Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Економічні вчення: Кембріджська школа

Реферат: Економічні вчення: Кембріджська школа

1.Взгляды А. Маршалла

Теорія Кембриджської школи представлена дослідженнями А. Маршалла, Ф. Эджуорта, А. Пигу. Найбільш серйозний внесок вніс А. Маршалл (1842-1924), одна з найбільших буржуазних вчених історія економічної думки. Його теорія, основи якій викладено в «Принципах політичної економії», стала як й систематизацією та узагальненням положень пострекардианской англійської політекономії, та інших. течій. Вона започаткувала новому напрямку сучасної економічної науки – неокласичної політекономії.

А. Маршал, загалом поділяючи методологічну систему маржинализма, вніс у неї певний своєрідність: відмовився від суб'єктивними оцінками граничною корисності в аналізі цін, відвівши їм місце однієї з чинників, які впливають попит. Було також відхилена думка англійських економістів Дж. Мак-Куллоха і Р. Торренса, бачили кінцеве підставу ціни на витратах виробництва.

Намагаючись зібрати за одну ціле теорію граничною корисності і теорію витрат виробництва, економісти кембріджської школи порушили питання так: ні попит, ні пропозиція немає пріоритету з погляду визначення цін, будучи рівноправними елементами механізму ринкового ціноутворення. Оскільки все їхнє реформа проходила всередині маржинализма, граничні характеристики, сконцентровані австрійцями за споживання і, тепер побачили боці виробництва та пропозиції. Збираючись знайти умови балансу попиту й пропозиції, маржиналисты широко застосовували поняття ринкового рівноваги. Відома ще до Маршалла, цій категорії саме його робіт перетворилася на поширений елемент методології буржуазної політекономії.

З кембріджських реформ почався повсюдний перехід буржуазних економістів на шлях вивчення функціональних співвідношень між економічними явищами. Маючи Україні цього принципу, А. Маршалл намагався надати звий теорії практичну орієнтацію, наповнюючи її экономико-математическими розробками конкретних проблем ринку.

2. Механізм ринкового формування цін

У центрі уваги економістів кембріджської школи перебував механізм ринкового формування цін. Оскільки А. Маршалл визнавав лише функціональний аналіз, усі три параметра ринку (ціна, попит, пропозицію) розглядалися разом, у взаємодії.

З одного боку, вважав лідер кембріджської школи, ринковий механізм, діючи за умов необмеженої конкуренції, встановлює залежність попиту й пропозиції від ціни. Якщо, скажімо, на певному ринку ціна товару росте, те, як правило, попит нею знижується, а пропозицію збільшується. Коли, навпаки, ціна йде вниз, попит підвищується, а пропозицію скорочується. Отже, що ринкова ціна ході своїх коливань може сягнути деякого стійкого стану, стати ціною рівноваги, попит даний товар зрівнюється з його пропозицією.

З іншого боку, ринкова система працює у протилежному напрямі, визначаючи рух ціни співвідношеннями попиту й пропозиції. Наприклад, ціна, що перевищує рівень рівноваги, стимулює розширення пропозиції. Пропозиція, обганяючи попит, змушує ціну переміщатися назад, позначці рівноваги. Якщо ж ринкова ціна виявляється нижче ціни рівноваги, вона підштовхує вгору попит. Той збільшується, випереджаючи пропозицію, що влечёт підвищення ціни на бік рівноваги.

Відповідно до А. Маршаллу, це ідеальна картина ринкового взаємодії, коли попит однаково впливають зміну ціни. Але вона сильно змінюється залежно від тривалості аналізованих термінів. Коли досліджується короткочасний період, виявляються одні закономірності, коли аналізується тривала перспектива – інші. Рівноправність зникає: то попит, то пропозицію бере він роль головного регулятора ціни.

У межах короткострокового інтервалу пріоритет отримує попит. Це, вказував А. Маршалл, пояснюється лише тим, пропозиція більш інерційно, не встигає за постійними коливаннями попиту. Воно відстає, запізнюється, оскільки його зміни потрібні нових умов виробництва, а можливо, й створення додаткових виробничих потужностей. У межах невеликого відрізка часу величина пропозиції набуває, тому постійний характер. Тоді попит перетворюється на вирішальний ценообразующий чинник, і будь-яка його підвищення веде до зростання ціни.

І тут виникає відмінність між нової, вищої ціною товару і витратами його виробництва та нормальної прибутком. У підприємця утворюється тимчасовий додатковий прибуток, чи, за висловом А. Маршалла, квазирента. Принаймні розгортання виробництва, рано чи пізно реагує на зростання попиту, збільшуються розміри пропозиції, а ціна йде вниз, знищуючи квазиренту.

Коли ж йдеться про в довгостроковій перспективі, роль основний ценообразующей сили переходить до пропозиції і що з ним грошовим недоліків виробництва. Чим триваліша аналізований період, тим більше їхню взаємодію проти впливом попиту. По А. Маршаллу, причина у тому, що став саме виробництво визначає рух потреб, які потім виступають на вигляді граничних вигод і.

Таке опис механізму формування цін, звісно, більш збалансовано, ніж те, що далечіні економісти австрійської школи. Воно, проте, неспроможна на активне відбиток процесу ціноутворення у умовах капіталізму, вільної конкуренції. Насамперед, оскільки у ньому немає ознак саме капіталістичного ринку, властивих йому протиріч. Їх замінив стериальный, позаісторичний образ взаємодії ринкових сил.

Як і інші буржуазні теоретики, А. Маршалл, щодо справи, заперечує специфіку капіталістичних ринкових відносин. Це підкреслював До. Маркс, «досягається тим, що відносини між капіталістичними агентами виробництва зводиться простою відносинам, що випливають із товарного звернення».

Аналіз попиту й пропозиції, отклоняющих ринкову ціну від рівня рівноваги, залишає відкритим питання, ніж визначається сама ціна рівноваги. Рішення, запропоноване А. Маршаллом (грошові витрати виробництва), не несе у великий новизни, схоже трактування теорії витрат виробництва. Воно незадовільно, оскільки самі витрати залежить від цін факторів виробництва. Виходить, що А. Маршалл та її послідовники, зберігаючи традицію буржуазної політекономії, пояснюють ціни цінами.

На розробки кембріджської школи слід з обох сторін. Якщо вбачати у реформі них пояснення внутрішнього механізму ціноутворення за капіталізму, стає ясним ряд принципових дефектів, спотворення дійсності. Тут проявляється їх ідеологічний аспект. Але цих досліджень можна підійти і під іншим кутом зору, звернувши увагу до ту частина їх, що належить до конкретних проблем, які виникають на товарних ринках. Тут можна знайти реалістичні моменти, знайти наукові результати, мають практичну цінність.

Є у вигляді, наприклад, продуктивний аналіз чинника часу у рамках концепції коротких і довгих періодів, котрий надав значний вплив надалі розвиток буржуазної політекономії. Попри те що, що Дж. Кейнс піддав погляди А. Маршалла різкій і часто справедливою критиці, ідея останнього про вирішальну роль попиту короткостроковому регулювання цін стала однією з підстав кейнсіанської системи. Інший принцип – переважна значення пропозиції в довгострокової динаміці цін – взяли на озброєння теоретики сучасного консерватизму, усунувши концепцію довгострокового регулювання економіки (зокрема й цін) посредствам державного на сукупне пропозицію.

3. Концепція еластичності попиту

Цікаві дослідження А. Маршаллом проблем попиту окремі товари, точніше – розроблена ним концепція еластичності попиту.

Лідер кембріджської школи поставив попит на певний товар залежить від трьох головних чинників – граничною корисності, ринкової ціни, і грошового доходу, використовуваного споживання, причому особливу увагу відводилося долю першому з них.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2