Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Банки

Реферат: Банки

Банки, як різні комерційні підприємства, виникли у зв'язку з потребами відтворення, кругообігу промислового й торгового капіталу. Розпад натурального господарства, зростання торгівлі, і товарного обміну різко підвищили значення грошових розрахунків й кредиту. Перехід до найманої праці в широких масштабах призводив би до з того що дедалі більша частину спільних доходів виплачували грошової форми. Виник регулярний грошовий оборот, організацію та технічну обслуговування якого банки взяли він. Банки зосереджують в собі величезних мас позичкового капіталу шляхом залучення вільних коштів фірм й урядових установ, заощаджень і доходів населення і побудову надають в позичку. Принаймні зміцнення банків та перетворення на самостійну галузь підприємництва вони як сукупний кредитор

Банки - це підприємства, властиві будь-який нормально функціонуючої економічної формації, займаю щиеся кредитуванням і фінансуванням в промисловості й торгівлі з допомогою грошових капіталів, залучених у вигляді внесків і шляхом випуску власних акцій і облігацій.

Отже , звернімося питання появу у Росії першого радянського державного банку.

У 1921 р. на IV сесії ВЦВК було винесено реше ние про заснування державного банку. У положенні про Державному банку вказувалося: "Державний банк РРФСР створюється з єдиною метою сприяти кредитом і про чими банковыми операціями в розвитку промисловості, сель ского господарства і товарообігу, ні з метою концентрації грошових зворотів і проведення інших заходів, спрямований ных до встановлення правильного грошового звернення. На Державний банк покладається також виробництво кас совых операцій із виконання розписи державних до ходів і витрат".

Статутний капітал , хоч як не заперечувалося більшовиками, втричі чверті складалася з грошей , здобутих у процесі "экспроприативной діяльності".

Багато грошей , конфісковане в багатія , і навіть гроші із багатьох фондів і закупівельних організацій були, за наказом В.І. Леніна, використовуватимуться створення радянського банку.

Свою практичну діяльність Держбанк почав із 16 листопада 1921 р. У стислі терміни забезпечено переважно укомплектований цін тральный апарат банку з допомогою службовців учрежде ний, і навіть старих банківських фахівців, поддерживав ших радянську владу чи лояльно до неї ставилися (посіли згодом деякі ключові посади). Було розроблено і організаційну структуру цін трального апарату.

У складі Правління Держбанку було створено такі відділи: секретаріат; фінансово-економічне бюро; инспек ция; головна бухгалтерія; учетно-ссудный відділ; відділ кредитів; відділ сельскохозяйственною кредиту; іноземний відділ; відділ вкладів, поточних рахунків, перекладів і комісійних доручень. Також існували товарний відділ; хлібний відділ; емісійний відділ; каса; відділ контролю; до юридичного відділу; администра тивно-хозяйственный відділ.

Спочатку склад секретаріату входило фінансово- економічне бюро. Проте якщо з січня 1922 р. у зв'язку з рас ширением економічної роботи Держбанку це бюро виділили на самостійну структурне підрозділ в зі ставе трьох підвідділів: загального, кредитного і інформаційного.

Загальний підвідділ фінансово-економічного бюро зані мался розглядом й розробкою питань грошового обра щения, організацією кредитування і обгрунтованість розрахунків, питаннями емісійного права, випуску банкнот, чекового звернення, розвитку перекладних операцій, організації розрахункових отде вилов тощо. буд.

Кредитний підвідділ переважно розглядав й чітко давав висновки за проектам статутів приватних кредитних установ, акціонерних товариств, товариств взаємного кре дита. Поступающие проекти статутів розглядалися в бюро лише з погляду їхнього формальної відповідності дей ствовавшим законодавчих актів, а й у суті, з кредитної політики держави щодо цьому етапі розвитку.

Кредити тоді були потрібні багатьом. Деякі підприємства простоювали через брак зарплати для робочих. Хоча керівники партії з трибун вели мовлення , що " грошей за комунізму нічого очікувати " і запитували , а чи потрібні вони зараз, коли відбувається його будівництво , багато робітників, особливо старі майстра , хотів працювати за "так просто". Більшовики щось могли вдієш. Фахівців бракувало доводилося надаватимуть кредитів підприємствам , щоб професійні робочі з нього канули. Гроші потрібна була й у підйому сільського господарства. Хоча селяни й одержали землю , в них було машин на її обробки. Потрібні були кредити, щоб купувати машини.

Інформаційний підвідділ інформував Правління Гос банку про факти в галузі економіки та фінансів у країні ,але по закордонах. Наприклад, періодично зі ставлялись огляди зарубіжній пресі з питань діяч ности банків, стану та грошового звернення капи талистических країн.

Інспекція здійснювала організацію місцевих установ Держбанку та його інструктування. Апарат інспекції виходячи з узагальнення досвіду роботи установ Держбанку разра батывал і вносив в руки Правління Держбанку проекти вказівок по операційній роботі, приміром, про порядок видачі позичок під товари та товарні документи, про порядок при нудительной продажу банком товарів хороших і т. буд.

Кредитний відділ видавав цільові кредити государствен ным і кооперативним організаціям, та його робота лежить у безпосередній зв'язок з діяльністю учетно-ссудного комітету. При Правлении Держбанку учетно-ссудный комітет складалася з голови Правління Держбанку, однієї з чле новий Правління, два представники ВРНГ та їхніх представників Наркомфина, Наркомвнешторга, РКП, Центросоюза і недо торых Кабміну. У конторах і відділеннях Держбанку учетно-ссудные комітети складалася з управляючих цими установами i представників місцевих установ і коо перативных організацій. Положенням про Держбанку на учетно-ссудные комітети покладалася обов'язок встановлювати кредитоспроможності державних, кооперативних органи заций та порожніх приватних підприємств і вирішувати питання предостав лении їм кредитів. Постанови учетно-ссудных комітетів затверджувалися Правлінням Держбанку чи управляючими обласних контор і відділень Держбанку за належністю. Принаймні зміцнення планового запрацювала господарстві роль учетно-ссудных комітетів поступово зменшувалася, чимало їх припинили діяти і значилися лише формально. У Статуті Держбанку, затвердженому в 1929 р., про ці комите тах не згадувалося.

Відділ сільськогосподарського кредиту що з так званої оцінної комісією попередньо рассматри вал клопотання про видачу позичок сільського господарства. У 1924 р. у зв'язку з організацією Центрального сільськогосподарського банку цей відділ було скасовано, через ту причину , що він визнано непотрібним. Вважалося , що сільське господарство країні понад менш налагодилося і може саме , без взяття кредитів у банку, забезпечувати себе.

Операції учетно-ссудного відділу спочатку перебувають у безпосередній зв'язок з кредитним відділом, особливо , з його кооперативної частиною, оскільки вексельним кредитом спочатку користувалися переважно кооперативні організації. Коли у березні 1922 р. було затверджено положення про векселях, роботи вистачить учетно-ссудного відділу значно розширився, і він спромігся стати одним самих зі значних операційних відділів. Товарний відділ видавав термінові позички під товари та товарні документи, виконував доручення клієнтури купівлі і продаж товарів, і навіть безпосередньо виконував торгові й складські операції.

Робота хлібного відділу пов'язана з проведеними Державним банком в значних масштабах закупівлями зерна, його зберіганням та реалізацією. Це визначилось розпорядженню Наркомфина, позаяк у країні вистачало хліба і низки пшениці. Багато заможні селяни, чи, як його охрестили більшовики, кулаки відкрито виступали проти радянської влади й знищували посіви , сільські хлібні склади тощо.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4