Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Деякі особливості регулювання зобов'язальних відносин по статутному праву Великого князівства Литовського

Реферат: Деякі особливості регулювання зобов'язальних відносин по статутному праву Великого князівства Литовського

СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження 5

1.Возникновение та розвитку зобов'язальних відносин

у Білорусі: загальну характеристику реалізувати основні поняття 7

2. Зобов'язання з договору 12

3.Обязательства з правопорушення 15

Укладання 19

Список використаних джерел 22

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

За назвою даної роботи зрозуміло, що зачіпаються основні історичні аспекти виникнення та розвитку зобов'язальних правовідносин у Білорусі за доби феодалізму. Сама ця епоха — величезний історичний пласт, що породив безліч цікавих процесів, явищ, що призвели зміну і подальшого вдосконаленню як способу життя суспільства, економічних, політичних відносин, до реформі у сфері права, регулюючої ці суспільні відносини. Тому дану галузь необхідно вивчити і осмислити, аби зрозуміти ті зміни і новації, які диктують умови сьогодення. Останніми роками збільшився інтерес вітчизняних учених звернулися до історії над народом, зокрема історії права. У цьому розпочалося і активне вивчення правових джерел білоруського права, зокрема джерел ранніх етапів її виникнення. Автор даної роботи, також вирішивши приєднатися до пошуку, піднімає метою охопити сферу зобов'язальних правовідносин феодального права цілком і повністю, а лише вибрав як об'єкт дослідження сферу регулювання зобов'язальних правовідносин в Великому князівстві Литовському (далі — ВкЛ) в статутный період. Причиною і те, що Статуты ВкЛ 1529, 1566 і 1588 рр. виглядали тоді найновітніші і старанно розроблені збірники правових норм у Європі. Саме у цих правових документах було використано ідеї гуманізму, досягнення гражданско-политической, філософської, правової думки. У цей час увагу білоруських мислителів і просвітителів зосереджувалася на проблемі нормативно-правового упорядкування громадянського життя, потребах законодавчої практики і його теоретичному обгрунтуванні. Саме пам'ятниках права відбито хід історичного поступу білоруського права від простих форм правових актів до складнішим, систематизованим, і характерні при цьому розвитку тенденції. Тому ми маємо можливості оцінити рівень розвитку національного права в історичному і сучасному контексті і порівняти його з правом інших країн і народів. Що ж до інституту зобов'язального права, то XVI столітті у цій галузі сталися докорінні зміни у зв'язку з розвитком товарообміну та соціально економічних відносин / 1, з. 238 /.

Вивченню зобов'язального права феодального періоду Білорусі, у свого часу приділяли увагу такі вчені як І. Малиновський, У. Демченко, хоча раніше їх праці більше стосувалися відповідальності за злочину, ніж всієї сукупності зобов'язальних правовідносин загалом. Нині відомі роботи Т. І. Довнар у цій галузі права. Хоча слід відзначити, що досі пір комплексне вивчення даного інституту феодального громадянського права й не проводиться і це тема також не досить розроблено у плані історичного аналізу.

Не буде достатньо вивчено історія та джерела зобов'язального права. У цьому треба сказати, що цікавим з вивчення є запитання про використання запозичень у сфері договірних правовідносин досягнень римських правознавців, які широко використовують і застосовують у правових нормах, регулюючих зобов'язальні правовідносини навіть на етапі. Тим паче цікаво вивчити з урахуванням умов феодальної епохи й порівняти з сучасністю. А, щоб вивчення системи права було чимало глибокою й повноцінним, необхідне початку вивчити окремі її інститути. Для вивчення зобов'язальних відносин статутного періоду необхідно виявити найважливіші особливості та організаційні принципи регулювання, автора і спробує надалі зробити.

1. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ОБЯЗАТЕЛЬСТВЕННЫХ ВІДНОСИН У БІЛОРУСІ:

СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ.

На початковій стадії виникнення зобов'язальні правовідносини особливо відрізнялися від майнових. Відмінність права на дію від права на річ проте усвідомлюється, ніж менш існує конкретне уявлення про свободу особи і більшості людей відсутня майнове забезпечення. Тому зобов'язальні правовідносини виникли значно пізніше майнових. І це було зумовлено передусім наявністю патріархального укладу, відсутністю торгівлі або слабким її розвитком. Обмежений коло благ, необхідні задоволення незначних потреб первісного суспільства, здобувався не шляхом обміну, і з допомогою обробки землі. Та поступово з недостатнім розвитком торгового обміну, з одночасним посиленням майнові права й під час еволюції цивільних правовідносин з'являються і розвиваються зобов'язальні правовідносини. У статутах ВкЛ такого роду правовідносини відбито у ролі окремого інституту громадянського права.

Характеризуючи поняттєвий апарат зобов'язального права, стоїть отметить,что під зобов'язаннями ( з договору ЄС і правопорушення ) розуміються такі юридичні відносини, з яких витікає право однієї особи визначені дії іншої особи /2, с.371/. Цю ухвалу стисле, але представляється досить точним. Практично таку ж визначення зобов'язань з невеликими уточненнями дано в год. 1 ст. 268 Цивільного Кодексу Республіки Білорусь у ( ДК РБ ).

Повертаючись до статутному періоду, слід зазначити що на відміну від майнових правовідносин, у яких праву активного суб'єкта відповідає обов'язок всіх у загальному сенсі громадян без конкретного визначення учасників правовідносин, в зобов'язальних правовідносинах встановлюється повна визначеність осіб, що у них. Ці відносини існує лише між відомими особами та не стосуються інших. Суб'єкти зобов'язальних правовідносин мають якісь назви. Активний суб'єкт називається “верником” чи кредитором, т. до. він старанності пасивного суб'єкта, званого боржником, т. до. останній повинен виконати покладену нею обов'язок. Слід зазначити, що ці терміни вживаються стосовно договірних зобов'язаннях. У певних договорах суб'єктам зобов'язальних правовідносин присвоюються інші специфічні назви: продавець, покупець, наймач тощо. Найчастіше одному боржникові відповідає один кредитор. Проте можливі були й випадки, коли активних і пасивних суб'єктів була більш двох. Це можна говорити про ще класичному римському праві, де також були прості випадки зобов'язальних правовідносин — один кредитор ( reus stipulandi ) і тільки боржник ( reus promittendi ), і навіть зобов'язальні правовідносини складніші за кількістю учасників: з кількома кредиторами і боржниками. До речі, що така відносини регулюються ст. 289 ДК РБ.

У основі системи білоруського феодального права лежало його поділ на приватне та публічне. У цьому порушення приватного права волочило у себе зобов'язальні правовідносини, виникнення, дію і припинення яких регулювалися нормами зобов'язального права.

Об'єктом зобов'язальних правовідносин було дію, яке на той водночас становила і змістом зобов'язання. Це могло виявлятися у передачі однією особою певної речі у власність або вирішенні однієї особи користуватися річчю іншого ( майновий оренду ), чи здійсненні однією особою особистих послуг користь іншої особи тощо. Цікаво, що у римському праві поняття змісту зобов'язання та її об'єкта поділялися. Під об'єктом, порузумівались, наприклад, гроші, послуги, робота, тобто, то, на що поширювалося зобов'язання. Дії, які були об'єкт зобов'язальних правовідносин по статутному праву ВкЛ, були одноразовими ( передача придбаної речі ), багаторазовими ( постачання дров опалювання житла ), тривалими ( зберігання чужій речі ). Для виникнення зобов'язальних відносин потрібен був юридичний факт, із настанням якого закон пов'язував також наступ певних наслідків /4, с.100 /. Зведені у визначені групи, такі факти називаються джерелами виникнення зобов'язань. Римське право знало кілька таких джерел: договір, хіба що договір, правопорушення, хіба що правопорушення всі інші факти, які підходили до жодної із зазначених категорій. /5 , кн 44. т. 7, фр. 1 /. Законодавець ж феодальної Білорусі ухилився від перерахування джерел. Аналізуючи норми Статутов ВкЛ, можна назвати дві основні джерела: договір і правопорушення, хоча мали місце та інші факти, здатні стати джерелами виникнення зобов'язань, наприклад, безпідставне збагачення. Можна відзначити, у цьому плані сучасний законодавець солідарний із нормами статутного права, й інші джерела є основними сьогодні. Зокрема, відображено в п. 2 ст. 228 сучасного ДК РБ.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5 6