Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Банки у Росії: історичний екскурс

Реферат: Банки у Росії: історичний екскурс

На Русі початку XIII в. внаслідок активної торгівлі з німецькими містами визначилися основні центри грошових операцій — Новгород і Псков. Монастирі й церкви служили місцем існування торгових домів. Иваньковская громада (за статутом Новгородської церкви св. Іоанна на Опоках) занима лася грошовими операціями (формування власного капи таля з допомогою вступних внесків купецтва, прийом вкладів і видача позичок, отримання привілеїв в користуванні доходів). Пер воначально гроші (товарні і металеві) не оформлялися при наданні позички закладеним майном. Поступово починають поширюватися заставні відносини.

Русь засвоїла основні тези візантійського государст венного права, прийняла їх організацію грошових операцій (прагнення держави охороняти монополію у питаннях, регламентація операцій та розміру допустимих відсотків), Право на заняття подібним промислом здавалося на відкуп. Псковское ссудное право оформляло кредитні угоди на осо бых «дошках». У грошовий оборот вводилися боргові обязатель ства - прості векселі. За основним правовому документа -Російської Правді - регламентувалася охорона і Порядок обеспе чения майнових інтересів кредитора, порядок стягування боргу, види неспроможності.

Протягом XIII-XVI ст. виконання грошових операцій було локалізовано скороченням міжнародної торгівлі, від сутствием підтримки з боку князів та його міст, пытавших ся прищепити традиції мусульманського кредитного справи (позичка ви ступала як подарунок, використання відсотка суворо запреща лось). Висока ставка позичкового відсотка лихварів не стиму лировала зародження грошового господарства.

Відсутність мобільного грошового капіталу, залежність де ніжного звернення країни від імпорту іноземних металличес ких грошей до вигляді мит і акцизів на товари, пери одически проведені грошові реформи із боку государст ва, географічна віддаленість окремих регіонів країни не сприяли виникненню приватного грошового предприни мательства.

Локальні осередки грошового господарства реально були у окремих російських містах, та їх розвиток цілком залежала потім від держави. У 1665 р. псковським воєводою А. Ордин-Нащекиным була спроба створити позичковий банк для «маломоч ных» купців. Його функції мала виконувати міська уп рава, що діяла з допомогою великих торговців. Отсутст вие чітко розробленого плану діяльності, визначення при оритетов, протидії з боку бояр і наказових чиновників зумовили короткочасний характер дій даного банку.

Кілька століть європейські країни привносили в зародження банківської справи нові традиції, зумовлені національними особливостями економічного розвитку, уров ньому товарно-грошових і кредитних відносин.

У 1754 року створили Банк для дворянства, перетворений в 1786 року у Державний позиковий банк. Його основним функцією було надання позик поміщикам в соот ветствии з кількістю кріпаків душ під дуже пільгові процен ти на термін.

У 1754 року також створили «Банк для поправлення коммер ции» («Купецький банк»), який давав короткострокові позички під заставу тих матеріальних цінностей, призначених до вивезенню з Петер бургского порту. Але діяльність цього банку була малоуспешной, й у 1770 року він ліквідували. У 1770-х роках було зроблено попыт ка заснувати у Москві Санкт-Петербурзі позичкові і сохранные каз ны (1772), і навіть накази громадського піклування (1775). Ці орга низации здійснювали операції з кредитування поміщиків під заставу під рухоме і нерухомого майна. Був ще Мідний банк, який видавав купецтву позички мідними грошима.

Але треба сказати, що ця систему було малорухомої, не ефективної, вона лише відволікала величезні засоби від виробляй тельного застосування і гальмувала економічного розвитку країни. Майже без особливих змін залишилися вона проіснувала до 1870-х років.

Створений 1860 р. Го сударственный банк виступав у ролі комісіонера скарбниці, що охоплює емісію кредитових білетів. Держбанк лише про витрачав обмін кредитових білетів: старих - налаштувалася на нові, великих на дрібні й розмін на монету, і навіть прийом монети і злитків із золота і срібла із видачею них кредитових білетів. Законо дательство зводило нанівець його емісійні функції. Міністр фінансів був «безпосереднім головним начальником банку» з широкими розпорядчими правами і возможнос тью спрямовувати всю діяльність банку.

З ухваленням нової статуту 1894 р. Держбанк дедалі більше стано вится центральним емісійним банком, кредитові білети ви пускаються у суворо обмеженому розмірі. У 1897 р. монопольне право емісії кредитових білетів встановлюється остаточно.

Більшість банківських позичок спрямовувалася за пільгове кре дитование дворянських господарств, й інші позички надто повільно возвра щались в американські банки. Якщо до 1812 року за дворянами значилося позичок на 64 млн. крб. сріблом (в заставі було 12% всіх поміщицьких селян), чи до 1859 року обсяг позичок виріс до 425 млн. крб. (кількість «душ» в заставі виросло до 66%). Великі масштаби придбали внутрішні позики держави в банків покриття бюджетного дефіциту. На кредитування ж торгівлі, і промисловості йшли дуже ничтож ные суми, бо цього кредити обмовлялися цілу низку умов.

Специфічною особливістю Росії у на відміну від Західної Європи був те, що первісне нагромадження капіталу происхо дило за умов кріпацтва. Найважливішим джерелом накоп ления була феодальна рента, отримувана великими землевладель цами у натуральній й найкомплекснішою грошовою формі. Але загалом процес накопичення завершився вже після скасування кріпацтва, по скільки дворяни отримали величезні викупні суми, які годину тично були направлені на виробничу сферу. Процес викупу приніс великий прибуток і державі, яке утримало з поміщиків все борги, значилися на закладених каз ну маєтках. А таких боргів до 1860 року на поміщиків лежало близько 400 млн. крб. Пізніше, в 1871 року із загальної суми викупних платежів майже 250 млн. крб. пішло в сплату банківських боргів дворянства.

Купецький капітал у переважній більшості створювався з допомогою через вычайно вигідних казенних підрядів і відкупів, особливо у вин ную монополію. У 1860 року винні відкупщики заплатили у скарбницю 128 млн. крб., які власні прибутки від торгівлі вином був у не скільки вже разів вище. У століття до 40% усіх доходів бюджету з ставлял так званий «питний дохід» — від торгівлі вином. Ча стные капітали росли також рахунок нееквівалентній торгівлі з російськими окраїнами, бурхливого зростання золотодобувної промыш ленности у Сибіру тощо.

1921-го року возоб новил своєї роботи Держбанк, скасований в 1918 року. Почалося кре дитование підприємств в промисловості й торгівлі на коммерчес дідька лисого основі. До того часу, доки відбулася стабілізація рубля, Держбанк видавав позички під дуже високі відсотки: від 8 до 12% на місяць, але поступово відсоткову ставку знижувалася. У дивовижній країні виникли спеціалізовані банки: Торгово-промышленный банк (Пром банк) на фінансування промисловості, Электробанк для кре дитования електрифікації, Російський комерційний банк (з 1924 року — Зовнішторгбанк) на фінансування зовнішньої торгів чи, Центральний банк комунального господарства і житлового стро ительства (Цекомбанк) та інших. Ці банки здійснювали короткострокове і кредитування, розподіляли позички, призначали позичок ный, обліковий відсоток і відсоток за депозитними вкладами.

Влітку 1922 року було розпочато іще одна крок до стабілізації фінансової систем: було відкрито передплата напервый государствен ный хлібний позику загальну суму 10 млн. пуд. жита в зерні. Государ ство випустило безвідсоткові облігації вартістю 100 пудів, які підлягала оплатити період із 1 грудня 1922 року у 31 янь варячи 1923 року натурою чи готівкою за повною рыноч іншої ціні жита усунь оплати. Після цього був випущений 6%-ный позику на 1 млн. золотих рублів. Усе відбувалося з підготовки умов грошової реформи, оскільки облігації служили в ка честве внутрішнього кредиту, і навіть засобом викупу знецінених паперових грошей.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2