Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Грецька цивілізація

Реферат: Грецька цивілізація

Давня Греція і його культура займають особливу увагу у світовій історії. У високої оцінці античної (тобто. греко-римської) цивілізації сходяться мислителі різних епох і сучасних напрямів. Французький історик уже минулого століття Ернест Ренан назвав цивілізацію древньої Еллади “грецьким дивом”. Найвищі оцінки грецької цивілізації не здаються перебільшеними. Але чому породило думка про “диво”? Грецька цивілізація — не єдина, та й найдавніша. Коли сама вона з'явилася, деякі цивілізації древнього Сходу вимірювали історичні підвалини вже тисячоліттями. Це стосується, наприклад до Єгипту і Вавилону. Думка про диво грецької цивілізації викликана її вже надзвичайно швидким розквіту. Суспільство і "культуру Давнього Єгипту вже на початку третього тисячоліття до нашої ери перебувала того щаблі розвитку, що дозволяє говорити про перехід від варварства до цивілізації. Створення грецької цивілізації належить до епохи “культурного перевороту” — VII - V ст. До зв. Еге. Протягом три століття у Греції виникла нову форму держави — перша група у історії демократії. У науці, філософії, літератури і образотворче мистецтво Греція перевершила досягнення давньосхідних цивілізацій, та розвитку вже з більш понад три тисячі років. Хіба було це дивом? Звісно, не мав у вигляді надприродне походження грецької цивілізації, але вказати історичні причини появи “грецького дива” виявилося зовсім непросто. Виникнення і розквіт грецької цивілізації, совершившиеся фактично протягом життя кількох поколінь, становили загадку вже й для самих греків. Вже V в. до зв. е. з'явилися перші спроби пояснення цього феномена. Прародителем багатьох досягнень грецької культури оголосили Єгипет. Серед перших був тут “батько історії” Геродот, надзвичайно високо цінував культуру Давнього Єгипту. Знаменитий Ритор і Сократ стверджував, що Піфагор сприйняв свою філософію в Єгипті, а Аристотель називає цій країні батьківщиною теоретичної математики. Родоначальник грецької філософії Фалес був финикийцем з походження. Приїхав у Єгипет, навчався хлопчина в жерців, запозичив вони уявлення води як первоначале всього сущого, і навіть знання з геометрії та астрономії.

Такі самі відомості ми бачимо в давніх авторів щодо Гомера, Ликурга, Солона, Демокрита, Героклита та інших видатних представників грецької культури. Що й казати змушувало греків шукати східне коріння свого власного культури? Сучасна наука вказує кілька причин. По-перше, греки, знайомлячись із єгипетської культурою і культурою інших країнах Стародавнього Сходу, справді, багато запозичували, а інших випадках виявляли риси подібності між своєї культурою і культурами сходу. Знаючи великий давнини східних цивілізацій, греки не були схильні пояснювати походження тієї чи іншої явища грецької культури запозиченнями еллінів сході, що здавалося логічним. По-друге, цьому сприяв консерватизм життєвих устоїв, характерний всіх древніх товариств. Греція не становила винятку цьому плані. Давнім грекам була властива глибоку пошану до давнини. Саме тому греки були готові щедро віддати інших народів свої досягнення.

Сучасна наука зіпсований і інші пояснення походження давньогрецької цивілізації. Ренан вбачав причину “грецького дива” в властивості, нібито властивих арійським мовам: абстрактності і метафізичності. Виділяли особливу обдарованість греків у порівнянні коїться з іншими народами давнини. Різні гіпотези розглянуті у книзі історика А. І Зайцева “Культурний переворот у Стародавній Греції VIII - V ст. до зв. е.”. Їм наведено конкретні відомості, спростовують расистські гіпотези. Багато істориків дійшли висновку, що економічні причини величі грецької цивілізації слід не в расової передісторії Греції, а конкретної історичної дійсності першого тисячоліття до зв. е.

Відомий швейцарський учений Андре Боннар в соєю книзі “Грецька цивілізація” стверджує, що грецька цивілізація і антична культура базувалися на античному рабстві. Грецький народ пройшов самі етапи розвитку, що інші народи. Боннар стверджує, що грецького дива немає. У центрі книжки люди, створивши грецьку цивілізацію і нею. ”За відправну точку і об'єктом всієї грецької цивілізації людина. Вона виходить із його потреб, вона не має у вигляді нього та її прогрес. Щоб їх досягти, вона оре це й світ, й ослаблює людину, один у вигляді іншого. Людина й світ, у виставі грецької цивілізації є відбитком одне одного — це дзеркала, поставлені друг проти одного й взаємно читають одне в другом”.[1]

Література, мистецтво філософія Стародавню Грецію дали поштовх розвитку європейської культури. Давня Греція відкрила людину, як прекрасне й досконале творіння природи, як міру всіх речей. Чудові зразки грецького генія проявилися під всі сфери духовної і соціально-політичного життя: в поезії, архітектурі, скульптурі, живопису, політиці, науці, і праві. Греки створили науку, яку окремі дослідники називають “мисленням за способом греків”. Біля джерел європейської культури перебуває микенская цивілізація.

Суттєвою рисою микенской цивілізації служить наявність дворцов-цитаделей, потужних архітектурних комплексів, містять великі комори, приміщення адміністративного і охорони культурної призначення. Такі палац — осередок складної економічної військової техніки та релігійному житті. “Палац тримав на найсуворішому обліку реальні і заплановані надходження (переважно продукцію ремесла і сільського господарства), палац відав організацією робочої сили в, військової справи, видачею продовольства особам, виконуючим якусь работу”.[2] Очолював діяльність такого палацу цар-жрець (ванака). Основна функція царя полягала у збереженні “священного ладу у природі”. Людина перетворюється на такій системі був залежний від релігійного світогляду. До речі, ідея божественного походження кожної професії довго зберігалася Афродити. І в Гомера зустрічається докладний опис багатьох ремесел, а якості їхніх творців вказуються Гефест і Дедал. Мифологическое світогляд було типово для микенской цивілізації. Крах палацевої системи допомогло протиборчим силам: родової аристократії та жителів сільської громаді. І на гомеровском епосі замість царя — “басилевс”, скоріш військовий ватажок. “Басилевсы” виводили свій родовід від богів. Зазвичай Гомер говорить про них напередодні бою, аби підкреслити значущість поєдинку. Цікавий цьому плані діалог Диомеда і Главку: “Тщиться інших перевершити, безперестану палати відзначитися, Рода батьків не безчестити, які славою своїм Були відмінні в Эфире й у царстві лікійському пространном”.[3] Нормами життя в микенской цивілізації і в гомерівських героїв були честь, слава, сором. Платон називав Гомера “вихователем Греції”.

Характерним ознакою давньогрецької цивілізації був демократизм. Антична класична демократія розглядали як форма державного будівництва, основу якого свобода. Гарантією особистої свободи громадянина було право приватної власності коштом виробництва (і, на головна з них — землю) із можливістю продажу її або передачі у спадок, право вільного розпорядження виготовленими товарами (тобто ринок), право безпосередньо проводити формування внутрішньої і до зовнішньої політики держави й антимонопольні закони, перешкоджали концентрації економічної і політичною влади у руках однієї особи, сім'ї, стану, класу. Недоліком класичної античної демократії було те, що свободою на кожному з грецьких держав (яких виявилося близько двох тисяч) мав лише повноправний громадянин саме цієї держави і в межах своєї країни. Решта особисто вільні жителі цієї держави — іммігранти і вони — цивільними правами не мали і приватною власністю (особливо нерухомої) володіти було неможливо. А про рабів, які мали навіть особистою свободою й у саму категорію людей включалися лише окремими вільнодумними греками і римлянами.


Схожі реферати

Статистика

[1] 2 3 4 5