- використання банківських механізмів, ускладнених схем фінансових взаємин держави і руху коштів;

- перерахування коштів у ЛОРО-рахунки нерезидентів;

- інвестиційна діяльність;

- переведення з допомогою офшорних фірм та інших.

Нерідко найскладнішим розслідуванні легалізації стає встановленні особистості злочинця. Це особи однак що у політичної, економічної й суспільної діяльності, серед яких – депутати, працівники міністерств та інших державних установ, директора, економісти, бухгалтера підприємств з державною або колективної формою власності, керівники підприємницьких структур, працівники митниці, банків, податкової служби й т.п.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7