Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Деякі економічні теорії

Реферат: Деякі економічні теорії

Меркантилизм

Термін "меркантилізм" (від італійського mercante - торговець, купець) увів у оборот у вісімнадцятому сторіччі англійський економіст ж Адам Сміт. Цим терміном прийнято позначати систему економічних поглядів, яка, очевидно, була досить поширена у Європі під другому тисячолітті нашої ери у вигляді дійшло нас завдяки деяким публікаціям англійських, італійських і французьких авторів XV-XVII століть. Меркантилизм був поширений та інших країнах, але у роботах англійців Вільяма Стаффорда (1554-1612), Томаса Мена (1571-1641), француза Антуана Монкретьєна (1575-1622), шотландця Джона Лоу (1677-1729), італійців Гаспара Скаруффи (1519-1584), Антоніо Джевонези (1712-1769) та інших економістів меркантилистские погляди придбали завершені обриси.

Живучи за кордоном й іноді не підозрюючи про існування одне одного, ці автори висловлювали дивовижно подібні погляди, що дозволяє трактувати меркантилізм як як теорію, а й як частину певної культурно-політичної традиції.

До епохи Відродження у європейській культурі було поширене уявлення про герое-завоевателе як втіленні усіляких чеснот, ідеалі для наслідування. Вдалий набіг на чужу, а де й своє власне територію, грабіж і зубожіння по моралі на той час розглядалися як прийнятний законний спосіб збагачення. Ця традиція, яка вийшла з античності, успішно функціонувала й у середньовіччі.

Епоха Відродження породила нові підходи до багатьох соціально-культурним процесам, зокрема до уявленню про багатство та джерелах її походження. Змінилися соціальні ідеали; герой на той час - не воин-завоеватель, а щасливий купець, ремісник, художник (пригадаємо хоча б професійний статус героїв новел Боккаччо). Теоретичною концепцією, яка згодом і обгрунтувала такий зрушення у свідомості, став меркантилізм.

Наші економічні підручники найчастіше фіксували лише зовнішню частина концепції меркантилізму, роблячи висновок у тому, що меркантилізм як теоретична школа помилково розглядав багатство як грошового металу з джерелом зростання сфері зовнішньої торгівлі. Звісно, меркантилізм як спеціалізована частину загального свідомості тієї епохи відбивав нові стереотипи мислення, які фіксували гроші як головний, а де й єдиний компонент матеріального добробуту та багатства. Але водночас концепція меркантилізму була такий примітивною, як його трактували радянські підручники політичної економії, їй була властива відома складність.

Річ у тім, що меркантилізм був чималим проривом у культурній традиції феодально-раздробленной Європи - й з'явився экономико-теоретическим обгрунтуванням процесу створення і функціонування національних держав за принципами політичного абсолютизму. Відповідно до цими процесами люди, мешканці території тієї чи іншої держави, стали розглядатися як громадський організм (нація, народ). Народи конкурують друг з одним, беручи господарські відносини. Найпоширенішою формою економічних відношенні між державами на той час була зовнішня торгівля. Одна нація продавала інший нації ті товари, які були в неї надлишку, набуваючи ті товари, яких eй бракувало. Гроші на той час - це передусім шляхетні метали, і у них здійснювалася оцінка вартості товарів хороших і

проводилися розрахунки з торгових операцій. Тож природно, що бажаний позитивний результат зовнішньої торгівлі асоціювався з перевищенням вивезення над ввезенням і фіксувався поняттям активного торгового балансу.

З іншого боку, меркантилізм вперше визначив управлінські функції государя, правителя. Якщо античної традиції, яка продовжувала зберігатися й у період раннього середньовіччя, государ розглядався як володар, завойовник своїх підданих, що мав повне право з їхньої майно і навіть у життя, то меркантилізм розглядав правителя як верховного управляючого, батька нації, який зобов'язаний був проводити економічну політику, що веде до збагаченню нації загалом. Економічною політикою держави, яка, на думку меркантилістів, призводила до зростанню національної багатства, був протекціонізм, зміст якої перебував у всілякої підтримці вітчизняного купецтва на зовнішніх ринках й у обмеженнях, які за іноземних купцям на ринку. Завдяки такій політиці мала зростати конкурентоспроможність нації, вищі збільшуватися виробництво продукції, яка орієнтована експорт. Показником ж ефективності державної політики, мудрості уряду ставав активний торговий баланс (перевищення експорту над імпортом) і приплив золота у країну.

Розрізняють ранній і пізній меркантилізм. Ранній меркантилізм виник до епохи Великих географічних відкриттів, та її центральної ідеєю була ідея "грошового балансу". У цей час йшов процес створення централізованих держав, ліквідації феодальної роздробленості у Європі. Часті війни вимагали створення регулярних армій і вели до до потреби постійного поповнення державної скарбниці від. Тому економічна політика уряду у цей період носила яскраво виражений фіскального характеру. Успішний збір податків міг стати забезпечений лише завдяки створення такої системи, коли він приватних осіб було заборонено вивозити дорогоцінні метали межі держави. Іноземні купці були зобов'язані всю отримані від реалізації своїх товарів виручку витратити купівля місцевих товарів, емісія грошей було оголошено державної монополією. Аби привабити гроші з-за кордону, уряду вдавалися до "псування" монет шляхом зменшення їх ваги чи зниження проби за збереження номіналу, а це призводило до знецінення грошей. Вважалося, у результаті знецінення іноземці зможуть придбати більше місцевих товарів за власний кошт і тому зацікавлені в перечеканке свої гроші в знецінені гроші інший' країни.

Через війну Великих географічних відкриттів до Європи, передусім через Іспанію, хлинуло дешеве срібло і золото. Здається, досягнуть економічний ідеал. Але грошового металу надходило на європейські ринки, то швидше йшов процес їх знецінення. Почався постійне зростання ціни товари, що поступово посилював економічні позиції продуктивних верств українського суспільства (ремісників, селян) і послабляв позиції дворянського, військового стану, яка отримувала платню як обесценивающихся грошей.

Пізній меркантилізм на чільне місце ставить ідею торгового балансу, фіскальна спрямованість економічної політики змінюється політикою, основою якої лягли міркування господарського характеру. Вважалося, держава стає то багатша, чим більша різниця між вартістю вивезених і завезених товарів. Такий стан може бути забезпечене двома шляхами. По-перше, заохочували вивезення готової продукції і на обмежувався вивезення сировини й ввезення предметів розкоші. По-друге, стимулювалося розвиток посередницької торгівлі, на яку дозволявся вивезення грошей зарубіжних країн. У цьому вважалося необхідним купувати якомога дешевше тільки в країн і продавати якомога дорожче за іншими. У цього підходу встановлювалися високі імпортні мита, виплачувалися експортні премії, уряду прагнули забезпечувати безпеки

зовнішньоторговельних комунікацій, надавали різні привілеї торговим компаніям, видавали державні субсидії у розвиток експортоорієнтованих і імпортозамінних виробництв.

У цілому нині меркантилистская політика держав була досить продуктивної багатьох країн, але поступово призводила до серйозної конфронтації між конкуруючими зовнішньому ринках країнами, сприяла взаємним обмеженням торгувати. Іншим недоліком політики у дусі меркантилізму було поступове уповільнення, та був та занепад виробництв, орієнтованих внутрішні ринки. Так, послідовна меркантилистская політика у Франції період Рішельє і Кольбера призводила до погіршення положення у галузі сільського господарства і ремесла, орієнтованого у місцеві потреби, породжувала постійне зростання податкового тиску більшу частину французького суспільства. Задля більшої все зростаючих державних витрат рано чи пізно уряд був змушений переходити для використання паперово-грошового звернення, що у цьому етапі зумовлювало швидкому знецінення паперових грошей немає та розладу господарської системи. Отже, вже у у вісімнадцятому сторіччі логічно завершений меркантилізм став гальмом економічного розвитку та вступив у в протиріччя з реальними потребами господарських систем у Європі. У той самий час слід зазначити, що чимало поняття та принципи меркантилістською доктрини успішно пережили свій час і широко застосовують у сучасної теорії та практиці.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6