Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Банки і банківсько системо у Росії США

Реферат: Банки і банківсько системо у Росії США

Зміст

1. Банки. Кредитно-фінансова система 2

> центральний банк, його функції, роль державі;

> комерційний банк.

2. Банківські операції, і банківська прибуток . 5

> отримання прибутку - мета банківську діяльність;

> банківські операції;

> банківські ризики, їх види.

3. Кредитно- фінансову систему Росії 9

> законодавчі основи кредитно - фінансової систем Росії,

Центральний банк Росії;

> економічні нормативи діяльності банків;

> комерційних банків Росії, генеральна й внутрішня соціальність ліцензії.

4. Федеральна резервна система США . 12

5. Укладання. Банки в світі 16

6. Список літератури, використаної у роботі . 17

Банки. Кредитно-фінансова система.

Банки - основна складова частина кредитно-фінансовій системи кожної країни. Вони вже утворюють, акумулюють надають кошти. Кредитні системи розвинених країн мають різну структуру, але є держава й спільні риси. Так повсюдно кредитна система складається з центрального банку, комерційних банків, спеціалізованих банківських установі (інвестиційних, зовнішньоторговельних, іпотечних тощо.), і навіть кредитно-фінансових учереждении небанківського типу: страховых,финансовых компании,пенсионных фондів, ощадних кас.

Центральні банки здійснюють керівництво всієї кредитної системою країни, вони покликані регулювати кредит і грошове звернення, контролювати і стабілізувати рух обмінного курсу національної валюти, згладжувати своїм впливом перепади в рівні ділову активність, цін, і зайнятості, стимулювати зростання національної економіки на здоровою фінансовою основі. Центральний банк виступає як агента уряду. І тут він консультує уряд у таких областях, як управління національним боргом, валютна і кредитно-грошова політика. З іншого боку він представник уряду у фінансові операції останнього. Основна функція банку розробляти і проводити кредитно-грошову політику. Це найважливіша його функція.

Як агент уряду у фіскальних справах центральний банк дає їй поради, управляє деякими депозитними рахунками і фондами уряду, від імені уряду випускає вилучає з обігу гроші, управляє національними инвалютными резервами й виступає від імені уряду міжнародному валютному ринку, є депозитарієм золота і управляючим державним боргом (випускає державні облігації, виплачує ними, погашає їх).

Центральний банк допомагає уряду визначити наилучшии момент для випуску облігації, їх ціну, дохідність та інші характеристики, щоб забезпечити привабливість випуску для інвесторів, місце, де найкраще розмістити облігації. Щоб успішно справлятися з цим завданням, банк повинен розташовувати точної і своєчасної інформацією щодо економіці, русі ресурсів тощо. Попри зусилля до того що, щоб бути гранично поінформованим , банк іноді змушений приймати рішення доти, як статистика потвердит передбачене подія. І він проводить власні дослідження, результати які зазвичай публікуються становлять собою великої інтерес науковцям, економістів, менеджерів, працівників фінансових установі.

Центральний банк управляє урядовими депозитами (навіть якщо вони у комерційних банках банках). Майже всі урядові витрати й доходи проходять за рахунками центрального банку. Баланси, які дають відсоток, містяться на рахунках комерційних банків. Центральний банк також має рахунок для вкладення урядових доходів у цінних паперів (зазвичай самого ж уряду) й валютний рахунок, у якому перебувають інвалютні запаси.

Центральний банк випускає гроші й розподіляє їх між комерційними банками, вилучає з обігу старі банкноти і стершиеся монети. Нові гроші видаються комерційних банків за заявками, відбиваючим їхні потреби в готівки, шляхом дебетной записи на рахунках комерційних банків центральному банку.

Ще однією обов'язком центрального банку, як агента уряду є контроль і захист обмінного курсу національної валюти. Банк правомочний купувати й продавати золото, срібло, інвалюту, відкривати рахунки центральні банки інших країнах, в ролі агента іноземних центральних банків та як депозитарію їх активів.

Обмінний курс - це красна ціна національної валюти міжнародною валютному ринку та пропорція, де вона обмінюється на валюти інших країнах. Ціна визначається балансом попиту й пропозиції. Щоб торгувати валютою, центральний банк повинен мати валютні рахунки центральні банки відповідних країн. Коли уряд вирішує вторгнутися на валютний ринок із метою змінити обмінний курс національної валюти (зараз такі вторгнення бувають дуже рідко), якщо цієї мети - утримати обмінний курс падінням, центральний банк знімає вини з инвалютного рахунки певну суму і купує її у національну валюту, змінюючи цим баланс попиту й пропозиції. І навпаки, центральний банк скуповує інвалюту, якщо прийняте рішення уповільнити зростання обмінного курсу національної валюти. У першому випадку вторгнення лімітується наявністю національної валюти на урядових рахунках, у другому - наявністю інвалюти.

Центральний банк також виступає у ролі депозитарію, хранителя золота, належить уряду цієї країни. Він може зберігати і золото, те що іноземним центральним банкам та інших фінансових установ. Центральний банк купує і продає золото, використовуючи инвалютный рахунок. Продається золото зазвичай центральним

банкам і урядам інших країнах, і навіть міжнародним фінансовим організаціям типу Міжнародного валютного фонду.

Однією з найважливіших завдань центрального банку - управляти державним боргом, тобто. цілеспрямовано змінювати ту його частину, представленої які у зверненні прямими і гарантованими облігаціями (прямі облігації - це облігації, випущені самим урядом, а гарантовані - це облігації випущені під урядову гарантію державними корпораціями). Управляти отже визначати властивості облігацій, умови їхнього випуску й місце розташування. Цей державний борг, швидкозростаючий у багатьох розвинених країн, є кумулятивний бюджетний дефіцит (перевищення видатковій частині бюджету над дохідної всі роки). Як консультат уряду у фінансових питаннях центральний банк має лише збирати й інтерпретувати економічну інформацію, а й відчувати зміни попиту на цінних паперів, у надходженні фондів ринку цінних паперів, в рівні відсотка голосів і ліквідності над ринком цінних паперів, щодо інвесторів до нових випускам тощо. Щоб самому отримати закінчену картину, центральний банк консультується із найкращими комерційними банками, іншими інвесторами і інвестиційними дилерами.

Управління державним боргом має бути увязанно з цілями уряду (не укладати протиріччя, наприклад, з фіскальної політикою). Для центрального банку це може стати серйозною проблемою. З одного боку, уряд не можна залишити без готівки, з другого - отримання їх то, можливо пов'язане з необхідністю послабити боротьбу проти бюджетного дефіциту з що випливають звідси падінням довіри до національної валюти.

Комерційні банки утворюють кістяк кредитної системи країни. Головна їхня призначення - залучати заощадження і розподіляти їх між позичальниками. Для корпорацій і споживачів банки є є основним джерелом кредитів.

Поповнення оборотних засобів підприємстві надання споживчого кредиту - це класична функція комерційних банків. Крім цього банки надають масу спеціальних послуг державі, підприємствам, і населенню. І це чековое обслуговування, і рассчетно-кассовые операции,выдача грошей під заклад майна, середньо- і кредитування спеціального призначення (наприклад компанії, котрі розробляють родовища з корисними копалинами), проектне фінансування модернізації виробництва, надання позичок в


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4