Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Версії і планування розслідування злочинів

Реферат: Версії і планування розслідування злочинів

1. ЗНАЧЕННЯ ПЛАНИРОВАНИЯ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СПРАВИ І ПРОГРАМИРОВАНИЕ НА ПЕРВОНАЧАЛЬНОМ ЕТАПІ.

Грамотне планування розслідування з складним кримінальних справ з урахуванням повної відпрацювання слідчих версій являє ся однією з найважливіших умов встановлення об'єктивної істини. Хоча понад півсторіччя тому зазначалося, що помилки і недоліки у роботі слідчих органів зумовлюються передусім бесплановостью розслідування, з подоб ным станом справ можна зустрітися і він. І якщо 30-ті рр. це пояснювалося недостатньою теоретичної подго товкой слідчого апарату, і навіть слабкої разработанно стью наукових основ планування розслідування зв версионно-го процесу, нині становище докорінно зміни лось. Теорія зробила великий крок уперед. Але практика часом над повною мірою використовує досягнення теорії. Причи на цього у тому, що досі пір ні з жита психологічна установка певної частини слідчих обходитися начерками, нагадують конспективний план роботи з день. З іншого боку, молоді слідчі через недо статка досвіду який завжди вміють скласти розгорнутий план рас прямування складних — бесфигурантных або многоэпизодных справ, що робить необхідної розробку алгоритмів і програм цієї бурхливої діяльності. Нарешті, до планування розслідування потрібно приступати відразу ж потрапляє, спочатку роботи з справі. проте теоретичні міркування й рекомендації в дано ном аспекті нам невідомі, хоча потреба у них давно кін статирована.

Як слушно вважає М. А. Селіванов, виділення комп лекса початкових слідчих дій “орієнтує слідчого використання максимуму можливостей щоб виявити доказів, наявних на виключно важ ном — початковому етапі розслідування, на створення належної бази щодо ретельного, обгрунтованого планирова ния всього слідчого провадження у справі” [1, з. 122]. Це вимагає необхідність плану рассле дования початкового етапу і окремого плану з каждо му початкового слідчому дії в ув'язці з опера тивно-розыскными заходами. Отже, для обеспе чения ефективності розслідування планування по возмож ности слід починати не одразу після порушення кримінальної справи.

Безперечно, що фрагментарний і проблематичний характер вихідної інформації про злочинному подію, його суб'єкт, формі провини та інших істотних обставин препятству ет розробці докладного плану з справі загалом. На цьому етапі це не реально і диктується необхідністю. Оскільки ми розуміємо початковий етап розслідування як важливіше ший інтервал слідчої діяльності, конкретизируемый характером завдань, які слідчим на даний момент возбужде ния кримінальної справи цілей і необхідний рішення ключі вых (типових) завдань розслідування: розкриття неочевидних злочинів або необхідних доказів у оче видатним преступлениям,—то після ухвалення рішення завдань даного ця па планування подальшої роботи з справі великої складності технічно нескладне. Якщо злочин розкрито, а доказатель ства винності зібрані, елемент творчості подальшої слідчої діяльності значно зменшується, а само собою воно (окрім хіба складання обвинувального висновку. лежаче не більше компетенції кримінального процесу саме, а чи не криміналістики) набагато спрощується. У той самий час важливість грамотного планування розслідування з його початковому етапі стає очевиднішою.

У цьому важливо наголосити, що всяке поповнення зна ний слідчого про розслідуваному злочині, особливо спочатку, має волокти негайне уточнення пунктів складеного плану. Має рацію А. М. Ларін, кажучи, що “планування полягає в всебічному обліку фактиче ских даних, котрі під час розслідування неухильно попол няются, Уточняются, переосмысливаются. Відповідно по полняется, коригується, змінюється і план. Тож планування від ухвалення справи до виробництва і до складання обвинувального висновку безперервний” [2, з. 58]. Важливість динамічності планування підкреслюють та інші автори [3, з. 15—20].

Як вважає генеральний Л. А. Соя-Серко, у разі планування предстоя щего розслідування і виконання окремих слідчих дій чи інших заходів слідчий використовує своє знання у певній слідчої ситуації, оперуючи двома потоками інформації. Один —зовнішній — надходить при изу чении обстановки та соціальні обставини розслідуваної злочину; второй—внутренний-—это які у пам'яті следовате ля знання, поняття, набуті у процесі навчання дітей і прак тической роботи [4, з. 32].

Здається, що таке уявлення про інформаційної забезпеченості слідчого неповно, оскільки за расследова нии будь-якого досить складного кримінальної справи під час збирання й перевірки доказів необхідно використовувати специаль ные пізнання різних знаючих осіб, експертів та інших. У цьому відбувається додаток до конкретної слідчої ситуа ции знань і цих фахівців, т. е. інтеграція знань і уявлень слідчого зі знаннями й уявленнями дру гих що у розслідуванні осіб, породжує нового рівня проникнення механізм злочинного події та його окремі криминалистически значимі деталі.

Цей потік інформації має власну специфіку, посколь ку породжена не матеріальної обстановкою злочини і чи цами, однак причетною до нього (очевидцями, потер певшими), а волею і свідомістю суб'єктів, із якими следова тель взаємодіє. Їх інтереси спрямовані для досягнення однієї великої мети: розкриття і всебічне розслідування преступ ления. Спеціальні пізнання особливо необхідні на першо початковому етапі знають, бо індивідуальних знань і можливостей слідчого, зазвичай, недостатньо, щоб без певній допомозі досягти успіху.

Науково-технічний прогрес постійно відкриває дедалі нові можливості використання досягнень науку й техніки у кримінальній судочинстві. Нині навіть найглибших професійних знань слідчого може вистачити для успішного розслідування. Шлях до встановлення істини в багатьох справах був би набагато довші, низку злочинів зірвалася б розкрити, якби слідчі не використовували у своїй спеціальні знання, тобто. знання, що розвиваються шляхом цілеспрямованої підготовки й досвіду роботи з певного виду у межах тій чи іншій професії, виключаючи у разі професію самого слідчого.

Отже, під час складання плану спочатку розслідування слідчий зобов'язаний продумати, яких фахівців, як і коли залучити, намітити заходи, у яких братимуть участь. Бажано, щоб використання спеціальних пізнань спочатку було чимало широким і плановим. З іншого боку, у разі планування важливо передбачити науково-технічний і організаційним забезпеченням ефективності початкових слідчих діянь П.Лазаренка та оперативно-розшукових заходів. І тому у плані може бути наведено як перелік науково-технічних коштів, а й конкретні тактичні прийоми їх використання.

На початковому етапі розслідування потрібно планомірно застосовувати спеціальні знання з формі експертиз. Але саме поки що які завжди використовуються багатющі можливості судової експертизи, особливо мають діагностичний характер. Експертизи призначаються невчасно, в постановах передбачаються в усіх питання, які можна вирішені з урахуванням наявних матеріалів, допускаються інші помилки, які знижуватимуть ефективність слідства. Коло експертиз, питання, які слід дозволити за її виробництві, матеріали, необхідних дослідження,- усе повинно знайти свій відбиток у плані початкового етапу розслідування. У цьому слідчому доцільно проконсультувавшись із експертами, співвіднести свої потреби у справі з можливостями експертної установи, а коли збігаються, запланувати виробництво досліджень, у іншому криміналістичному установі, обладающем ширшими можливостями внаслідок забезпеченості досконалої аналітичної технікою, високій кваліфікації співробітників та інших.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11