Українські рефератиучбові матеріали на українській мові

RefBaza.com.ua пропонує студентам та абітурієнтам найбільшу базу з рефератів! Також ви можете ділитися своїми рефератами для поповнення бази.

Державний апарат Росії у роки громадянської війни

Реферат: Державний апарат Росії у роки громадянської війни

При переходу ВЦВК на сесійний порядок роботи изме нился характер діяльності його Президії, керував засе даниями ВЦВК, вирішував деякі питання у період сес сиями ВЦВК, стверджував чи припиняв акти РНК, отме нял постанови РНК і видавав свої постанови від імені ВЦВК. З грудня 1920г. Президія ВЦВК офіційно наде лялся законодавчими правами, зайшовши у низку інших вищих репетування ганов влади РРФСР. При ВЦВК створювалися постійні й тимчасові комісії з різних питань (для розробки феде ративного устрою РРФСР, адміністративна комісія, і ін.). У комісіях співпрацювали члени ВЦВК, експерти, перед ставители громадськості, працівники різних держорганів.

Основні події громадянської війни росії припали на період із весни 1918 р. до осені 1920 р Ситуація погіршувалася іноземної інтервенцією; англійські, французькі, японські, американські та німецькі війська окупували значну частину країни.

У цей час щорічно скликалися Всероссийские з'їзди рад. Питання, обговорювані на з'їздах, включали економічні проблеми, проблеми зміцнення законності і державної апарату, “радянського будівництва”.

У грудні 1919 р. постановою З'їзду “Про радянське будівництві” встановлюється сесійний порядок роботи ВЦВК. Його сесії стали скликатися щодва місяці (вона вже не засідав безупинно), надзвичайні сесії — принаймні не обходимости, з ініціативи Президії ВЦВК, РНК чи третини членів ВЦВК.

Ще однією вищим органом управління, що виникли за умов надзвичайної економічної та політичної ситуації, став Рада Робітничо-Селянської Оборони (СРКО), що зосередив в руках всю повноту вла сти у сфері оборони. До завдань СРКО вхо дили: питання мобілізації, озброєння, продовольчого постачання та оперативної керівництва армією. У своїй рабо ті СРКО спирався на апарат своїх надзвичайних уполно моченных, що прямували різні ділянки фронтів і народної господарства.

У 1920 р. Рада Робітничо-Селянської Оборони пре утворюється в Рада Праці і Оборони (СТО), діючий на правах комісії при РНК, очолюваної головою РНК. СТО стверджував єдиний народногосподарський план республік, изда вал постанови, розпорядження та інструкції, обязатель ные всім відомств та шкільних установ.

У особливі умови війни ряду органів було надано надзвичайні повноваження. Наркомату продо вольствия, наркомату шляхів і наркомату по військових справ давалося право застосовувати репресивні й адміністративні заходи для розв'язання покладених ними завдань, використовувати збройну силу.

У разі централізації господарського регулювання зростала роль контрольних органів. У 1919г. було винесено нове положення про державний контроль, у лютому 1920 р Наркомат здійснення державного контролю був у Наркомат Робітничо-селянської інспекції (РСІ). На РСІ возлага лисій спостереження законністю, охорона державної соб ственности, боротьби з бюрократизмом і зловживаннями в го саппарате і місцевих господарських органах.

Громадянська війна обумовила зміни у роботі місцевих рад. Посилився ідеологічне вплив ними із боку Комуністичної партії. Була визначено організаційну структуру губернських і повітових виконкомів, у яких організовувалися відділи: уп равления, військовий, юстиції, праці та соціального забезпечення, народної освіти, почт і телеграфів, фінансів, земледе лия, продовольства, здійснення державного контролю, рада народного господарства, охорони здоров'я, ЧК та інших. Відділи перебувають у подвійне підпорядкування: виконкому й відповідній ведомст ву.

У лютому й березні 1920 р. ВЦВК приймає Положення про сільські ради і волостных виконавчих комітетах, сформувавши низове ланка радянської системи.

Паралельно зі конституційними органами влади на місцях (котрий іноді замість їх) виникали надзвичайні органи —революційні комітети (ревкоми). У тому завдання входили: органи зация оборони своїх територій, підтримку внутрішнього порядку, проведення мобілізацій. Ревкомы наділялися правами реквізицій майна, примусового виселення, pacквартировывания військових частин, і навіть іншими надзвичайними правами. Їм належала всю повноту влади на місцях.

Формування Червоною Армією почалося з реформування старої армій. У грудні 1917 р. РНК прийняв декрети: “0 виборному початок і про організацію влади у армії” і “Про рівнянні усіх військових прав”, отменявшие військові чини, звання, знаки розбіжності й переваги. Усю владу передавалася солдатським комітетам і порадам. Командири - до командира полку — обиралися загальних зборах частин, а командири вище полкового рівня - на з'їздах соеди нений чи нарадах комітетів сполук. Паралельно здійснювалася часткова демобілізація армії.

У 1918 р. РНК видав декрет “Про створення Робітничо-Селянській Червоній Армії”. Нова армія формувалася на ос нове принципу добровільності та рекомендацій ще від військових комітетів, партійних і профспілкових організацій. Верховним керівним органом для армії був РНК.

Порядок формування армії змінили квітневим 1918 р. постановою ВЦВК “Про порядок заміщення долж ностей в Робітничо-Селянській Червоній Армії”. Від принципу добровільності переходили до принципу військового обов'язку, від виборів командирів — до призначенню. Трохи згодом при Наркомвоенделе утворюється Всеросійські бюро військових комісарів, спрямованих туди політичними пар тиями більшовиків і лівих есерів, возглавившее систему до миссаров військових частин 17-ї та пбдразелений. Комісари наде лялись правами, рівними правам командирів;

У травні 1918 р. ВЦВК прийняв декрет “Про введення загальної військового обов'язку”, у липні це положення входило до Конституції.

З весни 1918 р. розгортається військове будівництво країни. На місцях створюються волостные, повітові і губернські комісаріати по військових справ, решавшие завдання набору, навчання військовозобов'язаних та формування військових частин. У вересні 1918 р. утворюється Революційний Військовий Рада Республіки (Реввійськрада). Реввійськрада керував роботою всіх органів військового відомства і військових установ, частково дублюючи діяльність Наркомвоендела. У Червону Армію закликалося велика кількість військових фахівців — офіцерів старої армії. Для контролю над діяльністю цих структур як частин й у агитаци онно-политической роботи у частинах використовувався інститут військових комісарів.

З 1918 р. почалася масова підготовка призовників, відкривалися військові курси, зі школи і академії (зокрема Військова академія Головного штабу РСЧА на підготовку вищого комскладу). Було встановлено єдину форму одягу та знаки відмінності, до 1919 р.— перші радянські ордена. У структури збройних сил запроваджені уніфіковані підрозділи: полки, ба тальоны, роти, дивізії, армії.


Схожі реферати

Статистика

Реферат: Державний апарат Росії у роки громадянської війни
Рубрика: Історія держави й права
Дата публікації: 2013-01-19 03:45:30
Прочитано: 6 раз