Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Громадське виробництво й суспільне багатство

Реферат: Громадське виробництво й суспільне багатство

ПЛАН :

Запровадження . 3

1. Основи громадського виробництва

1.1. Виробництво і економіка 4

1.2. Громадське виробництво й суспільне багатство . 5

2. «Багатство народов».Трактовка А.Смита.

2.1. Короткий нарис біографії Смита.Его головні роботи . 6

2.2. Введення у роботу А.Смита . 7

2.3. Теорія поділу праці та обміну грошей . 10

2.4. Концепція вартості 12

2.5. Вчення про прибутку 14

2.6. Теорія продуктивного і непродуктивного праці 14

2.7. Капітал основний рахунок і оборотний . 15

2.8. Відтворення громадського капитала.Догма А.Смита . 16

2.9. Вчення про заробітної плати 17

2.10. Земельна рента 18

3.Современная трактування багатства 18

Укладання . 21

Список використаної літератури 22

Запровадження.

Свого вищого розвитку класична буржуазна політична економія досягла в працях британських учених А. Сміта і Д. Рікардо, коли Великобританія була найпередовіша стосовно економіки країною. Британія мала щодо високорозвиненим сільське господарство, швидкому зростанні промисловістю, вела активну зовнішню торгівлю. Капиталистические відносини отримали ній велике розвиток. Тут виділилися основні класи буржуазного суспільства: буржуазія, робочі, землевласники.

Разом про те розширення капіталістичних відносин сковывалось численними феодальними порядками. Буржуазія бачила головного ворога в дворянстві і було зацікавлена науковий аналіз капіталістичного способу виробництва, щоб виявити перспективи у суспільному розвиткові.

Отже, у Великій Британії у другій половині ХVIII століття склалися сприятливі умови для злету економічної думки, яким було творчість А. Сміта.

1.Основы громадського виробництва.

1.1 Виробництво і економіка

Чи є терміни «виробництво» і «економіка» синонімами? Це питання поставлений невипадково. На житейском,обыденном рівні прийнято считать,что виробнича діяльність людини- і є экономика,экономическая життя людей.И як логічний вывод-экономическая теорія вивчає производственную,хозяйственную діяльність людей різних історичних умовах.

Такі міркування над полне корректны.Разумеется,трудно оспорювати утверждение,что господарську діяльність панувала і в первобытном,и в рабовласницькому обществе.Однако економіки звичному значенні слова там не было.Производство матеріальних благ в громадських системах побудоване на насилии,принуждении,на тих методах,которые прийнято називати позаекономічними.Економіка ж з'являється то й тогда,когда виробництво матеріальних благ «управляється» такими механизмами,которые засновані на цінових сигналах,т.е. коливаннях ринкових цен,динамике прибутків і збитків тощо. Усе це- атрибути ринкового хозяйства.Следовательно,економіка- це синонім не слова «производство»,а синонім категорії «ринкове господарство».Часто які висловлювання «економіка первісного ладу», «феодальна економіка», «економіка військового комунізму» засновані на ототожненні понять «виробництво» (господарське життя) і «экономика».Эти словосполучення став звичним і викликають у тому теоритической правомерности.Однако вкотре підкреслимо: може бути экономики,основанной на позаекономічних стимулах.

Розглянемо категорії виробництва, у найбільш загальному вигляді.

Виробництво матеріальних благ-основа життя людини і общества.Но якщо цього можлива саме життя человека,то слід уже віддати вивчення цього питання біологічної науці? Але виробництво- не біологічний процесс;он відбиває взаємодія чоловіки й природи й взаємодія людей між собою у процесі їхньої господарської деятельности.Итак,что ж є виробництво узагальненому виде,не залежно від тій чи іншій господарської системи (внеэкономической чи заснованої на економічних стимулах)?

1.2.Общественное виробництво й суспільне багатство.

Виробництво-це доцільна діяльність людей,направленная задоволення їх потребностей.В цьому процесі взаємодіють основні факторыпроизводства:труд,капитал,земля,предпринимательство.

Результатом виробництва є створення потребує матеріальних та нематеріальних благ,удовлетворяющих людські потребности.Таким образом,для розуміння закономірностей процесся виробництва потрібно понад докладно охарактеризувати категорії потребностей,блага і внутрішніх чинників виробництва.

Потреби людини, можна з'ясувати, як стан неудовлетворенности,или нужды,которое він прагне преодолеть.Именно цей стан незадоволеності змушує людини робити певні зусилля (здійснювати виробничу діяльність).

Потреби людини не залишаються незмінними; вони розгортаються за мері еволюції людської цивілізації і це ж стосується передусім вищих потреб (потреби у образовании,искусстве,развлечении тощо.)

Благо- цей засіб задоволення потреб. А.Маршалл визначає благо як «бажану вещь,удовлетворяющую людську потреба». Ж.-Б. Сей визначає блага «як средства,которые маємо задоволення наших потреб». Властивість будь-якого предмета,которое дозволяє задовольняти певну потреба человека,еще робить його благом. Саме це факт особливу увагу звертає одне із найвизначніших представників австрійської школи К.Менгер. Так,корень женьшеню здатний підняти життєвий тонус людини. Але спочатку люди й не виявили це свойство,растение не мало характеру блага. Іншими словами,способность предмета задовольняти якусь потреба мусить бути усвідомлено людиною.

Чинники виробництва (труд,капиталл,земля,предпринимательство) будуть докладніше охарактеризовані розділ (2) ,відразу ж подчеркнем,что під капіталом як чинником виробництва розуміються зовсім на відносини експлуатації. Якщо скористатися термінологією австрійської школи,то капітал - це блага вищого порядку. З розвитком людської цивілізації значення благ вищого порядку (чи коштів на производства,по вираженню Менгера) дедалі більше увиличивается.

До цього часу йшлося переважно про матеріальних благах. Але процес виробництва включає у себе та надання матеріальних послуг. Например,транспортировка готової речі від виробника до споживача. У разі виробництво передбачає не створення вещи,которую можна потрогать,а переміщення їх у просторі.

Цей параграф має у назві словосполучення «громадське виробництво». Чому знадобився цей епітет? Хіба поняття виробництва як таке недостатньо для того,чтобы усвідомити необхідність взаємодії основних факторів виробництва? Річ у том,что процес виробництва здійснюється не ізольованими суб'єктами хозяйства,а в обществе,в системі громадського поділу праці. Навіть окремий ремісник чи фермер,полагая що він діє цілком независимо,на насправді пов'язаний тисячами господарських ниток коїться з іншими людьми.

Громадське багатство постає як результат процесу виробництва. Традиційне розуміння громадського богатства,восходящее до основоположникам класичної школы,характеризует його як вооплащенный в матеріальних благах накопичений минулий працю попередніх і справжнього поколінь.

Для того,чтобы визначити факторы,повышающие ефективність виробництва та заснування громадського богатства,обратимся на роботу А.Смита «Дослідження про природу і причини багатства народів».

2. «Багатство народов».Трактовка А.Смита.

2.1. Короткий нарис біографії А. Сміта. Його головні роботи

ж Адам Сміт народився у квітні 1723г. У місті Керколди в Шотландії. Син митного чиновника. Здобув освіту в університетах Глазго (1737-1740г.) І Оксфорда (1740 - 1746г.). У 1748г. Почав читати публічні лекцій з літератури і природному праву в Единбурзі. У 1751г. Займає кафедру логіки в Глазговском університеті, в 1752 р. - там-таки кафедру моральної філософії; знайомиться з Девідом Юмом. Вперше публікується в 1755г. У цьому року у лекціях до кількох свої основні економічних ідей.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6